Зустріч відбулася на прохання видавців під час проведення Книжкового арсеналу.
Для участі запрошували через розсилку емейлів, ФБ-сторінки, особисто під час прийому заявок на програму закупівель для бібліотек.
Провели попередню реєстрацію через гугл-форми (записалися 55 видавців), зібрали запитання. Окремо працювали з книготоргівцями.
Фактично на зустрічі були присутні 90 видавців та галузевих фахівців. Від Інституту – директорка, інші керівники напрямів, які проінформували про поточні та перспективні напрямки роботи та законодавчі пропозиції УІКу про зміни в профільних законах України «Про видавничу справу» та «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні».
Від Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів (1-5) та окремих видавців (6-10) прозвучали пропозиції про:
-
Пільгу для видавців з податку на прибуток.
-
Запровадження “єдиної ціни” книжки з компенсацією на утримання книгарень
-
Внесення показника забезпечення населення книгарнями в перелік Державних соціальних гарантій.
-
Дозволити бібліотекам і вишам торгувати книжками.
-
Посилення відповідальності підприємств книжкової торгівлі перед видавцями за затримку платежів шляхом ухвалення окремого нормативного документу, який передбачав би право видавця на бухгалтерські перевірки продавців.
-
Боротьбу з цифровим піратством. Зокрема, наводили приклад Німеччини, де за це дають 5-7 років в’язниці.
-
Оплату державою обов’язкових примірників, а не безкоштовне надсилання як зараз.
-
Наявність в книгарнях, особливо в східних областях, контрабандних видань з Росії. Пропозиція запровадження для книжок аналогу “прокатного посвідчення” для кінофільмів.
-
Неналежну роботу Експертної ради Держкомтелерадіо з недопущення “шкідливої” літератури та перехід до європейської практики блокування всіх книжок несумлінного видавця, а не окремих назв.
-
Особливості оподаткування державних видавництв.
-
Уточнення застосування ПДВ, зокрема на видання з обсягом менше за 48 стор., в т.ч. дитячі.
-
Уточнення порядку ведення Реєстру видавців та книгорозповсюджувачів для видавців – іноземних юридичних осіб.
Крім “нормотворчих пропозицій“ були озвучені такі проблеми видавців:
-
нерозвинена мережа книгарень
-
брак обігових коштів
-
брак кваліфікованих кадрів, зокрема перекладачів та редакторів
-
світовий тренд здорожчання паперу
-
прагнення бачити Україну спеціальним гостем на міжнародних ярмарках
-
потребу розвивати бізнес-форуми всередині українських книжкових виставок, потрібні не лекції запрошених консультантів, а комунікація з зарубіжними видавцями
Окремо варто сказати про пропозиції з боку запрошених “технологічних” компаній:
-
Якабу – створення комунікаційного каналу з видавцями, в т.ч. для аналітики ринку, маркетингу, опитувань;
-
Абук – старт магазину українських звукових книжок;
-
Дабл А паблішинг – сподівання і ставка на технології, зокрема в захисті від піратів.
КСД: 10 тезисів ("Quo vadis" та "Куди йдеш")
-
В форматі розвитку світового і навіть європейського книжкової індустрії Україна зараз мало цікава
-
Тенденція книжкового бізнесу зараз це спад, на жаль, (наприклад - тільки в Німеччині видавці втратили більш ніж 9 млн. читачів тільки цього року і ця цифра на жаль зростає), та щоб ми не казали в Українi також після підйому з часів Помаранчевої революції настав спад, який буде тільки поглиблюватися
-
Ціна книги у Евро не змінювалась в Україні протягом майже 25 років, при тому що самі люди маючи такий довгий час зовсім малу ринкову ціну книги, не бачать більшої цінності книги і головне не готові більше платити за книгу
-
Ніяка промоція книг та читання не допоможе поки читач не буде розуміти цінність самої книги як товару - яка нівелюється зараз піратством яке процвітає в Україні, free downloads, нехтуванням авторських прав i реальної відсутністю за це відповідальності – наприклад у Німеччині на законодавчому рівні закріплена спільна відповідальність як для тих хто виробляє піратську продукцію так і для її користувачів
-
Середня ціна книжки та її поступове підняття є ключовим фактором для розвитку книжкового ринку. До того як не будуть прийняті рішення по боротьбі с піратством та створення в головах покупців (читачів) що книга це цінність яка не повинна бути безкоштовною або надто дешевою
-
Основні конкуренти за час та увагу читача не ми з Вами - тобто не основні гравці книжкового ринку, а соціальні мережі (facebook, instagram, месенджери), якi просто перехопили увагу та час більшості людей (особливо молоді)
-
Слабка інфраструктура (недостатня кількість професійних перекладачів, редакторів, менеджерів саме книжкового продажу), недостатня кількість професіоналів в отраслі та мала кількість платформ та мереж книгорозповсюдження
-
Відсутність в Україні гуртовиков та такої структури як такової яка створюють зручні умови постачання книжок як у мережі так і кінцевому покупцю (наприклад у Німеччині є 2 найбільших гуртовика (Libri, Kno) - в отраслі які забезпечують майже все мережу книгорозповсюдження гарантуючи видавцям частину накладу, магазинам - величезний асортимент (близько 1 млн. найменувань), а читачеві зручність з отриманням замовлення будь-якої книги. 24 години на виконання замовлення)
-
При цьому рост цін на бумагу, поліграфію, цінові спіралі аукціонів за права без вирішення цих питань призведе тільки до падіння накладів ще більшої стагнації книжкового ринку та отраслі в цілому та ще більших втрат видавцями читачів, та втрат прибутковості самого книжкового бізнесу
-
Книжковий бізнес це не тільки розподіл держзакупівель, пошук шляхів мінімізації або ухилення від сплати податків та отримання грандів на видання накладів, це не те рішення що потребує галузь – це насамперед створення умов на законодавчому рівні для формування інфраструктури книжкового бізнесу якої зараз в Україні майже немає та кропітка праця з вирощування читача який розуміє і поважає цінність книги як товару і стає покупцем книжок. І саме це дає розвиток галузі в цілому
Віталій Тютюнник, КСД