30 березня завершився Лейпцизький книжковий ярмарок, який за чотири дні відвідало 296 000 людей. У п’яти павільйонах свої книги та проєкти представили 2 040 учасників із 45 країн. Ярмарок традиційно відбувся разом із Manga-Comic-Con, а спеціальним гостем цього року стала Норвегія з фокусною темою «Мрія навесні» (Traum im Frühling). Загалом за час події пройшло 2 800 заходів.

Україна була представлена національним стендом, організованим Українським інститутом книги. Свої видання на ньому представили 8 видавництв: Час майстрів, Ранок, Час Змін Інформ, Білка, PROBOOKS, видавничий дім АДЕФ-Україна, німецько-український журнал Gel[:b]lau та українська культурно-освітня організація Oseredok Leipzig e.V. Також на стенді було представлено українські книжки в німецькому та англійському перекладі та книжки німецькою про Україну – всього 125 тайтлів. Найбільше інтерес читачі виявили до книжок Павла Казаріна, Максима Буткевича та Вікторії Амеліної. 

У рамках програми відбулося 27 подій – презентації книжок і дискусії. Серед спікерів були письменниця Оксана Забужко, Тамара Горіха Зерня, Ірина Цілик, Галина Петросаняк, журналісти Максим Буткевич, Павло Казарін, Станіслав Асєєв, мисткиня Лада Наконечна, арткритикиня Катерина Ботанова та інші. Під час дискусій порушувалися питання свободи, майбутнього журналістики, досвіду полону, сучасності та історії Криму. Відбулась презентація німецьких перекладів книжок «Доця» Тамари Горіха-Зерня, видання «Мустафа Джемілєв. Незламний», «Дикий Захід Східної Європи» Павла Казаріна. 

«Головна проблема України довгий час полягала в тому, що, коли Європа дивилася на Схід, її погляд проходив крізь Україну і впирався безпосередньо в Москву. Східна Європа часто зводилася до російської культури, російської літератури та російських контекстів. Останні три роки Європа поступово звикає дивитися на Україну як на окремий культурний та політичний суб’єкт. Але наскільки успішним буде цей процес, великою мірою залежить від самих українців. Наше завдання — зробити так, щоб нас бачили, чули, читали, щоб нами цікавилися. Саме тому присутність українських контекстів на міжнародних подіях має надзвичайно важливе значення», – говорить учасник програми журналіст та військовий Павло Казарін.

Українська програма відбулась завдяки спільним зусиллям Українського інституту  книги, Goethe-Institut в Україні та його програми House of Europe, Ukrainian Institute - Українського інституту, Mystetskyi Arsenal, Meridian Czernowitz, Bundeszentrale für politische Bildung (bpb) та Translit e.V. Українська сцена та її програма фінансуються Уповноваженим Федерального уряду з питань культури та ЗМІ (BKM), Саксонською державною канцелярією та містом Лейпциг.

«Мені здається, що ярмарки чудово підходять для багатосторонньої роботи: вони дозволяють орієнтуватися на різноманітні теми та слухачів, які цікавляться Україною. Важливо правильно керувати програмою, враховуючи як німецький, так і український контекст, підбираючи для німецької аудиторії ті теми, які їй цікаві. Не менш важливим є актуалізація історичних тем та їх інтеграція з урахуванням німецького контексту. Адже пересічний німецький читач досі не має достатніх знань та уявлення про Україну, оскільки його сприйняття формується переважно через медіа, а не через літературу. Українська література в Німеччині ще не отримала належного визнання, а перекладів її творів значно менше, ніж, наприклад, польської. Саме тому важливо пропонувати концептуально цікаві для німців проекти, не втрачаючи при цьому власної тематики та актуальності», – ділиться співорганізаторка програми Катерина Стецевич.

Окремі стенди на Лейпцизькому книжковому ярмарку мали Mystetskyi Arsenal і поетичний фестиваль Meridian Czernowitz.

Висловлюємо вдячність місту Лейпциг та Саксонській міській канцелярії за спонсорування участі України, а організаторам Лейпцизького книжкового ярмарку за безкоштовне надання стендової площі й необхідного обладнання.