Обсяг книжкового ринку торік номінально зріс, але через інфляцію реальний дохід видавців залишився майже на тому ж рівні. Про це йдеться у дослідженні книжкового ринку за 2025 рік, яке опублікував Український інститут книги. Про тенденції ринку говорили за круглим столом з видавцями, керівниками цифрових платформ і фахівцями від держави 5 травня у Києві.

Сукупні наклади за рік зменшилися на 1, 75%, говорить начальник відділу стратегічної роботи й аналітики Юрій Марченко. В цілому вони зростають після катастрофічного падіння у 2022 році. Проте, якщо часову шкалу розширити, картина дещо змінюється: «Статистика книговидання у довгому горизонті сумна, — підсумовує Юрій Марченко. — За накладами видань ми не повернулися на рівень, що був до ковіду».   

Однак за кількістю назв маємо зростання на 4%. Що саме видають в Україні? Домінують, як і раніше, підручники. «Приємно відзначити, що збільшилася кількість науково-популярних, художніх та дитячих книжок, а це — ринковий сектор. Проте в абсолютному значенні це дуже малі показники», — говорить Юрій Марченко.  

Держава і видавці: точки дотику  

«Міністерство культури України уже напрацьовує окремі програми підтримки українських видавців. Водночас важливо, щоб і сама галузь долучалася до формування нових пріоритетів. Зокрема, ми шукаємо ефективні підходи до посилення уваги до української літератури та розвитку книговидання», — коментує заступниця міністра культури Богдана Лаюк.

«Ми разом будемо шукати точки зростання, щоб на наші ідеї потім відреагувала держава — Кабмін, Держкомтелерадіо, Міністерство культури і ми, Український інститут книги», — зазначає директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.  

Частково сприяють видавцям державні гранти, такі як «Власна справа», каже співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна: «Ми виграли цей грант, а зараз держава планує додати в нього статтю витрат на масштабування бізнесу. Ми цього дуже чекаємо». 

Чи можуть українці купувати більше книжок? 

Аналітика говорить, що ні:  лише 1% свого доходу українці витрачають на все дозвілля загалом, і тільки частина з цього відсотка йде на книжки, — йдеться в дослідженні.  

Витратити на літературу можна хоча б трохи більше, якщо ви — користувач державних програм допомоги: єКнига, Нацкешбек, «Зимова тисяча» тощо.  

«З різних видів державної допомоги на книжки у 2025 пішло понад 671 мільйон гривень, а цього року — вже понад 216 мільйонів», — говорить Юрій Марченко. 

Проте відсотки від сум допомоги, які витрачаються на книжки, малі: у 2026 українці витратили 3% з Нацкешбеку та «Зимової тисячі» та 4% від «Пакунка школяра» на книжки. 

Книжки мають стати доступнішими насамперед через бібліотеки, каже президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй: «Скільки б ми не надавали підтримки державної, це нічого не змінить, поки бібліотеки не стануть основним клієнтом видавців. Якщо мені обирати, купити мені дві книжки, чи  купити одну, а решту перерахувати на ЗСУ, то зрозуміло, що я буду обирати. Тому робота над оновленням бібліотечних фондів має бути в пріоритеті державної культурної політики». 

Пірати книжкового моря 

Хоча люди можуть купувати менше книг, звичка читати не зникає. Тож ті, хто читав, починає читати безкоштовно — скачувати тексти чи аудіо з піратських сайтів, кажуть фахівці. 

«Ми оцінюємо, що 30% всього обсягу цифрових книжок як піратський контент, — розповідає голова Української видавничої асоціації Артем Біденко. — Ми вже активно працюємо з маркетплейсами, і вони справді знімають піратський контент. Проте основна проблема — піратські сайти. Будемо зустрічатися з фахівцями з Міносвіти, щоб реалізувати платформу блокування сайтів». 

«Виходить, що піратка і контрафакт з'їдають 2–3 мільярди гривень, які могли б бути витрачені на придбання легальних видань. Тож боротьба з цими протиправними діями в моєму особистому рейтингу опиняються на першому місці серед заходів, які треба здійснити для сприяння розвиткові ринку», — наголошує Олександра Коваль.   

Запис трансляції круглого столу доступний тут.

Також про тенденції книжкового ринку — тут. 

Щоб переглянути повне дослідження, зокрема джерела даних, переходьте сюди.