Український інститут книги на 33-му Львівському міжнародному BookForum: підсумки участі
Український інститут книги на 33-му Львівському міжнародному BookForum: підсумки участі
17 / 09 / 2026

10–13 вересня у Львові відбувся 33-й Львівський міжнародний BookForum. Український інститут книги долучився до заходу із власним стендом, програмою професійних подій та публічною дискусією про підтримку книжкової сфери. 

Протягом чотирьох днів на фестивалі відбулося близько 300 подій на 30 локаціях, які відвідали близько 15 тисяч людей — без урахування відвідувачів книжкового ярмарку. Участь у фестивалі взяли українські та іноземні автори, видавці, перекладачі, журналісти, історики та інші представники книжкової галузі.

Окремою частиною програми стали події, організовані Українським інститутом книги. У межах BookForum відбулася 21 подія за участі понад 60 спікерів. Говорили про розвиток українського книжкового ринку, міжнародну співпрацю, роботу з книжковими правами, нові технології та можливості для представників книжкової галузі.

Стенд Українського інституту книги

У цьому році центральною темою стенда став проєкт «Знакові видання Незалежності: 35 книжок, які ми обираємо разом». На стенді представили 100 книжок, відібраних експертами до довгого списку проєкту. Кожен охочий міг віддати свої голоси за 35 книжок, які, на його думку, є знаковими для України. Голосування триватиме до 6 жовтня, тому визначення фінального списку 35 знакових книг ще попереду.

Окремою частиною стенда став інтерактив для відвідувачів BookForum. Читачі могли залишити наліпки з власними малюнками, написами та короткими повідомленнями на підтримку книжок. Так відвідувачі могли поділитися своїми читацькими вподобаннями та долучитися до оформлення простору. Серед активних гостей стенда були діти — вони віддавали свої наліпки улюбленим книгам, за потреби підстрибуючи, коли ті були надто високо.

Фото: Олена Григоренко

Протягом ярмарку на стенді УІК також відбулися автограф-сесії авторів, чиї книжки увійшли до довгого списку проєкту «Знакові видання Незалежності». З читачами зустрілися Артур Дронь, Василь Шкляр, Юрій Андрухович, Анатолій Дністровий, Радомир Мокрик, Володимир В'ятрович, Оксана Кісь, Романа Романишин та Андрій Лесів. Окремо до стенда також завітали Сергій Жадан, Артем Чех і Вахтанг Кіпіані та залишили свої автографи поруч із представленими на стенді книжками.

Фото: Лесь Касьянов

Професійний кластер

Окрім стенда, Український інститут книги представив велику професійну програму в рамках 33 BookForum. Кураторкою кластеру була Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги.

У межах кластеру відбулося 20 професійних заходів, які об'єднали письменників, видавців, представників державних і культурних інституцій, політиків та інших фахівців книжкової галузі.

Організатор фестивалю: ГО «Форум Видавців».

33-й Львівський міжнародний BookForum підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Флагманські події», Міжнародного фонду «Відродження», канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч», Львівської обласної військової адміністрації та Львівської міської ради.

Програма дала можливість подивитися на українське книговидання з різних сторін. Учасники говорили про поточний стан книжкового ринку, державну підтримку галузі та міжнародну допомогу українським видавцям, читацькі практики, вихід українських книжок на міжнародні ринки, освіту та нові професії у книжковій сфері, роботу з авторами, права на переклад, книжковий маркетинг, штучний інтелект та перспективи розвитку ринку.

Однією з наскрізних тем професійного кластеру стала стійкість книжкової сфери в умовах повномасштабної війни.

Фото: Максим Ощіпко

Українська книжкова галузь продовжує працювати в умовах значних викликів. росія завдає ударів по книжковій інфраструктурі, знищуючи наклади, склади, офіси, друкарні та книгарні. Тому професійна розмова сьогодні стосується не лише того, як реагувати на вже завдані втрати, а й того, як шукати системні рішення та створювати механізми, які допоможуть галузі зберігати спроможність працювати надалі. Під час круглого столу своїм досвідом та баченням пошуку рішень поділилися Микита Потураєв (політик, народний депутат), Олександра Коваль (директорка УІК), Володимир В’ятрович (історик, політик), Олександр Красовицький (директор видавництва «Фоліо»), Мар’яна Савка (директорка Видавництва Старого Лева), Артем Біденко (голова Української асоціації видавців), Віктор Круглов (генеральний директор корпорації «Ранок»), Оля Попович (засновниця видавництва «Каламар») та Максим Козицький (голова Львівської ОДА).

Окремо обговорили програму «Тисячовесна»: наразі книжки ще не включені до програми, однак держава планує розширити її дію на книжкову продукцію. Учасники обговорили, як саме може працювати цей механізм та що він означатиме для видавців і читачів.

Важливою була розмова за участі президентки Міжнародної асоціації видавців (IPA) Ґванци Джобави, президентки Федерації Європейських видавців (FEP) Соні Драґи і директорки з європейських та міжнародних питань Біржової асоціації німецької книжкової торгівлі (Börsenverein des Deutschen Buchhandels) Джессіки Занґер.

За їхніми словами, міжнародна спільнота поінформована про випробування, які доводиться долати українським видавцям, книгарям і друкарям, про втрати, яких завдає російська агресія, і що вони готові ставити питання перед учасниками своїх асоціацій щодо можливої допомоги. Пролунала пропозиція, щоб Українська видавнича асоціація склала конкретний перелік того, чим іноземні видавці можуть допомогти постраждалим українським колегам. Принагідно дякуємо очільникові УВА Артемові Біденку, який частково профінансував приїзд до Львова однієї іноземної спікерки.

Фото: Олег Кохан 

«Нам з колегами з УІК вдалося створити потужну і збалансовану професійну програму. Це стало можливим завдяки підтримці та активній взаємодії з чудовими партнерами:  ГО “Форум видавців”,  Razom for Ukraine, Гете інститутом, Літосвітою, Megogo Books, Культурними Силами, Читомо, Українською видавничою асоціацією та багатьма  експертами. Події були настільки цікавими і важливими, що відвідувачі, завітавши на одну подію, залишалася з нами три дні поспіль. Інтенсивність потоку фахової інформації була такою, що тепер треба буде ще кілька тижнів прослуховувати записи і обирати звідти найцінніше для подальної діяльності. 

Я хотіла б особливо виділити розмову з директоркою польської “Універсальної фундації читання” Марією Дескур, яка ініціює і успішно втілює різні проєкти з популяризації читання, залучаючи до цього все більше людей. Ми домовилися про активну співпрацю. А я подумаю про те, щоб про кожну подію кластера написати детальніше, бо всі вони того вартують», — зазначила директорка Українського інституту книги та кураторка Професійного кластера Олександра Коваль.

Окремий блок розмов стосувався міжнародного напрямку. У межах подій йшлося про українську книжку в Польщі, вихід на англомовний та німецькомовний ринки, продаж авторських прав, роботу з міжнародними агентами та іноземними видавцями, переклади й культурну дипломатію.

Під час розмови «Польська книжка в Україні, українська у Польщі — пропорції знання і визнання. Презентація наступного етапу Chapter Ukraine» Остап Сливинський, Олена Руда, Олена Одинока та Кшиштоф Чижевський обговорили взаємну присутність книжок на ринках двох країн і подальший розвиток проєкту Chapter Ukraine. Модерувала розмову Анастасія Герасимова. Подія відбулася за партнерства з Читомо та Craft. Тему польського досвіду продовжили під час розмови «Читання для демократії. Досвід програм з промоції читання в Польщі» з Марією Дескур, директоркою «Універсальної фундації читання». Подію модерувала Олександра Коваль.

Окрім того, говорили і про присутність української літератури на англомовному книжковому ринку — це стало темою розмови «Чому українська література малопомітна на англомовному ринку». У ній взяли участь літературні агентки Емма Шеркліф та Елліанна Кан, а модерувала розмову Тетяна Нестерчук. Подію організували у співпраці з Razom for Ukraine.

Фото: Євген Кравс

Німецькомовному книжковому ринку була присвячена розмова «Переклади української літератури на німецькомовному ринку. Знайомі чи незнайомці?». Катаріна Раабе, Якоб Рачек та Сергій Жадан говорили про сприйняття української літератури в німецькомовному просторі, роль перекладів і подальші можливості для її присутності на цьому ринку. Модерувала Олена Одинока. Партнер події — Гете-Інститут Україна.

Практичний вимір міжнародної роботи учасники кластера також розглянули під час воркшопів Емми Шеркліф, присвяченого продажу авторських прав. Учасники змогли дізнатися більше про роботу з міжнародними партнерами та інструменти виходу українських книжок на закордонні ринки. Партнер заходу — Razom for Ukraine.

Окремо учасники Професійного кластера обговорили перспективу представлення України як Почесного гостя Франкфуртського книжкового ярмарку. Під час круглого столу говорили про шлях, який має пройти Україна, щоб отримати цей статус, ключових стейкхолдерів процесу та стратегічні кроки для підготовки такої участі. Також обговорили, як уже сьогодні визначати теми й акценти, які будуть цікавими міжнародній аудиторії через кілька років. У розмові взяли участь Олена Одинока, Марія Шубчик, Олександра Коваль, Юлія Козловець та Остап Сливинський.

Ще одним важливим напрямом стала розмова про читача: як українці читають і купують книжки та як формується культура читання. Саме у межах Професійного кластера відбулась презентація результатів загальноукраїнського опитування «Як читають і що купують українці: літо 2026», яке дало актуальне уявлення про читацькі та купівельні практики українців. Також окремо обговорили роль книжкових ярмарків і фестивалів у розвитку книжкової екосистеми. До розмови долучилися директорка ГО «Форум видавців» Ольга Мовчан, дослідниця Info Sapiens Анастасія Шуренкова та начальник відділу стратегічної роботи та аналітики УІК Юрій Марченко. Результати дослідження можна переглянути за посиланням.

Окрему увагу приділили людям, які працюють у книжковій сфері та лише починають у ній свій професійний шлях. Під час дискусії «Перша книжка: лотерея чи результат системної роботи?» говорили про підготовку до літературного дебюту, пошук видавця, самвидав і традиційне книговидання, а також роль редактора, ментора та особистого бренду автора. У розмові взяли участь операційна директорка Litosvita Ірина Осадчук, письменниця Марія Титаренко, співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна, письменник Сашко Лопушанський та перекладачка Дзвінка Завалій.

Фото: Олег Кохан 

У межах програми приділили увагу і новим технологіям. Протягом воркшопів з Анастасією Коробовою штучний інтелект обговорювали як інструмент, який уже входить у роботу авторів, маркетологів та інших фахівців, а отже потребує професійного осмислення, визначення можливостей і меж його використання.

Ще однією темою Професійного кластера стала роль книжки у війську та забезпечення військовослужбовців актуальною літературою. Під час панельної дискусії «Книга на війні. Як забезпечити військо актуальною літературою» говорили про те, які книжки сьогодні потрібні військовим і як зробити їх доступними для захисників і захисниць на фронті. Окрему увагу приділили проєкту «Книга на фронт» та іншим ініціативам, завдяки яким українські книжки потрапляють до військових. У дискусії взяли участь Кирило Лукаш, Андрій Овчарук, Василь Карп'юк, Анастасія Нікітіна, Юрій Кривошея, Богдан Кордоба та Віктор Круглов.

Саме це поєднання різних перспектив зробило професійний кластер простором для розмови про книжкову галузь як цілісну екосистему: від автора й редактора до видавця, книгарні, читача, держави та міжнародних партнерів.

Благодійна підтримка книжкової сфери

Ще одна подія, організована УІК, відбулася у Палаці Потоцьких. Під час дискусії «Як благодійні фонди допомагають книжковій сфері» представники благодійних та міжнародних організацій обговорили власний досвід підтримки українського книжкового сектору.

До розмови долучилися Дора Хом'як (RAZOM for Ukraine), Оксана Дащаківська (Міжнародний фонд «Відродження»), Христина Бойко (фундація ЗMIN), Ірина Іванчик (БФ «Повір у себе») та Галина Титиш («Множина»). Модерували дискусію Олександра Коваль та Ольга Мовчан.

Розмова тривала дві години і дала можливість детально обговорити, як благодійні фонди та громадські організації можуть підтримувати книжкову сферу, які формати допомоги вже працюють, з якими викликами стикаються самі організації та де сьогодні потрібна найбільша увага.

Фото: Олег Кохан

Цьогоріч участь Українського інституту книги у BookForum дала можливість створити простір для професійного діалогу про книжкову галузь: її сьогоднішній стан, виклики та рішення, міжнародні можливості, читача, професії та майбутнє.

Дякуємо всім авторам, видавцям, партнерам, експертам, представникам книжкової сфери та відвідувачам BookForum, які долучилися до подій УІК.

Окремо дякуємо партнерам професійної програми за співпрацю та спільну роботу: Razom for Ukraine, Litosvita, MEGOGO BOOKS, Chytomo, Craft, Інфо Сапієнс та «Культурні сили».

Записи подій Професійного кластеру будуть доступні незабаром.