До фіналу увійшли три перекладачі: Алессандро Акіллі (Італія), Ірина Дмитришин (Франція) та Богдан Задура (Польща). За які переклади їх номінували на премію?

 

Алессандро Акіллі номінований на премію із перекладом італійською мовою роману Маркіяна Камиша "Оформляндія, або Прогулянка в Зону" (видавництво Keller Editore).

 

Дебютний роман Камиша, який був уперше опублікований українським Видавництво "Нора-Друк" у 2015 році, побачив світ італійською у 2019. "Оформляндія" в перекладі Алессандро Акіллі увійшла в топ-10 книжок Італії 2019 року за версією la Repubblica, як одна з тих, що "найкраще передає дух часу". Роман отримав велику кількість схвальних відгуків від італійських читачів та літературних критиків.

 

Ірина Дмитришин номінована з перекладом французькою мовою роману Юрія Андруховича "Лексикон інтимних міст" (видавництво Noir Sur Blanc).

 

Уперше виданий 2011 року Meridian Czernowitz та Suhrkamp Verlag, роман називають "автобіографією, яка накладається на географію", змішуючи країни й епохи. Від моменту публікації на роман у перекладі Ірини Дмитришин вийшло чимало схвальних рецензій, що свідчить про жваву реакцію від франкомовної аудиторії, насамперед у Франції та Швейцарії.

 

Богдан Задура номінований із перекладами польською мовою творів Катерини Бабкіної "Мій дід танцював краще за всіх" (видавництво Warsztaty Kultury), Василя Махна "Вічний Календар" (видавництво Państwowy Instytut Wydawniczy) та Юрія Винничука "Лютеція" (Wydawnictwo Warstwy).

 

Польські літературні критики називають переклади Задури "конгеніальними", акцентуючи увагу на тонкому відчутті перекладачем мов, із якими він працює. Перекладаючи поезію, оповідання і романи, Богдан Задура завоював звання одного з найцінніших і найактивніших промотерів української літератури в Польщі.