Український інститут книги проводить Програму закупівель для поповнення фондів публічних бібліотек вдруге. Ми ретельно збираємо думки та зауваження експертів, опрацьовуємо міжнародний досвід – щоб з року в рік вдосконалювати цю програму.  Нижче, реагуючи на певні критичні зауваження, ми розповімо про механізми реалізації програми у 2019-му році. Хочемо, щоб у майбутньому функціонування програми відбувалося ще злагодженіше, тож запрошуємо до обговорення. Ми обов'язково врахуємо всі зауваження, а конструктивні пропозиції – відповідно до чинного законодавства, – спробуємо реалізувати у найближчому майбутньому.

Програму поповнення бібліотечних фондів Інститут вперше реалізував у 2018 році. Було подано заявок на 194 млн гривень, закуплено 986 449 примірників на суму 114,5 млн гривень.

Цьогоріч бюджет програми становить 87 млн гривень. 151 видавництво подало 3013 заявок на суму 994 млн грн, в результаті технічного відбору до розгляду Експертної ради було подано 2560 книг. Експертна рада відібрала  557 назв книг загальним накладом 677 460 примірників, які після закупівлі мають, як і торік, потрапити до 5 000 публічних бібліотек в усіх областях України.

• Яка мета програми поповнення фондів публічних бібліотек? На кого вона орієнтована?

Уся діяльність Інституту книги спрямовується на розвиток книжкового ринку,  ключова роль на якому належить читачам. Програма поповнення бібліотечних фондів створена саме  для того, щоб нові актуальні видання стали доступними для читачів, незалежно від їхнього соціального статусу, місця проживання та матеріального достатку, – через публічні бібліотеки. 

Головною метою програми є наповнення бібліотечних фондів новими книжками,  що сприятиме розвиткові читання, себто, головним бенефіціаром програми є читач, а не видавець.

На пряму підтримку видавничої діяльності, натомість, будуть орієнтовані інші програми Інституту: “Українська книга”, Програма підтримки перекладів, Українська цифрова бібліотека, а також окремий напрямок роботи – промоція української літератури за кордоном.

• Хто відбирав книжки? 

Щороку відбір експертів є одним із найвідповідальніших етапів програми закупівель. Ми проаналізували досвід попереднього року, – коли вперше до програми закупівель були запрошені літературні критики, журналісти, культурні менеджери та експерти з книжкової сфери, – і дослухалися до пропозицій, що були висунуті як експертами, так і громадськістю. Цьогоріч із запрошених 50 представників у засіданні Експертної ради взяли участь 45: 15 медіа-експертів і журналістів, 11 бібліотекарів, 7 науковців, 8 менеджерів культури, 4 представники незалежних книгарень.

Повний склад Експертної ради 2019. 

Вважаємо важливим, що до складу Експертної ради увійшло 11 бібліотекарів, тобто майже 25%  її кількісного складу. Відтак думка бібліотекарів при закупівлі книжок була врахована.

Це дозволяє нам стверджувати, що як колегіальний орган Експертна рада здатна показати збалансований результат.  

• Скільки часу експерти мали для ознайомлення з книжками? 

Цьогоріч експерти мали 10 днів для ознайомлення з переліком поданих до закупівлі назв, працюючи з оцінювальними відомостями. Всі експерти, які хотіли погортати книжки, впродовж тижня до початку засідань мали доступ до примірників у читальному залі Національної історичної бібліотеки. Звісно, прочитати всі 2 500 книжок від палітурки до палітурки за цей час неможливо, однак минулого року цей термін був значно меншим і складав 2 дні. Працівники Інституту розуміють важливість перегляду книжок і  працюють над тим, щоб збільшити експертам термін на ознайомлення.

• Яким чином відбувалася робота експертів?

Ми надавали Експертній раді всю необхідну консультаційну підтримку для якіснішої роботи, зокрема ознайомили з даними незадоволеного читацького попиту (2016-2018). 

Кожен з експертів мав зведену таблицю, де була  повна інформація про книжки: видавця, автора, назву,  рік видання, вид за призначенням, вартість, технічні характеристики,  а також гіперлінк на опис книжки від видавця на сайті bookforum.ua. Кожен експерт оцінював книжки самостійно, заповнюючи  індивідуальні оцінювальні відомості. Переглянувши весь матеріал, а також ознайомившись із книжками наочно, експерт ставив свої оцінки  кожному виданню (бали 1 або 0). Після цього всі надані експертами відомості зводилися в одну таблицю, в якій автоматично визначалася сумарна кількість балів по кожній позиції. На спільному засіданні експерти ознайомилися з  результатами і методом відкритого голосування підтвердили свій вибір. Найнижчий прохідний бал і наклад також визначався голосуванням. Крім того, було обговорено кілька спірних питань, які також вирішилися відкритим голосуванням. 

Протоколи та індивідуальні оцінювальні відомості, згідно з рішенням Експертної ради, розголошенню не підлягають.  

Ми дуже вдячні експертам, які погодилися на інтенсивну безоплатну роботу, витративши на це свій дорогоцінний вільний час. Дехто з них  навіть приїхав з інших міст! Ми маємо всі підстави вважати, що експерти дуже сумлінно поставилися до своїх обов'язків, адже працювали не лише зі списком з гіперлінками, а й провели багато часу в бібліотеці, де були викладені книжки, переглядаючи їх і дискутуючи.

• Якими критеріями керувались експерти при здійсненні відбору?

У цьогорічному Положенні про Експертну раду (п.11) були зазначені такі критерії оцінювання:  

• актуальність тематики та новизна твору;
• сприяння розвитку української мови, національної культури, засвоєння найкращих зразків світової літератури, культурних і наукових надбань;
• належність до видань, включених до незадоволеного читацького попиту;
• рівень видавничої підготовки, естетичність оформлення і якість виготовлення книжкової продукції, її придатність до інтенсивного використання в бібліотечних умовах.

Експерти не виставляли оцінок окремо за кожним критерієм – їхня оцінка була сукупною і становила 1 бал у разі схвалення видання і 0 – у разі відхилення (комплексно за наведеними показниками). Навіть при такому підході робота з кожним виданням була достатньо кропіткою та потребувала багато часу. Змінити цю систему і вимагати від експертів оцінювати книжки за кожним критерієм зокрема, або ж застосувати багатобальну систему оцінювання неможливо, адже якщо приділити кожній поданій книжці в середньому 10 хвилин, то кожен експерт мав би безкоштовно відпрацювати 416 годин, або ж 10,5 робочих тижнів. 

• Чи купують з року в рік одні й ті ж книжки в бібліотеки? 

Напередодні програми відбору ми звернулися до обласних публічних бібліотек із запитанням щодо стану бібліотечних фондів. На цьому етапі ми зіштовхнулися з труднощами отримання даних щодо наповненості бібліотечних фондів, які оновлювалися як коштом держбюджету, так і місцевих бюджетів – не кожна публічна бібліотека змогла надати такі дані у терміни, прийнятні для публікації зведених даних. Натомість опитування бібліотекарів, як і дані незадоволеного читацького попиту, засвідчують, що деякі назви книжок незмінно залишаються у попиті читачів (світова класика, популярні українські автори). Про попит на класику свідчать і видання, які виходять друком в українських видавництвах. Наприклад, цьогоріч на розгляд Експертної ради потрапило три різних видання (і це все видання останнього року) “Маленького принца” А. Сент-Екзюпері. Оскільки за вибором Експертної ради усі три видання потрапили до переліку закупівель, на засіданні було прийняте колегіальне рішення – розділити наклад на три різних видання у рівних частинах. 

• Чи враховували експерти наявність премій та відзнак у видань під час відбору? 

Премії — це почесно і приємно. Однак вони можуть бути міжнародні, національні, регіональні, з репутацією, заслуженою роками, чи такі, що представляють свіжий погляд. Премії бувають мейнстримні та андеґраундні. Однак всі премії, хочемо ми цього чи ні, мають ознаки суб’єктивності. Ми просили видавців зазначати, чи отримувала книжка якісь премії, в описі до неї і давати посилання на джерело. Лише маючи цю інформацію, експерти могли врахувати її при відборі. На жаль, не всі видавці вказували наявність нагород. Ми сподіваємося, що наступного року видавці повніше використають цю можливість. Однак передбачити, щоб книжки з преміями чи відзнаками автоматично потрапляли до фінального списку, ми не можемо, оскільки це суперечить Порядку відбору та критеріям, за якими їх обирають експерти. 

• Яким чином відбувався розподіл коштів?

Результат  відбору корелює із законом Парето: щоправда, 80% фінансування отримають не 20%, а близько 30% видавців, книжки яких пройшли технічний відбір. Це демонструє активність видавців у ринкових реаліях. А причиною незначного зменшення кількості і відсотка  видавців, у яких будуть закуплені книжки, є виключно зменшення фінансування в цьому році (87 млн) у порівнянні з попереднім (114,5 млн). Якщо в майбутньому Інститут отримуватиме більше фінансування — й то шанси для всіх пропорційно зростуть.

Результати експертного відбору у 2018-19* роках (* – дані 2019 є попередніми, бо сама закупівля ще не відбулася): 

Топ видавців за відібраними до закупівель назвами:

• Чи означає це, що великі видавці, які подали більшу кількість книжок, позбавляють шансу бути поміченими видання менших видавців?

Ні, на програму могли подаватися та пройти технічний відбір усі видавці, що надали книжки і супровідні  документи згідно з Порядком відбору. Якщо порівнювати результати відбору із закупівлями 2018 року, то цьогоріч серед новачків опинилися майже 20 видавців, зокрема ПП «Коло», ПП «Кристал Бук», ТОВ «Акта», ТОВ «Брайт Букс», ТОВ «Лаурус», ТОВ «Видавництво «Моя книжкова полиця», Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», ТОВ «Комубук», ТОВ «Смолоскип», ТОВ «Українська прес-група» тощо. Серед топ-20 видавців – як за відібраними назвами, так і за потенційним фінансуванням, фігурують і малі видавці (Маміно, Ірбіс-комікси). Кількість поданих видань, а тим більше величина видавців не є фактором відбору (див. відсоток проходження видань у топі видавців за відібраними до закупівель назвами), оскільки програма спрямована на відбір актуальних і якісних видань, а не на видавничі бренди. 
 

• Чи приймались до відбору книжки, видані філіями російських видавництв? 

Український інститут книги  — це державна установа, яка діє в межах чинних нормативно-правових актів. Усі видавці, які взяли участь  у Програмі відбору згідно зі своїми установчими документами, є юридичними особами або фізичними особами-підприємцями, зареєстрованими в Україні відповідно до законодавства України.  

• З яких етапів складається Програма поповнення фондів публічних бібліотек? 

Програма поповнення фондів публічних бібліотек складається з семи етапів. Наразі ще не завершений етап. Детальніше про етапи читайте за лінком.

• Які нормативно-правові акти регламентують Порядок відбору книжкової продукції?

Порядок відбору книжкової продукції регламентує 21 нормативно-правовий акт.  

Цей  список можна продовжувати ще довго, оскільки діяльність бюджетної установи регламентує дуже велика кількість нормативно-правових документів.
 

Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль про “Програму поповнення фондів публічних бібліотек”: 

“Ще на конкурсі на посаду директора УІК, я наголошувала, що  не схвалюю того, що УІК на законодавчому рівні зобов'язали проводити відбір книжок для поповнення бібліотечних фондів.  Як і раніше, я переконана, що закупівлі книжок мають здійснювати самі бібліотеки. На жаль, через ряд обставин це зараз неможливо, тому держава визначає уповноважену інституцію, яка відповідає за весь  процес

Відбір — це складна, трудоємка, стресуюча  і дуже невдячна процедура через реальну велику відповідальність за найдрібніше порушення. На час опрацювання поданих заявок весь відділ, юристи, економісти поглинуті їх розглядом, адже за кожну пропущену помилку контролюючі органи можуть звинуватити нас у неефективному витрачанні бюджетних коштів. В таких умовах  критика чи, радше, критиканство дуже демотивує моїх дорогих колег, які викладаються на всі 100, щоб все відбулося правильно, а читачі отримали нові книжки. І чесно кажучи, ми взагалі не думаємо про те, що в одних видавців закуплять більше, в інших менше, а в когось взагалі не закуплять, адже функцією УІК не є розподіл коштів між усіма видавцями, а забезпечення читачів публічних бібліотек якісною та популярною літературою. І тут ми цілком спокійні, тому що до бібліотек потраплять ті книжки, які не залежуватимуться на полицях.  Щодо тих книжок, які не обрала Експертна рада УІК, то видавці мають чудову нагоду запропонувати їх обласним і міським департаментам культури, адже в регіонах сукупно виділяється на закупівлю не менша, а може й більша сума, ніж через УІК. Видавцям раджу бути проактивними, контактувати з обласними бібліотеками напряму, а Інститут підтримає інформаційно. 

Відбір — це конкурс, а в конкурсі завжди є ті, хто забрав усі найвагоміших “оскарів”, є ті, хто вдовольнився відзнаками за ролі другого плану   і технічними номінаціями, а є й такі, чиї пропозиції були напевно не гірші (а на чийсь смак навіть кращі), але вони пішли з нічим. І їх, зауважте,  завжди значно більше, ніж переможців. А значить, УІК щороку доведеться мати справу з багатьма розчарованими. Але цікаво, що кожного року задоволені і незадоволені можуть мінятися місцями — адже це конкурс, і результати його непередбачувані.

Якщо вищі інстанції вирішать, що УІК має продовжувати займатися Програмою поповнення бібліотечних фондів — ми й далі будемо виконувати свою роботу сумлінно, чесно і відкрито, аж поки не буде визначений інший відповідальний або інший механізм закупівель. А це може статися вже у 2021 році, коли, згідно з планами, завершиться процес децентралізації. Тоді поповненням фондів своїх публічних бібліотек займатимуться об'єднані територіальні громади, виділяючи кошти з власних бюджетів. У державному бюджеті така стаття витрат просто не буде передбачена. Чи ми впевнені, що всі ОТГ поставляться до нових зобов'язань сумлінно і з розумінням важливості утримання бібліотек? Побачимо.

Поки цього не сталося, ми маємо дійти консенсусу. Дуже важливо на практиці довести, що українські видавці згуртовані та мають за мету зовсім не збути бібліотекам більше своєї продукції коштом бюджету. Що вони не стануть при цьому завищувати ціни і відмовлятися подавати необхідну інформацію, прикриваючись комерційною таємницею.   Ми разом маємо довести владі і громаді, що учасники ринку готові трохи поступитися кожен своїми інтересами задля того, щоб бібліотечна система була не просто збережена, а щоб вона змінилася і зміцніла. Бібліотеки мають знову наповнитися новими книжками і людьми. 

А команді УІК, як представникам державної установи, що формує і втілює державну політику у сфері книговидання, важливо якісно виконати свою роботу. Ми маємо створити умови, щоб люди мали доступ до пропозицій українських видавців, і щоб якість цих пропозицій спонукала їх читати більше. Тому що люди, які читають є суспільно та професійно активними, критично мислять і частіше роблять свідомий вибір. Про те, як ми збираємося трансформувати Програму поповнення бібліотечних фондів і не тільки — повідомимо незабаром. Ми вдячні за увагу до нашої роботи, ходіть за новими книжками в бібліотеки і  залишайтеся в курсі подальших новин”.