Мета Програми поповнення фондів публічних бібліотек – донесення найкращих книжок і сучасної, і світової літератури до читача по всій країні. Український інститут книги реалізовує програму, щоб зробити українців читаючою, мудрою, інтелектуальною нацією. Головною ціллю програми була і залишається прозора закупівля книжок до публічних бібліотек України. Книжок, що не лише мають актуальну тематику, але й сприяють розвитку української мови, інтеграції у світовий літературний та культурний процес, мають належний рівень видавничої підготовки і якість виготовлення, придатну до інтенсивного використання в належних умовах.

У квітні Інститут книги оголосив про проведення відбору книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів у 2019 році.


ВИМОГИ

Оголошення про проведення відбору книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів у 2019 році
 Порядок відбору книжкової продукції, що пропонується до закупівлі для поповнення бібліотечних фондів у 2019 році
 Етапи, з яких складалася Програма поповнення фондів публічних бібліотек у 2019 році
 Склад експертної ради з відбору книжкової продукції
Прийом пропозицій тривав з 6 по 24 травня 2019 року в робочі дні з 9-00 до 14-00 за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 20.


РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМИ

На програму подали заявки 150 видавництв на 3013 назв книжок. Після відбору Експертною Радою, тендерів та підписання договорів до бібліотек надійшла 551 назва книжок від 80-ти видавництв.

Спочатку компетентні працівники УІК провели “технічний” відбір, тобто перевірили, чи самі книжки і супровідні документи відповідають нормативній базі, якою УІК зобов’язаний керуватися. У результаті цього відбору із 3013 видань, поданих на конкурс,  було відхилено 457 назв, з яких після ретельного обстеження 4 були повернені до оцінювання.

Перелік відхилених пропозицій
На розгляд Експертної ради потрапило 2560 книжок, які оцінювали за актуальністю, тематикою, сприянню розвитку української мови та культури.
Експертна рада рекомендувала до закупівлі 557 книжок, 43%  з яких — це твори сучасних українських авторів.

Довгий список видань, допущений до оцінювання Експертною радою
Перелік книжкових пропозицій, рекомендованих Експертною радою до закупівлі для поповнення фондів публічних бібліотек у 2019 році
Закуплені книжки у 2019 році розподілені у 32 публічні бібліотеки: 24 обласні, 4 національні, 4 державні. Обласними бібліотеками розподілено в 1095 публічні бібліотеки.

Перелік бібліотек, у які потрапили книжки за Програмою поповнення бібліотечних фондів у 2019 році
Українські книгозбірні отримали 669 609 книжкових примірників на суму 85,6 млн грн.

РЕЗУЛЬТАТИ

Бюджет програми - 85,6 млн
Загальний наклад закупівель - 669609
Подано найменувань - 3013
Закуплено найменувань - 551
Подалося видавців - 150
Видавців, у яких закуплені книжки - 80

У 2019 партнером Інституту стала глобальна логістична компанія Meest, яка взяла на себе зобов’язання безкоштовного доставлення книжок від обласних центрів до місцевих бібліотек.

FAQ

Хто відбирав книжки?
Щороку відбір експертів є одним із найвідповідальніших етапів програми закупівель. Ми проаналізували досвід попереднього року, – коли вперше до програми закупівель були запрошені літературні критики, журналісти, культурні менеджери та експерти з книжкової сфери, – і дослухалися до пропозицій, що були висунуті як експертами, так і громадськістю. Цьогоріч із запрошених 50 представників у засіданні Експертної ради взяли участь 45: 15 медіа-експертів і журналістів, 11 бібліотекарів, 7 науковців, 8 менеджерів культури, 4 представники незалежних книгарень.
Вважаємо важливим, що до складу Експертної ради увійшло 11 бібліотекарів, тобто майже 25%  її кількісного складу. Відтак думка бібліотекарів при закупівлі книжок була врахована.
Це дозволяє нам стверджувати, що як колегіальний орган Експертна рада здатна показати збалансований результат.

Скільки часу експерти мали для ознайомлення з книжками?
Цьогоріч експерти мали 10 днів для ознайомлення з переліком поданих до закупівлі назв, працюючи з оцінювальними відомостями. Всі експерти, які хотіли погортати книжки, впродовж тижня до початку засідань мали доступ до примірників у читальному залі Національної історичної бібліотеки. Звісно, прочитати всі 2 500 книжок від палітурки до палітурки за цей час неможливо, однак минулого року цей термін був значно меншим і складав 2 дні. Працівники Інституту розуміють важливість перегляду книжок і  працюють над тим, щоб збільшити експертам термін на ознайомлення.

Яким чином відбувалася робота експертів?
Ми надавали Експертній раді всю необхідну консультаційну підтримку для якіснішої роботи, зокрема ознайомили з даними незадоволеного читацького попиту (2016-2018).
Кожен з експертів мав зведену таблицю, де була  повна інформація про книжки: видавця, автора, назву,  рік видання, вид за призначенням, вартість, технічні характеристики,  а також гіперлінк на опис книжки від видавця на сайті bookforum.ua. Кожен експерт оцінював книжки самостійно, заповнюючи  індивідуальні оцінювальні відомості. Переглянувши весь матеріал, а також ознайомившись із книжками наочно, експерт ставив свої оцінки  кожному виданню (бали 1 або 0). Після цього всі надані експертами відомості зводилися в одну таблицю, в якій автоматично визначалася сумарна кількість балів по кожній позиції. На спільному засіданні експерти ознайомилися з  результатами і методом відкритого голосування підтвердили свій вибір. Найнижчий прохідний бал і наклад також визначався голосуванням. Крім того, було обговорено кілька спірних питань, які також вирішилися відкритим голосуванням. 
Протоколи та індивідуальні оцінювальні відомості, згідно з рішенням Експертної ради, розголошенню не підлягають.
Ми дуже вдячні експертам, які погодилися на інтенсивну безоплатну роботу, витративши на це свій дорогоцінний вільний час. Дехто з них  навіть приїхав з інших міст! Ми маємо всі підстави вважати, що експерти дуже сумлінно поставилися до своїх обов'язків, адже працювали не лише зі списком з гіперлінками, а й провели багато часу в бібліотеці, де були викладені книжки, переглядаючи їх і дискутуючи.

Якими критеріями керувались експерти при здійсненні відбору?
У цьогорічному Положенні про Експертну раду (п.11) були зазначені такі критерії оцінювання:
актуальність тематики та новизна твору;
сприяння розвитку української мови, національної культури, засвоєння найкращих зразків світової літератури, культурних і наукових надбань;
належність до видань, включених до незадоволеного читацького попиту;
рівень видавничої підготовки, естетичність оформлення і якість виготовлення книжкової продукції, її придатність до інтенсивного використання в бібліотечних умовах.

Експерти не виставляли оцінок окремо за кожним критерієм – їхня оцінка була сукупною і становила 1 бал у разі схвалення видання і 0 – у разі відхилення (комплексно за наведеними показниками). Навіть при такому підході робота з кожним виданням була достатньо кропіткою та потребувала багато часу. Змінити цю систему і вимагати від експертів оцінювати книжки за кожним критерієм зокрема, або ж застосувати багатобальну систему оцінювання неможливо, адже якщо приділити кожній поданій книжці в середньому 10 хвилин, то кожен експерт мав би безкоштовно відпрацювати 416 годин, або ж 10,5 робочих тижнів. 

Чи купують з року в рік одні й ті ж книжки в бібліотеки?
Напередодні програми відбору ми звернулися до обласних публічних бібліотек із запитанням щодо стану бібліотечних фондів. На цьому етапі ми зіштовхнулися з труднощами отримання даних щодо наповненості бібліотечних фондів, які оновлювалися як коштом держбюджету, так і місцевих бюджетів – не кожна публічна бібліотека змогла надати такі дані у терміни, прийнятні для публікації зведених даних. Натомість опитування бібліотекарів, як і дані незадоволеного читацького попиту, засвідчують, що деякі назви книжок незмінно залишаються у попиті читачів (світова класика, популярні українські автори). Про попит на класику свідчать і видання, які виходять друком в українських видавництвах. Наприклад, цьогоріч на розгляд Експертної ради потрапило три різних видання (і це все видання останнього року) “Маленького принца” А. Сент-Екзюпері. Оскільки за вибором Експертної ради усі три видання потрапили до переліку закупівель, на засіданні було прийняте колегіальне рішення – розділити наклад на три різних видання у рівних частинах.

Чи враховували експерти наявність премій та відзнак у видань під час відбору?
Премії — це почесно і приємно. Однак вони можуть бути міжнародні, національні, регіональні, з репутацією, заслуженою роками, чи такі, що представляють свіжий погляд. Премії бувають мейнстримні та андеґраундні. Однак всі премії, хочемо ми цього чи ні, мають ознаки суб’єктивності. Ми просили видавців зазначати, чи отримувала книжка якісь премії, в описі до неї і давати посилання на джерело. Лише маючи цю інформацію, експерти могли врахувати її при відборі. На жаль, не всі видавці вказували наявність нагород. Ми сподіваємося, що наступного року видавці повніше використають цю можливість. Однак передбачити, щоб книжки з преміями чи відзнаками автоматично потрапляли до фінального списку, ми не можемо, оскільки це суперечить Порядку відбору та критеріям, за якими їх обирають експерти.

Яким чином відбувався розподіл коштів?
Результат  відбору корелює із законом Парето: щоправда, 80% фінансування отримають не 20%, а близько 30% видавців, книжки яких пройшли технічний відбір. Це демонструє активність видавців у ринкових реаліях. А причиною незначного зменшення кількості і відсотка  видавців, у яких будуть закуплені книжки, є виключно зменшення фінансування в цьому році (87 млн) у порівнянні з попереднім (114,5 млн). Якщо в майбутньому Інститут отримуватиме більше фінансування — й то шанси для всіх пропорційно зростуть.

Чи означає це, що великі видавці, які подали більшу кількість книжок, позбавляють шансу бути поміченими видання менших видавців?
Ні, на програму могли подаватися та пройти технічний відбір усі видавці, що надали книжки і супровідні  документи згідно з Порядком відбору. Якщо порівнювати результати відбору із закупівлями 2018 року, то цьогоріч серед новачків опинилися майже 20 видавців, зокрема ПП «Коло», ПП «Кристал Бук», ТОВ «Акта», ТОВ «Брайт Букс», ТОВ «Лаурус», ТОВ «Видавництво «Моя книжкова полиця», Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», ТОВ «Комубук», ТОВ «Смолоскип», ТОВ «Українська прес-група» тощо. Серед топ-20 видавців – як за відібраними назвами, так і за потенційним фінансуванням, фігурують і малі видавці (Маміно, Ірбіс-комікси). Кількість поданих видань, а тим більше величина видавців не є фактором відбору (див. відсоток проходження видань у топі видавців за відібраними до закупівель назвами), оскільки програма спрямована на відбір актуальних і якісних видань, а не на видавничі бренди.

Чи приймались до відбору книжки, видані філіями російських видавництв?
Український інститут книги  — це державна установа, яка діє в межах чинних нормативно-правових актів. Усі видавці, які взяли участь  у Програмі відбору згідно зі своїми установчими документами, є юридичними особами або фізичними особами-підприємцями, зареєстрованими в Україні відповідно до законодавства України.