20 українських видавництв, 120 000 відвідувачів та увага до видавництва Vivat: підсумки Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві 2024
20 українських видавництв, 120 000 відвідувачів та увага до видавництва Vivat: підсумки Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві 2024
29 / 05 / 2024

Цьогорічний ярмарок у цифрах

У центрі Варшави — в Палаці культури і науки та на площі Дефіляд з 23 по 26 травня відбувся Міжнародний книжковий ярмарок, що цьогоріч зібрав близько 120 000 відвідувачів, майже 1000 авторів, перекладачів, ілюстраторів із 14 країн світу. Почесною гостею ярмарку у Варшаві стала Італія з гаслом “Ci vuole un fiore” (“Потрібна квітка”), що походить від назви вірша італійського поета Джанні Родарі.

У Польщі величезна кількість українських переселенців, понад один мільйон, і ми бачимо, що потреба в українських книжках є. Тому раді, що і держава якимось чином про це дбає, але насамперед це заслуга самих видавців і дистриб'юторів. Я дякую організаторам Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві — фундації “Історія і культура”, а також Міністерству закордонних справ Польщі, Посольству України в РП, всім співорганізаторам і партнерам за те, що зробили можливою нашу участь у цій масштабній книжковій події”, — говорить директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

Україна взяла участь із національним стендом із понад 300 книжковими новинками від 20 українських видавництв (Ранок, НК-Богдан, Маміно, Vivat, Видавництво Старого Лева, АССА, Парасоля, Вільний вітер, Час майстрів, Пам’ятки України, НІКА-Центр, Видавництво Анетти Антоненко, Час Змін Інформ, Нора-Друк, Саміт-Книга, Фоліо, Дух і Літера, ТУТ, Вовкулака, The Will Production) та пазлами від харківської поліграфії Ukrainian Puzzles. Участь України відбулася під гаслом “Fragility of existence” (“Крихкість існування”). Концепт дизайну українського стенда належить Альоні Соломадіній. На ярмарку у Варшаві ми також поширювали листівки, розроблені проєктом Odesa City Letters: про загиблих на війні письменників, про зруйновані об’єкти культурної інфраструктури та про кількість депортованих Росією українських дітей.

Російська ракетна атака по друкарні “Фактор-друк”

У перший день ярмарку, 23 травня всіх сколихнула новина про те, що росіяни завдали ракетного удару по харківській друкарні “Фактор-друк”, на якій друкували свої книги багато українських видавництв, зокрема одне з видавництв-учасників національного стенда Vivat, що разом із типографією належить до групи компаній “Фактор”. Унаслідок російської ракетної атаки загинуло 7 працівників друкарні, 22 травмовано, а також знищено обладнання та майже 50 000 книг. 

Ми створили закладинки з інформацією про трагедію, які сигналізували, що та чи та книга була надрукована саме на “Фактор-друк”.

Наталія Мірошник, Head of Foreign Rights видавництва Vivat ділиться, що окрім запланованих подій щодо промоції прав на українські тайтли та продажів фізичних книг, всі учасники українського стенда та команда УІК поширювали меседж про ще одну атаку на культурний сектор України: “Завдяки якісній роботі представниць УІК на стенді, було оперативно підготовлено флаєри з інформацією про ракетний удар по типографії, щоб якомога більше відвідувачів дізналося про трагедію”. Наталія Мірошник додала, що під час ярмарку команді Vivat вдалося ознайомитися з польським книжковим ринком, зустрітися з польськими видавцями та агентами, налагодити співпрацю з новими партнерами, зокрема з Франції та Японії.

Організатори Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві відреагували на терористичну атаку Росії й заявили, що всіляко підтримують й будуть підтримувати українське книговидання перед нелюдським обличчям ворога, у страшній війні, яку розгорнула Росія. 

Президент Федерації європейських видавців Рікардо Франко Леві також висловив свою підтримку, додавши: “Бомби, які вбили сім людей і знищили тисячі й тисячі книг, мають лише одну мету — знищити людство. Європейська книжкова спільнота поруч з Україною. Нам потрібно продовжувати та нарощувати співпрацю з українськими колегами”.

У Європейській раді письменників заявили, що цілеспрямовані атаки Росії зараз паралізували майже весь книжковий сектор в Україні, завдавши ракетного удару по “Фактор-Друк” за тиждень до Книжкового Арсеналу. “Ми стривожені та нажахані цією атакою Росії, яка хоче стерти український книжковий ландшафт, її голоси та її мову. Наші думки та щирі співчуття з постраждалими та їхніми родинами, а також із родинами жертв. Путін використовує мову як зброю, цілеспрямовані атаки на український книжковий сектор є мерзенною частиною російських військових злочинів, що порушують міжнародне право. Ми продовжуємо підтримувати наших українських колег і вимагаємо: припинити ці жахливі та нелюдські дії Росії проти України!”, — наголосив Президент Європейської ради письменників Мігель Анхель Серрано.

Українська літературна програма

Окрім національного стенда, Український інститут книги координував літературну програму, що цьогоріч на Міжнародному книжковому ярмарку у Варшаві складалася з чотирьох подій.

Розмова між українською письменницею Світланою Тараторіною та польським автором Радеком Раком, що відбулася 24 травня, розпочалась із хвилини мовчання за загиблими внаслідок трагедії на типографії “Фактор-друк”.

Фантасти зібрали довкола себе як польську, так і українську читацьку авдиторію, поділилися рефлексіями щодо текстів одне одного та розповіли про значення міст і місць у фантастичній літературі.

 

25 травня відбулася дискусія між літературознавицею Яриною Цимбал та перекладачем української літератури на польську Марціном Ґачковським про наші-20ті в українській літературі, зокрема про “Місто” Валер'яна Підмогильного та “Подорож вченого доктора Леонардо..” Майка Йогансена, які з'явилися в польському перекладі в 2023-2024 рр.(“Подорож…” Йогансена вийшла польською в межах програми підтримки перекладів УІК Translate Ukraine). Поговорили про значення покоління наших-20х для розвитку української літератури, про роль Харкова як міста свободи тоді й зараз, про манеру письма Підмогильного і Йогансена та про термінологію на означення цього періоду. 

Українська письменниця Галина Ткачук та польська письменниця Катажина Ририх 26 травня говорили про вплив війни на дітей та на дитячу літературу. Мисткині поділилися відмінностями сприйняття дитячих творів про війну українською та польською наймолодшою читацькою авдиторією. Цього ж дня відбулася прем’єра польського видання “Легенд Львова” Юрія Винничука, що вийшло друком у межах програми підтримки перекладів УІК Translate Ukraine. 

Модерували розмови Олександра Іванюк, Лукаш Буковецький та Ева Свержевська.

“Спільні українсько-польські події – це поштовх до подальшої співпраці, зародження нових спільних проєктів, а також знайомство аудиторії польських письменників з потенційно цікавими їм українськими авторами”, — говорить кураторка літературної програми, провідна фахівчиня відділу промоції читання Українського інституту книги, літературна критикиня Тетяна Петренко.

Увага до українського стенда

У перший день роботи українського стенда відбулося відкриття за участі  радника-посланника Посольства Польщі Романа Шепеляка та очільниці Українського інституту книги Олександри Коваль. Пан Роман Шепеляк придбав книги видавництва Vivat.

Владислав Борисенко, представник Vivat ділиться, що наразі чітко помітно Україна видає книги європейського рівня: якість поліграфічного виконання, добір матеріалів, картинка, дотик та головне зміст. “Ми бачили величезну підтримку людей, які приходили на стенд Vivat розділити хвилювання, поговорити, обійняти, але й у пошуку конкретної книги. Ми відчували залученість та підтримку, яка допомагає нам триматися у тяжкі часи сьогодення. Подяка УІКу за моментальну реакцію на події, активні дії та оголошення”, — додає Владислав.

У видавництві АССА поділилися, що вдалося продати більшу частину книг, які привозили на ярмарок. “Серед покупців були переважно українці, але були також і іноземці, які купували подарунки друзям, або їм просто сподобалися ілюстрації книги чи українська мова”, — зауважує Тетяна Левченко, комунікаційна менеджерка видавництва.

Вдячні організаторам ярмарку Фундації “Історія і культура”, Посольству України в Польщі, Міністерству закордонних справ Польщі та Міністерству культури та інформаційної політики України.

Фото: Тетяна Петренко.