3 грудня стартує акція “Почитай мені”, яку організовує Український інститут книги. Вона спрямована на популяризацію читання вголос дітям дошкільного та молодшого шкільного віку та на те, щоб донести до батьків важливість і необхідність такого формату спільного проведення часу.

До акції залучено професійного дитячого психолога та інших експертів із промоції читання. Спеціалісти підготують рекомендації та розмістять їх на окремому ресурсі, де також можна буде поставити питання в межах теми та отримати на них відповіді від досвідченого психолога. На ньому також будуть розміщені інтерактивні інструменти, які допоможуть залучити дітей та батьків до спільного процесу читання вголос.

Також, 9 грудня о 14.00 всі охочі зможуть відвідати практичний семінар “Психологія читання дітям вголос”, що відбудеться в онлайн-форматі. На ньому психотерапевтка, кандидатка в Сертифіковані Транзакційні Аналітики, тренерка МГО "Міжнародний центр розвитку і лідерства" Ірина Басіста розповість про те, як та навіщо читати вголос дітям та поділиться рекомендаціями з усіма учасниками.

До онлайн-транляції семінару можна долучитися за посиланням: https://www.facebook.com/events/194445442267913/

Чому наразі ця тема дуже актуальна? Мами й тата не знаходять часу на цей важливий вид дозвілля з дітьми. А коли дитина сама вміє читати, вважають, що вона не потребує більше спільного читання вголос. Багато сучасних батьків дають неконтрольований доступ до гаджетів, натомість читанню приділяють значно менше часу. За результатами дослідження, виконаного на замовлення УІК у 2020 році серед найпопулярніших видів дозвілля у дітей є споживання відео контенту (перегляд ТБ програм, фільмів, відео на Youtube). Значна частина дітей переглядає відео у вільний час щодня (44% - дивляться телебачення, 35% - передивляються відео з інших джерел, зокрема на Youtube). Натомість лише 13% опитаних дітей читають щодня.

Дослідження демонструють, що діти, яким системно та регулярно батьки читають вголос, розвиваються краще і в розумовому, і в психологічно-емоційному аспектах. Зокрема, вони мають більший словниковий запас, який у свою чергу - є одним із показників інтелекту. Чим частіше діти слухають книги у “виконанні” батьків, тим краще працює їхній мозок та розвивається образне мислення, вони стають уважнішими, більш сконцентрованими. Загалом читання вголос допомагає розвивати когнітивні навички, пам'ять, збільшувати швидкість сприйняття інформації в аудіоформаті та формує емпатію. Тож воно має бути важливою складовою життя дитини.

Ірина Батуревич, начальниця аналітичного відділу Українського інституту книги:
“Цьогоріч ми вперше провели дослідження дитячого читання — серед дітей від 6 років, і мушу визнати: діти піднімають більше проблем, ніж уявляли батьки. Маленькі читачі скаржаться, що їм не дають обирати цікаві для них книжки, більшість читають із примусу (аж 57%!) і бояться недочитати нудну книжку до кінця, а в окремих областях України дітям складно назвати письменників крім Пушкіна і Чуковського. Більшість батьків справді прагнуть заохотити до читання, проте дослідження засвідчує, що, здається, потреби дітей не завжди враховуються, заохочення може мати зворотній ефект, а значна частка батьків продовжує читати дітям книжки, на яких виховувалися або вони самі, або діти декілька поколінь і країн тому”.

Анастасія Євдокимова, начальниця відділу промоції читання Українського інституту книги:
“Читання уголос не тільки значно поповнює словниковий запас дошкільнят, а й розвиває загальну грамотність дитини: навички спостереження,  слухання, говоріння та первинного аналізу тексту. Сьогодні читання вголос – невід’ємний елемент прогресивного виховання та світовий тренд. Міжнародна організація LitWorld уже 10 років поспіль проводить Всесвітній день читання вголос #WorldReadAloudDay і заохочує до цього дорослих з усіх куточків світу. Завдання нашої інституції – підтримати цю глобальну тенденцію та прищепити звичку читати вголос на локальному українському рівні”.

Ірина Басіста, психотерапевтка:
“Розвиткові пізнавальної та емоційної сфери дитини допомагає читання вголос. Щоденні, навіть короткотривалі, практики такого читання  не лише розвивають мовлення, мислення, поповнюють словниковий запас, а й встановлюють довірливі і безпечні стосунки дитини з батьками. Відповідаючи на безліч запитань підростаючого малюка, батьки у такий спосіб знайомлять його зі світом дорослих через казки і оповідання, готують до дорослого життя. Читаючи тематичні книжки, можна легко і зрозуміло пояснити про складні дорослі речі. Наприклад, про безпеку на вулиці, сексальну обізнаність (відповідно до віку), пояснити енциклопедичні терміни. Про переваги можна довго говорити, але у цьому всьому є одна найцінніша річ - якісно спільно проведений час.
Я пам'ятаю, як одна моя доросла клієнтка з тяжкою історією життя намагалася згадати щось таке, щоби зігрівало душу. І знаєте що то було? - читання книжки разом з дідусем у нього на колінах, де було тепло і безпечно. Саме тоді вона відчувала, що її  люблять, що вона важлива. Тож вкладаючи 30 хвилин щоденно в читання разом, батьки або інші члени родини роблять надзвичайний вклад у стосунки з дітьми, “інвестують” у здібності до навчання в шкільному віці і закладають фундамент любові до читання на все життя”.

Український інститут книги — державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.