Кабінет Міністрів України погодив список книжок, які відібрала Експертна рада при Українському інституті книги (УІК) для закупівлі в бібліотеки у 2019 році. На програму поповнення фондів публічних бібліотек цього року з держбюджету виділено 87 млн грн, на які закуплять понад  675 тис. книжок. Для порівняння, у 2018 році було закуплено 986 тис. книжок за 114,5 млн грн. Про це розповів Міністр культури Євген Нищук на прес-конференції 11 липня в ІА “Укрінформ”.

Також у події взяли участь директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, засновниця громадської ініціативи “Бібліотека майбутнього”, членкиня Експертної ради програми поповнення бібліотечних фондів УІК Вероніка Селега, засновник видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” Іван Малкович та засновниця видавництва “Моя книжкова полиця” Наталія Моспан.

“Я гордий з того, що за моєї каденції створений Український інститут книги. Є конкретний результат за короткий час — нарешті припинилися скандали із закупівлями книжок. Ми маємо добре випрацювану прозору систему формування Експертної ради. Пріоритет для Уряду зараз — популяризація читання та реформування бібліотечних відділів, а кінцева мета — донесення найкращих книжок до всіх читачів в Україні”, — зазначив Міністр культури Євген Нищук.

Фінансування програми цього року скоротилося, але її популярність все одно зросла: на конкурс подався 151 видавець проти 137 минулого року. 

Олександра Коваль пояснила, чому у 2019 році на програму виділили менший бюджет: “Адмінреформа, яка зараз набирає обертів, передбачає децентралізацію. Це значить, що ОТГ, залишаючи в себе вагому частку податків, зобов’язані будуть утримувати свої заклади культури, освіти й охорони здоров’я. І це значить, що ОТГ будуть утримувати бібліотеки і поповнювати їхні фонди власним коштом, без дотацій з держбюджету. На жаль, далеко не всі громади готові взяти на себе цю відповідальність і ці витрати. Завдання держави в умовах адмінреформи залишається незмінним: забезпечити рівний доступ до книжок та інформації, надати можливості для саморозвитку всім мешканцям України. Якщо й передавати цю відповідальність  повністю на місця, потрібен, принаймні, перехідний період в 3-5 років, коли книжки у видавців обиратиме і закуповуватиме державна установа”.  

Як відбувався відбір книжок для подальшої закупівлі? 
Спочатку  компетентні працівники УІК провели “технічний” відбір, тобто перевірили, чи самі книжки і супровідні документи відповідають нормативній базі, якою УІК зобов’язаний керуватися. У результаті цього відбору із 3013 видань, поданих на конкурс,  було відхилено 457 назв, з яких після ретельного обстеження 4 були повернені до оцінювання. Таким чином, на розгляд Експертної ради потрапило 2560 книжок, які оцінювали за актуальністю, тематикою, сприянню розвитку української мови та культури. Серед 50 експертів —  відомі журналісти, літературні критики, медіаексперти, представники бібліотечної сфери та менеджери культури. 

Вероніка Селега зазначила: “Наша організація займається покращенням зовнішнього вигляду, інтер’єру бібліотек. Але сам по собі ремонт не зробить бібліотеку популярнішою, самі по собі події, які відбуваються протягом місяця, не забезпечать приріст аудиторії. Але тільки комплексні заходи: прозорі закупівлі разом з новим виглядом бібліотек працюють на популяризацію та зміцнення іміджу бібліотек. Тому бачити цього року справжній відкритий конкурс — це гордість”.

Експертна рада рекомендувала до закупівлі 557 книжок, 43%  з яких — це твори сучасних українських авторів. До того ж, перша п’ятірка рекомендованих книжок складається виключно з українських творів, з яких ТОП-3 – дитячі. Серед відібраних книжок — “Брама Європи”, за яку Сергій Плохій торік був відзначений Національною премією України імені Тараса Шевченка та його цьогорічна новинка “Ялта”. Серед лідерів рейтингу знакові “Жизня” Олега Сенцова  та нарис “Історії України” Ярослава Грицака, обговорювані в суспільстві. Молодшій аудиторії буде цікава яскраво ілюстрована, написана доступною мовою “Я і КонституціЯ” та “Книжка про сміття” Галини Ткачук. Окрім того, завдяки закупівлі стане ширшим і жанровий асортимент — наприклад, цьогоріч у бібліотеках з’являться комікси. Частка  літератури для дітей і підлітків у закупівлі становитиме близько 39%, науково-популярної — 30%, художньої — 26%, довідкова — 2,9%, громадсько-політична — 0,9%.

“Із моменту створення Інституту книги все з закупівлями налагодилося й заспокоїлося. Добре, що відбір книжок проводиться централізовано фахівцями державного масштабу. Ми бачимо, що мало критики, нарікань і великих скандалів, значить все пройшло добре. Головне, щоб держава не забувала про бібліотеки та щороку виділяла кошти”, — підкреслив Іван Малкович.

Важливо, що не тільки видавництва-гіганти, а й малі видавці, або ті, що подали лише одну назву, змогли потрапити до списку переможців: наприклад, “Акта” та “Українська прес-група”. Вперше долучилися до програми, і їхні книжки були відібрані, такі видавці, як “Лаурус”, “Смолоскип”, “Комубук”, Видавничий дім “Києво-Могилянська Академія” чи “Моя книжкова полиця”. 

“Мені було надзвичайно приємно брати участь у конкурсі. Я юристка і мала здебільшого негативний досвід співпраці з державними установами. Хочу відзначити клієнтоорієнтованість Інституту під час подачі документів і всього процесу відбору. У результаті з поданих 9 відібрали 4 наші круті видання, я за це вдячна. Це стимулює розвиток малих видавців”, — зазначила Наталія Моспан.

Після офіційної публікації розпорядження Кабміну розпочнуться переговорні  процедури з кожним з 80 видавців, книжки яких були обрані Експертною радою.

Довідково: Державна установа “Український інститут книги” адмініструє Програму поповнення фондів публічних бібліотек другий рік поспіль (з 2018-го).

За довідковою інформацією звертайтеся до Катерини Котилко: +380671587652, uik.kateryna.kotylko@gmail.com