20 жовтня Міністерство культури України оприлюднило результати дослідження «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення». Воно охоплює читацькі звички українців, мовні уподобання, витрати на книжки та доступність книгарень і бібліотек.

Дослідження ініціювало Міністерство культури України, щоб виявити, як українці долучаються до читання та які інструменти допомагають залучати нових читачів. Його реалізувала дослідницька компанія Gradus Research за підтримки благодійного фонду «Повір у себе».

Результати дослідження стануть основою для розроблення державної політики промоції читання та ухвалення рішень для розвитку книжкової сфери.

«Працюємо над посиленням книжкової сфери та розвитком культури читання в Україні. Дослідження допомагає краще зрозуміти потреби читачів і спиратися на реальні дані, коли ухвалюємо рішення для розвитку книжкової сфери. Ми бачимо конкретні цифри: 87% читачів протягом останнього року читали книжки українською, третина українців читає щонайменше кілька разів на тиждень. Дослідження також показало, що 37% українців можуть почати читати більше завдяки випадковій зустрічі з цікавою книжкою. Тому маємо зробити так, щоб ця зустріч відбувалася якомога частіше,» — зазначила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна

Як часто читають українці?

За результатами кількісного етапу, 59% опитаних читали або слухали книжки принаймні кілька разів на місяць протягом останнього року. З них 12% робили це щодня або майже щодня, а 21% — кілька разів на тиждень. Водночас 13% респондентів зазначили, що протягом року не читали книжок жодного разу.

Для більшості читання — це передусім відпочинок, задоволення та можливість краще пізнати себе й розвиватися. При цьому кожен четвертий опитаний зазначив, що протягом останнього року почав читати більше.

Серед чинників, які можуть спонукати українців читати частіше, найчастіше називали випадкову зустріч із цікавою книжкою (37%) та бажання навчатися й саморозвиватися (31%). Отже, важливу роль відіграють як усвідомлена потреба в нових знаннях, так і можливість натрапити на книжку, яка зацікавить саме зараз.

Водночас серед основних причин, чому українці не читають, відзначили відсутність мотивації, звички, часу та ресурсу. Лише 15% респондентів поділилися, що не мають доступу до книжок.

Як обирають книжки та дізнаються про них?

На вибір книжки впливають як попередній читацький досвід, так і рекомендації оточення. Серед найважливіших критеріїв респонденти назвали досвід читання інших книжок автора (32%), рекомендації друзів і знайомих (29%), анотацію та опис книжки (26%), а також відгуки читачів на сайтах і в соціальних мережах (25%). Одним із основних джерел інформації про нову книжку — рекомендації друзів, знайомих або колег — 31%.

Ці результати підкреслюють значення читацьких спільнот і особистих рекомендацій у популяризації книжок. Водночас вони вказують на важливість якісної комунікації навколо видань: анотацій, відгуків і доступної інформації про книжку.

Де українці беруть книжки та яку роль відіграють бібліотеки?

Серед основних способів отримати друковану книжку — узяти вже наявну або придбати нову. 29% респондентів беруть книжки в бібліотеках, зокрема публічних, навчальних закладів і корпоративних.

Половина опитаних користується бібліотеками. Проте один раз на місяць чи більше їх відвідують лише 6%, хоча 73% респондентів зазначили, що знають про бібліотеки у своїх населених пунктах.

Серед причин, через які люди не відвідують бібліотеки, кожен п’ятий назвав використання електронних книжок та аудіокнижок. Також 19% опитаних не-відвідувачів зазначили, що в бібліотеках немає книжок, які їх цікавлять, а 12% вважають, що наявного книжкового фонду недостатньо. Таким чином, потенційно частка відвідувачів бібліотек може зрости на 31%, якщо бібліотечні фонди поповнюватимуть новими затребуваними виданнями. Особливо помітний потенціал залучення нових відвідувачів у селищах міського типу та містах із населенням до 50 тисяч осіб.

Як державні програми підтримують купівлю книжок?

Дослідження також охопило обізнаність українців про державні програми підтримки придбання книжок та яка частка населення ними користувалася. Кожен п’ятий респондент купував книжки за кошти таких програм, а частка тих, хто знає про можливість — 23%.

Окремо вивчили використання програми «єКнига» серед молоді віком 18–24 роки. Майже половина респондентів цієї вікової групи так чи інакше мала досвід взаємодії з програмою: 27% замовляли книжки для себе, а 19% зазначили, що програмою користувалися їхні рідні або знайомі. Детальніше про програму — на сайті.

Як зробити читання частиною повсякденного життя?

Дані дослідження дають змогу розглядати промоцію читання ширше, ніж просто популяризацію книжок. Ідеться також про можливість зустріти цікаве видання у звичних для людини місцях, отримати рекомендацію від друзів, знайти потрібну книжку в бібліотеці або дізнатися про неї в соціальних мережах.

«У читання є політична функція: книжка вчить тримати в голові складне і ухвалювати власні рішення. У цьому дослідженні ми зосередилися на тих, хто повернувся до читання або став читачем нещодавно. Їхній досвід показує: українці читають, і читають більше, коли книжка є в повсякденні: у кав’ярні, крамниці, на полицях друзів і в соцмережах. Результати дослідження стануть основою для рішень для розвитку і підтримки книжкової інфраструктури. Більше регулярних читачів — спільна робота всієї книжкової інфраструктури, тож я дуже прошу видавців, книгарів і бібліотекарів прочитати це дослідження і подумати, що ми можемо зробити разом», — прокоментувала заступниця Міністра культури України Богдана Лаюк.

Результати дослідження можуть стати орієнтиром для подальшої взаємодії держави, видавців, книгарень і бібліотек у розвитку культури читання в Україні.

Ознайомитися з повними результатами дослідження можна на сайті Міністерства культури України.