Камерно, компактно, з інтересом до української літератури — такою видалася 26-та Мінська книжкова виставка-ярмарок нашому колезі Вікторові Іщенку, який представляв на ній Український інститут книги.

Посольству України в Білорусі й Українській асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Інститут допомагав у організації національного стенду. Україну представили 11 видавництв і чотири автори: Олександр Ірванець, Ірина Даневська, Гліб Кудряшов та Євгенія Чуприна.

Віктор розповів, яка українська література найбільше припала до душі місцевій публіці і на яку презентацію прийшов білоруський дисидент.

Мінський книжковий ярмарок — це вузькоспрямована бізнес-подія чи там цікаво й звичайним прихильникам читання? Багато було відвідувачів?

Відвідувачів багато, наскільки можна оцінювати візуально: у адміністративний комплекс на проспекті Переможців, де відбувалася виставка, приходило щодня достатньо людей, щоб приміщення не видавалось порожнім. Попри попередній скептицизм щодо відвідування у будні дні, ярмарок був досить людним.

Окремо у нижньому холі були дитячі заходи, переважно для школярів і вчителів, з відвертим педагогічно-виховним акцентом. Бізнес-аспект на рівні приватних знайомств і переговорів. Проте вдалося запізнати білоруських видавців, які також цікавляться нашими фестивалями — Форумом видавців у Львові та Книжковим Арсеналом — і приїдуть цьогоріч до нас.

Відвідувачі зацікавлені в книжковому ярмарку, охоче ходили на події на виставці. Помітно, що люди цікавляться, хочуть дізнатися про щось нове, побачити. Білоруси дуже приязні, спокійні, виявляли великий інтерес до українського стенду.

Які стенди найбільше запам’яталися? Чи було щось особливе?

Був стенд Північної Кореї, представники якого ведуть відлік часу за календарем чучхе.  До них постійно підходили відвідувачі, щось вибирали, розглядали.

Білоруси ж представили друкарські верстати першодрукарів з музейних фондів, була віртуальна реальність від місцевого Ґьоте-інституту. Це якщо про дивинки-цікавинки. Білоруси представляють свої книжки, проте переважно російською мовою (білоруською видають недержавні видавництва). Хоча помітна активність читачів, відвідувачів, видавців, але на власних швидкостях.

Хто організував український стенд?

Український стенд був організований Посольством України в Республіці Білорусь. Хотілось би відзначити ініціативність Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Білорусь Ігоря Кизима та Другого секретаря Посольства Павла Трояна, який особисто курував доставку книжок у Мінськ.

З нашого боку організацією видавців займалась Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів, пану Олександру Афоніну велика подяка за проведену роботу серед наших видавців і організаційну допомогу в зборі і передачі книжок.

Загалом на стенді було представлено книги 11 українських видавництв: “Люта справа”, “Дух і літера”, “Лаурус”, “Знання”, “Медицина”, “Ранок”, “Фабула”, “Фоліо”, «Видавництво Івана Малковича „А-ба-ба-га-ла-ма-га“», “Основи”, журнал “Радуга”.

Які українські письменники брали участь у Мінському ярмарку цього року?

Український інститут книги залучив до культурної програми Олександра Ірванця. Він добре знаний у Білорусі. Там нещодавно вийшов переклад фрагментів його роману “Харків-1938”. Навзаєм Ірванець давно популяризує білоруську літературу у нас: видав книжки прози Василя Бикава, Володимира Орлова, перекладає Андрія Хадановича.

Ми організували зустріч з паном Олександром у Музеї історії білоруської літератури. Вечір був людним, ще й книжки всі розкупили. Модерував подію чудовий білоруський публіцист і журналіст Северин Квятковський, легендарний Володимир Некляєв (поет і політичний діяч, що балотувався свого часу в президенти Білорусі, за що відсидів у в’язниці) обіцяв прийти і таки прийшов, сказавши кілька слів про Ірванця і його творчість, про історичні періпетії та дружбу народів.

Ірина Даневська, що видала книжку про Богуслава Радзивіла у видавництві “Темпора”, мала презентацію на головній сцені. Білоруське видання побачило світ у видавництві “Янушкевіч”. Видавництво “Люта справа” презентувало на стенді білоруський переклад Івана Семесюка за участі перекладача.