У межах зустрічі Українського інституту книги з представниками видавничої та книжкової галузей, що відбулася 7 листопада у книгарні «КнигоЛенд», учасники обговорили можливі напрями спільної підтримки Збройних сил України. Видавці, культурні діячі та команда УІК поділилися власним досвідом допомоги військовим і запропонували ідеї нових волонтерських ініціатив, які галузь та Інститут можуть реалізувати разом.

«Нашою метою є допомогти один одному знайти своє місце в цьому складному світі. Кожен з нас хоче зробити якнайбільше для перемоги, тому ми хотіли почути про потреби війська від наших гостей, а також дізнатися більше про досвід видавців у допомозі для ЗСУ, який ми можемо масштабувати та поширити на всю галузь», — сказав начальник відділу стратегічної роботи і аналітики УІК Юрій Марченко.

Український письменник і перекладач, військовослужбовець Остап Українець наголосив на на розвитку проєкту «Книга на фронт», який із ініціативи волонтерів перетворився на масштабну програму популяризації читання серед військових. За час існування проєкту передано понад 45 тисяч книжок. Видавцям і книгарям подякували за активну участь — за донати, системну підтримку та постійний діалог із військовими щодо їхніх читацьких запитів. Також прозвучала ідея подати пропозицію щодо включення проєкту до програми підтримки літературно-мистецьких ініціатив для забезпечення військових бібліотек.

Окрім того, під час зустрічі він розповів про діяльність підрозділу, зокрема про підтримку та промоцію літератури й мистецтва, створених військовими. Він нагадав, що цього року Культурні сили вперше були представлені на українському національному стенді Франкфуртської книжкової виставки та подякував Українському інституту книги за можливість такої співпраці.

«На Франкфуртську виставку ми їхали з чітким розумінням ситуації та визначеною метою. Нам повідомляли, що у світі нібито зростає втома від України та української літератури, зокрема від тем війни, які природно домінують у творчості наших авторів. Це сприймалося як сигнал, що світ більше не хоче чути про наш досвід. Одним із завдань було перевірити, наскільки це відповідає дійсності, і зрозуміти, через які точки можна ефективно говорити про нашу ситуацію. Іншим — відібрати серед українських військових авторів ті книжки, що мають найбільший потенціал бути органічно сприйнятими за кордоном. Йдеться не про те, що ці тексти створені військовими чи що вони про війну, а про те, що це просто добрі книги, які читачеві справді захочеться прочитати. Саме таку гіпотезу ми вважали найефективнішою для представлення української літератури сьогодні», — розповів Остап Українець.

Видавець, засновник видавництва «Лабораторія» та застосунку для читання електронних книжок Librarius, військовослужбовець Антон Мартинов зазначив, що найбільший запит на паперові книжки існує у штабах та шпиталях. Натомість на передовій або на спостережних пунктах військові переважно звертаються до формату авдіокнижок.

«Я дуже підтримую ідею активного створення великої кількості аудіокнижок. Зараз український асортимент — це лише три-чотири сотні назв, тоді як російськомовний у 10–20 разів ширший і доступний безплатно. Якщо ми хочемо замінити цей простір україномовним контентом, його потрібно створювати. Технологія ШІ уже дає непоганий результат, але має обмеження через авторські права. А економіка аудіокниги дуже проста: собівартість однієї — 50–100 тисяч гривень. Тому начитують лише ті книжки, що продаються накладами 5–7 тисяч примірників. За нинішніх середніх накладів у 1500–2000 ми будемо робити аудіо лише для суперпопулярних книжок, а інші просто зникнуть із вух читача. Дуже важливо, щоб люди чули українське слово, звикали до його звучання. Тож, як на мене, видавцям потрібно серйозно попрацювати над цим напрямом», — наголосив Антон Мартинов.

PR-директорка корпорації «Ранок» Анна Макаренко розповіла про співпрацю з 12-ю бригадою «Азов» та підтримку дітей військовослужбовців, для яких видавництво організовує окремі терапевтичні читання та заходи. Також «Ранок» облаштовує бібліотеки для підрозділів, зокрема 5-ї окремої бригади НГУ «Скіф».

Як поділилась виконавча директорка «Нашого Формату» Анастасія Нікітіна, видавництво працює з військовими з 2019 року: формує бібліотеки для навчальних закладів, передає книжки в частини та шпиталі, розповсюджує статути та медичну літературу. Також проводить акції для дітей військових та поширює українську літературу за кордон. 

Співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна розповіла про інший формат допомоги — замість книжок, видавництво перераховує кошти на підтримку Збройних сил.

«Ми регулярно передаємо частину обороту на фонд "Повернись живим", це може сягати кількох мільйонів на рік. Крім того, ми співпрацюємо з друкарнею "Коло": з кожної надрукованої книжки 3 гривні йдуть на підтримку бригади "Чорний ліс". Тому закликаю всіх, хто може, перераховувати частину обороту на фонди, що підтримують ЗСУ», — зазначила видавчиня.

Окрім того, протягом зустрічі прозвучала пропозиція створення єдиного каталогу книжок військових і літератури, пов'язаної з війною — як зазначив Остап Українець, наразі у «Культурних силах» вже триває робота над таким проєктом.

Нагадаємо, Український інститут книги – державна установа, створена у 2016 році для розвитку книжкової галузі та промоції читання. Ми підтримуємо видавців, перекладачів і авторів, працюємо над тим, щоб українська література ставала доступнішою в Україні й видимішою у світі. За роки своєї діяльності УІК: поповнив фонди публічних бібліотек більш ніж 2 млн примірників; організував 59 національних стендів на міжнародних книжкових ярмарках, де понад 120 українських видавців представили свою продукцію; підтримав переклад понад 250 українських книжок іноземними мовами; надрукував понад 300 тисяч дитячих книжок для маленьких українців, які виїхали за кордон через війну.