У ЗМІ почала поширюватися інформація про відсутність коштів на закупівлю книжок у бібліотечні фонди в проєкті державного бюджету на 2022 рік. З огляду на це Український інститут книги публікує роз'яснення ситуації щодо формування бюджету установи на наступний рік.

Насамперед варто підкреслити, що, станом на сьогодні, у проєкті бюджету на 2022 рік справді не передбачені кошти на видатки розвитку (капітальні) за кодами 3110 і 3160. Саме за ними Інститут закуповує книжки для бібліотек, виконує роботи з цифровізації та здійснює закупівлі обладнання довгострокового користування. Ймовірно, це пояснюється тим, що капітальні видатки треба довше формувати і погоджувати, принаймні, у сфері культури вони погоджуються між першим і другим читанням  Закону про державний бюджет. Зараз на різних рівнях тривають обговорення коштів на видатки розвитку (капітальні), для яких УІК уже підготував необхідні аргументи з обґрунтуванням збільшення бюджету. Зокрема, це питання включено в порядок денний засідання профільного Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, що відбудеться 29 вересня.
Детальніше основні статті витрат бюджету УІК можна переглянути в таблиці 1. 

Звертаємо увагу на те, що Інститут щороку виявляє проактивну позицію при формуванні бюджету. "Ми очікуємо, що у 2022 році Українському інституту книги загалом буде виділено 681 млн грн за обґрунтованими нами потребами, замість 151 млн грн, які були виділені цього року, — коментує проєкт бюджету УІК на 2022 рік директорка установи Олександра Коваль. — Зокрема, з 2022 року ми запланували розпочати надавати гранти, кошти на які вже частково враховані в проєкті бюджету на 2022 рік, а також сертифікати на безоплатне отримання книжок, які поки що не враховані, але неодмінно будуть”.

У складі поданого Українським інститутом книги  бюджетного запиту на 2022 рік є і 183 млн грн на придбання книжкової продукції, за які можна буде поповнити фонди приблизно 2 тисяч публічних бібліотек сумарно на 1,1 млн примірників. Збільшення суми поповнення бібліотечних фондів у 2022 році обґрунтовується наступними потребами:

1. Досягти поставлених показників Стратегії розвитку читання (перебуває в процесі погодження долученими ЦОВВ,  очікуємо затвердження Кабміном  до кінця 2021 року). В рамках стратегії планується збільшити відсоток регулярно читаючого дорослого населення з 46 до 51% впродовж 5 років.
2. Повернутися на рівень 2018 року в кількості закуплених примірників - 1 млн. прим.
3. Наблизитися до виконання нормативу оновлення бібліотечних фондів, що складає 5% на рік (такий коефіцієнт забезпечить повне оновлення фондів за 20 років). Без збільшення фінансування цей показник складає 0,6%, тож на повне оновлення фондів необхідно 166 років. Для виконання нормативу щороку на поповнення фондів має виділятися  700-900 млн грн (у цінах 2021 року).

Нагадуємо, що у 2021 році державній установі "Український інститут книги" виділені бюджетні асигнування в сумі 151 млн грн., у т.ч. 50 млн грн на поповнення бібліотечних фондів. Як видно з таблиці 2, видатки на поповнення бібліотечних фондів, які у 2018 р. було використано в розмірі 114 млн грн, в наступні роки без погодження з Інститутом були зменшені у 2019  до 85,6 млн грн, у 2020 — до 48,4 млн грн, а у 2021 — до 50 млн грн.  

Таблиця 2

З 2022 року ми запланували розпочати надавати гранти:

• Видавцям на видання суспільно важливих книжок українських авторів та перекладів зі світових мов, які потребують дофінансовування або повного фінансування (за постановами ВР та Уряду).
• Закладам культури, освіти, громадським організаціям та іншим спроможним інституціям на проведення заходів популяризації читання.
• Іноземним видавцям на переклад творів українських авторів іншими мовами (замість Програми підтримки перекладів, яка діяла у 202-2021)
• Публічним бібліотекам бібліотек територіальних громад, за які вони зможуть самостійно закуповувати книжки, пріоритетні саме для своєї  читацької аудиторії.
• Письменникам, перекладачам та ілюстраторам на створення нових творів.

Питання можливості надання Інститутом грантів  — з 2020 року на розгляді в Мінфіні, який наразі не погоджує цю можливість, тож  ми потребуємо додаткових аргументів і підтримки громадськості й депутатів Верховної ради України, щоб їх переконати.

Серед інших проєктів УІК, передбачених у нашому бюджетному запиті, які чекають затвердження, — запровадження сертифікатів на купівлю книжок за вибором покупця, з наступною компенсацією продавцеві вартості куплених книг з коштів державного бюджету. Цей проєкт орієнтований на підлітків, які досягли 14-річного віку (в цьому віці зафіксований катастрофічний спад зацікавленості читанням), а також батьків новонароджених дітей. Для тестування цих сертифікатів зроблено запит на 200 млн грн, загальна ж потреба для цих двох категорій — на рівні 700 млн грн на рік. 

При цьому звертаємо увагу, що при розподілі виділених коштів УІК приймає рішення, керуючись затвердженим Порядком використання коштів відповідно до завдань Стратегії розвитку читання, а також Паспортом бюджетної програми, який затверджується МКІП після погодження з Мінфіном. Наглядова рада, директорка Інституту,  інші посадові особи УІК, а також експерти  не мають права на самостійне прийняття рішень щодо розподілу коштів.

"Справа за розумінням представниками різних гілок влади важливості книговидання і читання для розвитку мешканців України, яке має перетворитися на виділення достатнього фінансування з державного і місцевих бюджетів і надання режиму пріоритетної підтримки цього напрямку, — наголошує Олександра Коваль. — Дуже сподіваємося, що Президент України зверне увагу на цю тему у своєму щорічному посланні".
Ми дуже вдячні міністрові культури та інформаційної політики Олександрові Ткаченку, заступниці міністра Ларисі Петасюк та всім причетним до процесу працівникам МКІП за розуміння важливості популяризації читання і розвитку книжкової сфери і за їх постійну підтримку.

Довідка. 

Кількість книжок на душу населення.

Станом на 2019 рік, в Україні було видано менше ніж 0,5 книжки на душу населення, а у 2020 році — лише 0,25 книжки. У той час у Польщі середньорічним показником є 2,45 виданих книг, у Чехії та Словаччині — 3, у Туреччині — 5 книг, виданих на душу населення.

Кошти, які готовий витратити покупець на книжку.

47% опитаних у дослідженні покупців (а їх не більше, ніж 50% населення України) у 2020 році витрачали на 1 книгу від 65 до 150 грн. Ще 25% готові заплатити за книжку від 150 до 250 грн. Середньостатистичний українець витрачає на українські книжки не більше, ніж 80 грн (0,25 євро), а середньостатистичний європеєць — понад 20 євро.

Кількість регулярних читачів.

Кількість читачів, що читають не менше як раз на місяць, серед дорослих становить 46%. І лише 8% українців читають щодня.

Вплив читання на освіту: результати дослідження PISA 2018.

Результати українських учнів (466 бали) нижчі за середні по країнах ОЕСР (487 балів) — розрив у 21 бал дорівнює майже 1 року навчання. Якщо слідувати аналітиці Світового банку, зробленого щодо Бразилії, у якої різниця між їхнім (407) і середнім (493)  балами у 2015 р. становила 86 балів, що вимагає 260 років на подолання цього відставання, то для подолання відставання України на 21 бал від середнього показника (1 рік відставання від учнів з країн з середнім показником) необхідно буде 63 роки.  
Менше ніж 4% українських 15-річних  володіють стійкими навичками детального аналізу незнайомого тексту (у країнах ОЕСР — 8,7% сер.).
Наступне дослідження PISA має відбутися у 2022. Цікаво буде порівняти результати, оскільки з попередніх ні влада, ні суспільство не зробили висновків.