Його першу поетичну книжку було видано, коли поету було 20, а за півтора року — поставлено на сцені його першу п’єсу. І одразу його творчість отримала визнання.

Розстріляли його в 38, на піку популярності. І ще 39 років книжки митця були спочатку взагалі заборонені, а потім жорстко цензурувалися в рідній країні — Іспанії.

Більше, до сьогодні точаться дискусії щодо його життя: причини розстрілу, самого факту смерті, поховання, політичних вподобань та, навіть, сексуальної орієнтації. Немає суперечок тільки щодо його творчості — адже його було визнано Майстром іще за життя.

Ця збірка його поезій в перекладах Григорія Латника — одна з найповніших в Україні.

 У книзі репрезентовано більшу частину віршів визначного іспанського поета Федеріко Ґарсіа Лорки (1898–1936) у перекладі з іспанської. Особливу увагу приділено найвідомішим циклам. Ті з них, що являють собою вершинні здобутки автора, перекладено повністю або майже повністю. Це — «Поема про канте хондо», «Пісні», «Циганський романсеро», «Плач по Іґнасьйо Санчесу Мехіасу», «Диван Тамаріту», «Сонети».