10 березня у межах Всеукраїнського Форуму "Україна 30"  відбулася сесія “Книга і читання: інструменти підвищення особистої конкурентоспроможності та розвитку культурного потенціалу”. Всеукраїнський форум «Україна 30» створений офісом Президента задля актуалізації критично важливих для українського суспільства питань за ініціативи Президента України.

У фокусі розмови: роль книги та читання як інструментів підвищення особистої конкурентоспроможності та розвитку культурного потенціалу, а також огляд основних цілей Стратегії розвитку читання на 2021 – 2025 року «Читання як життєва стратегія».

Сесію модерувала директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. З презентацією “Книга і читання: інструменти підвищення особистої конкурентоспроможності та розвитку культурного потенціалу” можна ознайомитися тут:

ПРЕЗЕНТАЦІЯ “Книга і читання: інструменти підвищення особистої конкурентоспроможності та розвитку культурного потенціалу”

BOOKS AND READING: TOOLS TO BOOST PERSONAL COMPETITIVENESS AND DEVELOP CULTURAL POTENTIAL

Учасники:
Євгенія Кравчук — народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики, членкиня робочої групи з розробки стратегії розвитку читання на 2021-2025 рр. при Міністерстві культури та інформаційної політики;
Вероніка Селега — директор директорату гуманітарної політики Офісу Президента, співавторка законопроєкту “Про бібліотеки та бібліотечну справу”, членкиня робочої групи з розробки стратегії розвитку читання на 2021-2025 рр. при Міністерстві культури та інформаційної політики;
Таня Стус — керівниця Лабораторії дитячого читання НЦ "МАНУ", громадська активістка промоції дитячого й підліткового читання та сфери реформування шкільної літературної освіти, засновниця проєкту “BaraBooka. Простір української дитячої книги”, письменниця, дитяча психологиня;
Таня Орлик — співзасновниця BookBox, посланниця Peter Drucker Forum  та Harvard Business Review;
Оксана Хмельовська — головна редакторка спеціалізованого медіа про книжковий ринок «Читомо», кураторка професійних програм «Книжкового Арсеналу»;
Ірена Карпа — письменниця, авторка бестселерів «Добрі Новини з Аральського Моря» та «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете», колумністка Deutsche Welle, радіо Свобода та ін., членкиня Пен-клубу, громадська діячка, екс-дипломатка.

Експертки проаналізували, що не так із читанням та книжковим ринком України, окреслили шляхи підтримки і популяризації читання, запропоновані у Стратегії розвитку читання 2021 — 2025, а також прокоментували особливості покрокового впровадження Стратегії на державному рівні.

Трансляція події відбулася на ютуб-каналі Всеукраїнського форуму “Україна 30” за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=U-6uqTnxxd

Більше інформації про програму Форуму можна переглянути на сайті за посиланням: https://ukraine30.com/culture/

Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги, зауважила: 
“Відповідно до результатів дослідження, проведеного на замовлення УІК у 2020 році, лише 8% українців читають книги щодня, раз на тиждень  ㅡ   27% мешканців України. Водночас,у сусідній Польщі цей показник склав 36%, а в Італії ㅡ 56%.
Фахівці Інституту книги спільно з  керівництвом та фахівцями МКІП, серед яких заступниця міністра Лариса Петасюк, Олена Земляна, Катерина Притула, та понад 80 експертами, що представляють різні сектори книжкової  і дотичних до неї сфер: книговидання, книгорозповсюдження, бібліотеки, освіта, промоція читання, кілька місяців напружено працювали над розробкою Стратегії розвитку читання 2021-2025,  ініційованої міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком. Після зведення і редагування  кількох сотень пропозицій  від експертів, що блискуче здійснили Ірина Батуревич та Ірина Бєлкіна, з'явився і виставлений на публічне обговорення проєкт Стратегії. Презентація Стратегії запланована на 26 березня, після чого цей нормативний документ має пройти погодження в установленому порядку. Після цього ми приступимо до розробки Дорожньої карти і плану заходів, а коли в державному і місцевих бюджетах знайдуться необхідні для реалізації стратегії кошти ㅡ виконання стратегічних та операційних цілей стане цілком реалістичним.
Головне: читання має стати життєвою стратегією кожної людини  та розглядатися як основа економічного зростання, як персонального, так і регіонів та всієї країни".

Вероніка Селега, директор директорату гуманітарної політики Офісу Президента, співавторка законопроєкту “Про бібліотеки та бібліотечну справу”, членкиня робочої групи з розробки стратегії розвитку читання на 2021-2025 рр. при Міністерстві культури та інформаційної політики, прокоментувала:
“Велика справа розпочинається з продуманого підходу. Я вважаю, що розроблена Стратегія розвитку читання 2021-2025 є вдалою, тому що вона враховує всі етапи життя людини. Від її народження, до дошкільної освіти, шкільної, університету і далі-далі впродовж усього життя. 
У центрі документу знаходиться людина. Скрізь її оточують книжки, як і заклик до самого процесу читання, плюс ключове запитання — як це вплине на моє життя і до яких змін може призвести”.

Таня Стус, керівниця Лабораторії дитячого читання НЦ "МАНУ", громадська активістка промоції дитячого й підліткового читання та сфери реформування шкільної літературної освіти, засновниця проєкту “BaraBooka. Простір української дитячої книги”, письменниця, дитяча психологиня, сказала:
“Одні з найважливіших пунктів Стратегії стосуються питання шкільних бібліотек та цільової підтримки читання дітей та підлітків — надання учням сертифікатів на придбання книжок. Це забезпечує можливість витягнути увагу школярів із іржавих ґрат сучасної літературної освіти. Важливо дати їм можливість вільного вибору, і будуть ефективні кроки з вирішення проблеми нечитання дітей та підлітків”.

Таня Орлик, співзасновниця BookBox, переконана:
“Я бачу в компаніях союзника держави у промоції читання. Читання слугує інструментом об’єднання команди. Компанії не треба переконувати, що добре мати працівників, які читають, — вони краще дають раду стресу, краще комунікують і можуть використати отримані знання на робочому місці. Промоція читання у компанії: книжкові клуби, офісна бібліотека, зовнішня промоція тощо, сприяє іміджу компанії. Netflix та інші компанії із сильною культурою читання сприймаються як такі, що дають більше можливостей для розвитку. Нам потрібно працювати з бізнесом, як із нашим союзником”.

Оксана Хмельовська, головна редакторка культурно-видавничого проєкту "Читомо", кураторка програм професійного розвитку Книжкового Арсеналу, прокоментувала:
“Ми бачимо, що люди, які робили пости про книжки, посилалися на малі медіа, не масові. У масових медіа рубрика “Культура” — традиційно на останній сторінці, а через пандемію, кризу та зменшення ринку медіареклами на 12% у світі (за даними компанії eMarketer за 2020 рік), так може тривати і далі. Тим часом лише у 30% активних українських видавців є піар-відділ, у якому часто працює лише одна людина. За такої ситуації навряд культура й читання стануть пріоритетними в найближчий час для ЗМІ.

Тому тут важлива робота Українського інституту книги у проведенні та об’єднанні зусиль з іншими установами та інституціями в організації масштабних кампаній промоції читання, важливо підкреслювати зв'язок між успішно реалізованою людиною, з доброю кар'єрою і кількістю прочитаних книжок, розробляти комунікаційні кампанії на перетині книжки й кіно, телепродукту, відеогри тощо.

У нас зараз не дуже хороша ситуація з іншими книжковими медіа, які потребують особливої уваги та підтримки (ЛітАкцент, Букмоль, Барабука інші — це ентузіасти), тому гранти на культурні рубрики у ЗМІ, спеціалізовані книжкові медіа — це спосіб утримати цілу інфраструктуру, гадаю, це має бути у Стратегії Українського інституту книги і держави”.

Євгенія Кравчук, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики, членкиня робочої групи з розробки стратегії розвитку читання на 2021-2025 рр. при Міністерстві культури та інформаційної політики, зауважила: “Законодавство завжди мусить наздоганяти тренди. Тому для успішної реалізації Стратегії ми вже почали закладати інституційну базу: ухвалений за основу законопроект 4318 про центри надання культурних послуг та зареєстрований 5002 про бібліотеки. Вони саме про той необхідний апґрейд, якого чекають люди і який зацікавить їх прийти за книжкою. Ось я два дні тому була у Стамбулі, сьогодні — на Тернопільщині. У мене всі поїздки проходять із книгою в руках. Це має бути безумовна звичка — коли ти подорожуєш, коли в тебе є вільний час, щоб збагачувати себе та прочитати щось нове”.

Ірена Карпа, письменниця, авторка бестселерів «Добрі Новини з Аральського Моря» та «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете», колумністка Deutsche Welle, радіо Свобода та ін., членкиня Пен-клубу, громадська діячка, екс-дипломатка, наголосила: “Я виступаю за стратегічну співпрацю журналістів, критиків та усіх працівників книжкової сфери. У Каталонії я стала свідком презентацій, коли збирається програма презентацій, які їдуть у села. Інститут писемності Каталонії організовує виїзні презентації, авторські тури. Можна організувати тури письменників у села та міста і в Україні. Однак має бути підтримка держави для таких промотурів”.