26 березня відбулася онлайн прес-конференція, на якій було презентовано Стратегію розвитку читання в Україні на 2021-2025 роки “Читання як життєва стратегія”.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

2021-2025 READING DEVELOPMENT STRATEGY

Ініціатором створення Стратегії стало Міністерство культури та інформаційної політики України. Тоді як координатором робочої групи із розробки Стратегії розвитку читання визначено Український інститут книги.

Створений документ визначає мету, стратегічні цілі та основні завдання, на виконання яких має бути спрямована реалізація державної політики щодо підтримки й розвитку читання.

У прес-конференції, під час якої було презентовано Стратегію, взяли участь Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України; Лариса Петасюк, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України; Вероніка Селега, генеральний директор Директорату з питань гуманітарної політики Офісу Президента; Євгенія Кравчук, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики; Олександр Афонін, Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів; Оксана Бруй, Директорка Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського, Президентка Української бібліотечнаої асоціації; Ірина Батуревич, начальниця відділу стратегічної роботи та аналітики Українського інституту книги. Модерувала захід  директорка Українського інституту книги Олександра КовальУчасники прес-конференції переконані: книгу та процес читання доцільно розглядати як каталізатор культурного та економічного розвитку країни. Так, Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко наголосив: “Стратегія промоції читання — це інвестиція держави у розвиток України як успішної країни. Стратегія передбачає зміни цілого кластеру сфери читання — це і збільшення попиту на українську книгу, і рівня читання, і підвищення статусу читання в Україні для здобуття необхідних навичок та успіху.

Характеризуючи розроблений документ Стратегії розвитку читання, Міністр зазначив: “Стратегія передбачає створення екосистеми навколо читання, вигідних умов для видавництв, книгарень та усіх представників сфери. Вона відштовхується від потреб читачів, які повинні мати доступ до широкого асортименту української літератури: електронної та паперової: легальної, непіратської. Стратегія базується на основі Датабейз - це означає, що  ми керуємося фактами та потребами ринку і читачів”.

У процесі розроблення Стратегії враховувалися аналітичні дані досліджень Українського інституту книги, а також найкращий світовий та український досвід, думки понад 80-ти експертів, що представляють різні сектори книжкової і дотичних до неї сфер: книговидання, книгорозповсюдження, бібліотек, освіти, промоції читання.

Зокрема, в ході розробки використано інсайти досліджень  читання та книжкової галузі Українського інституту книги, здійснені у 2020 році: “Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання”, “Читання в контексті медіаспоживання: вплив карантину на читацьку поведінку українців”, дослідження книжкового ринку України.

Ірина Батуревич, начальниця відділу стратегічної роботи та аналітики Українського інституту книги, підкреслила: “Стратегія не є відірваним від реальності і контексту документом, вона базується на низці важливих документів: як на дослідженнях, проведених в УІК у 2020 році, так і на світових дослідженнях, а окрім того, попередньо розроблених документах: Економічної стратегії,  Стратегії популяризації української мови до 2030 року та галузевих стратегіях.  Загалом після проведеної роботи можемо констатувати негативну динаміку — втрату читачів. При цьому ми визначили важливу річ: між читанням та успішністю існує зв’язок. Так, серед нечитачів вдвічі більше безробітних, ніж серед любителів читання. Тож нам йдеться про те, щоб у рамках Стратегії стимулювати використання читання серед усіх цільових груп як інструменту саморозвитку, зокрема і задля досягнення успіху та формування свого персонального бренду”.

Незважаючи на доведений позитивний вплив читання на формування життєво важливих навичок, таких як розвиток критичного та аналітичного мислення, активного навчання, креативності тощо, проблема нечитання в Україні стоїть сьогодні надзвичайно гостро.

За результатами соціологічного дослідження, проведеного на замовлення Українського інституту книги, лише 8 % українців проводять своє дозвілля за книжкою щодня. Кількість українців, які читають щонайменше раз на місяць, дорівнює 46%, а раз на тиждень — 27%. Тим часом, відповідно до звіту Міжнародної асоціації видавців, кількість канадців, які читають мінімум раз на тиждень становить 67%; Франція має 60% регулярних читачів, Ісландія — 53%.

Презентована Стратегія розвитку читання охоплює 2 основні напрямки: hard i soft. Основна мета напрямку Hard — це збільшення доступу до книги, а також підтримка та розвиток книжкової екосистеми. Мета напрямку Soft — зробити читання загальним всеукраїнським трендом шляхом формування навичок і потреби в читанні.

Статистика показує, що у 2020 році з 222 активних українських книгарень 48 — закрилися. Загалом станом на 2020 рік в Україні був 1 книжковий магазин на 165 тисяч населення і випускалося 0,28 книжки на душу населення. За даними «Книжкової палати України імені Івана Федорова», станом на 2019 рік в Україні було видано менше ніж 0,5 книжки на душу населення, а у 2020 році — лише 0,25 книжки. У той час у Польщі середньорічним показником є 2,45 проданих книги, у Чехії та Словаччині – 3, у Туреччині — 5 книг, виданих на душу населення.

Олександр Афонін, Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, зазначив:
“Ми вже вп’яте намагаємося створити дорожню карту та документ, який забезпечить підтримку читання в Україні. Нинішній підхід кардинально відрізняється від попередніх завдяки залученню великої кількості представників бібліотечного середовища, книгорозповсюдження, видавничої сфери, а також представників офісу Президента України, Верховної Ради та інших інституцій. Вагомий акцент зроблено на розвитку книговидавничої галузі, питаннях популяризації читання, інвестиції у розвиток книжкової галузі та книговидання. Головне завдання сьогодні — досягнення самодостатності української держави та забезпечення населення наповненими базовими жанровими нішами літератури. Ми мусимо поставити крапку на контрафактній літературі та піратському контенті. Фінансування мусить йти паралельно у популяризацію читання і в розвиток книговидавничої галузі та розбудови її структури”.

Що стосується другого напрямку Soft, учасники прес-конференції звернули увагу на важливість забезпечення доступності та безбар’єрності книги. Так, Вероніка Селега, генеральний директор Директорату з питань гуманітарної політики Офісу Президента, прокоментувала:
“Стратегічні цілі, викладені у презентації Стратегії, орієнтовані на видимий результат. Доступ до книги — це шлях до безбар’єрності. У цьому контексті бібліотеки є одним із найпотужніших інструментів, який забезпечує доступність читання для всіх категорій українського населення, в тому числі і для людей з інвалідністю. Тож дуже тішить, що Стратегія була розроблена на основі принципу інклюзивності та доступності книги для всіх: з одного боку, її реалізація передбачає популяризацію читання, з іншого — створення безбар’єрного середовища для читання усіма категоріями населення України”.

Оксана Бруй, директорка Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського, Президентка ВГО “Українська бібліотечна асоціація” підкреслила важливість бібліотек як стратегічно важливого інструменту в розвитку читання в Україні. Вона зауважила: “Про роль бібліотек у прищепленні любові до читання можна говорити безкінечно. Ми хочемо, щоб кожен міг прийти у сучасну бібліотеку та обрати собі книжку для читання у зручному форматі та у зручний спосіб. Для багатьох бібліотека — єдина можливість читати книги. Щоб забезпечити доступність книг у бібліотеках, Стратегією передбачено здійснення ряду системних заходів, які стосуються бібліотек як соціальних інституцій: реновацію, постійне оновлення фондів, централізована каталогізація, створення національної цифрової бібліотеки тощо. Це стосується не лише публічних бібліотек, а й шкільних та університетських. Ми повинні забезпечити оновлення фондів та доступність книг для людей”.

Імплементація Стратегії передбачає розробку та реалізацію конкретних заходів, впровадження механізмів правового регулювання та фінансування книжкової сфери з боку держави.

Євгенія Кравчук, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики, зазначила:
“Розуміємо, що держава чи представник держави не можуть прийти додому до кожного українця і сказати: “Читай”. Але ми можемо зробити так, щоби книга була ближчою і щоб людина захотіла читати, щоб читання було в тренді. Українцям потрібно донести думку про те, що читання і розвиток критичного мислення забезпечує кращий рівень життя. Я чудово знаю, що закони наздоганяють тренди. Ми розробили два законопроєкти: 4318 про створення центрів культурних послуг (ЦКП) та зареєстрований 5002 про бібліотеки. Законопроєкти передбачають створення центрів культурних послуг та соціальні гарантії для бібліотекарів, створення національної електронної бібліотеки України, мобільність бібліотек, а також інклюзивність та інтегрованість України у міжнародне середовище.
У бюджеті на 2021 рік закладена субвенція на створення ЦКП та розвиток бібліотек у розмірі 200 млн грн. на фінансування Українського інституту книги закладено майже 151 млн гривень”.

Лариса Петасюк, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України, зауважила:
“Найважливіше, щоб Стратегія не залишилася на папері та була імплементована. До середини травня ми плануємо її затвердити, а далі розробити заходи для виконання.  Задля цього ми створимо робочу групу, до якої запросимо експертів, що працювали над розробкою Стратегії. Вже на етапі розробки конкретних заходів залучимо Міністерство фінансів та Міністерство економіки України.
Ми вже частково розпочали впроваджувати Стратегію. Працюємо над зміною законодавства щодо контрафактної продукції. При Держкомтелерадіо створено робочу групу із залученням представників правоохоронних органів, інших міністерств та  учасників ринку з метою обговорення проблематики та опрацювання вже наявних пропозицій: зміни до Закону про електронну комерцію, Закону про захист прав споживачів.
Сподіваюсь, на момент виконання заходів з реалізації Стратегії буде задіяно механізм моніторинг-контролю. Хочу наголосити, що розробка цього механізму  відбуватиметься не лише за участі Міністерства культури та інформаційної політики, але й інших органів виконавчої влади. Так, у планах залучити близько 25 центральних органів виконавчої влади. Серед них: Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство освіти України, Служба безпеки України і ще багато інших міністерств, злагоджена співпраця з якими допоможе в ефективній імплементації Стратегії”.

Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги, подякувала всім причетним до розробки Стратегії розвитку читання в Україні:
“Ми в Українському інституті книги висловлюємо величезну подяку за злагоджену роботу експертів робочої групи, вагомий внесок представників державних інституцій та громадських організацій у створення Стратегії розвитку читання 2021-2025: Міністру культури та інформаційної політики Олександру Ткаченку, заступниці міністра Лариса Петасюк, Олені Земляній, Катерині Притулі та понад 80 експертами, що представляють різні сектори книжкової  і дотичних до неї сфер: книговидання, книгорозповсюдження, бібліотеки, освіту, промоцію читання та. Після зведення і редагування  кількох сотень пропозицій  від експертів, що блискуче здійснили Ірина Батуревич та Ірина Бєлкіна, з'явився і виставлений на публічне обговорення проєкт Стратегії”.


Прогнозовані показники реалізованої стратегії розвитку читання:

• кількість регулярних читачів серед дорослих (46%) зростає до 51%; 
• збільшиться загальна кількість читачів віком 18-24 роки на 5%;
• частка респондентів, що обирають українську мову для читання книг, збільшується з 32 до 40%;
• кількість дітей, які ніколи не читають книжки (18%) зменшується до 15%;
• збільшується частка щоденних читачів серед старших підлітків (14–17 років) з 21% до 25%;
• в Україні щороку видається 1 ринкова книжка на душу населення;
• збільшується середній наклад кожної назви загальнодоступної ринкової книги з 700 до 3500 примірників;
• в Україні з’являється 150–170 книгарень і точок продажу на рік;
• оновлюються 1000 публічних та 1000 шкільних бібліотек-хабів.
  
  

Запис трансляції презентації можна переглянути на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/watch?v=KDw9IkpVeiA.

Стратегія розвитку читання опублікована на офіційному сайті Міністерства культури та інформаційної політики України.