Сьогодні в Укрінформі відбулася презентація й обговорення всеукраїнського соціологічного дослідження рівня читання дітей та дорослих у 2024 році «Зміцнення позиції української книги», яке провела дослідницька агенція Info Sapiens на замовлення Українського інституту книги у вересні 2024 року.

За результатами дослідження:

• у 2024 році три чверті прочитаних книжок були україномовними, що демонструє зростання споживання україномовних книжок приблизно на 20 в.п у порівнянні з 2023 роком; зручною для читання українську мову вважає близько половини опитаних, що співставно з даними минулого року;
• дорослі українці усвідомлюють важливість розвитку книгарень як фактору стимулювання читання – половина опитаних погодилась з тим, що книгарням потрібні субсидії навіть під час війни, а ще третина зауважили що субсидії потрібні, але вже після війни;
• вподобання українців щодо видів літератури розподілилися майже рівномірно, 40% читає українську класику, приблизно по третині – сучасних українських авторів, зарубіжну класику та сучасних іноземних авторів;
• основні причини для читання – любов до читання та задля самовдосконалення, а також відпочинок та можливість відволіктись і отримання задоволення від пізнання нового.

Презентацію дослідження можна завантажити тут.

Увесь аналітичний звіт доступний за лінком.

У обговоренні дослідження взяли участь: Галина Григоренко — перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України; Олександра Коваль — в. о. директора Українського інституту книги; Інна Совсун — народна депутатка України; Тарас Кремінь — уповноважений із захисту державної мови; Євгенія Кравчук — народна депутатка України, заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики; Юрій Марченко — начальник відділу стратегічної роботи і аналітики Українського інституту книги; Юлія Орлова — генеральна директорка видавництва «Vivat»; Ілона Замоцна — співзасновниця видавництва «Віхола»; Катерина Котвіцька — очільниця MEGOGO AUDIO міжнародного медіасервісу MEGOGO; Олексій Ерінчак — засновник книгарні «Сенс»; Олексій Кравченко — менеджер із закупівель «Yakaboo»; Людмила Фіть — організаторка фестивалю «Книжкова країна»; Юлія Козловець — координаторка міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал»; Оксана Бруй — президентка ВГО «Українська бібліотечна асоціація»; Олег Сербін — генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого; Оксана Хмельовська — головна редакторка медіа про книжки «Читомо», менеджерка культурних проєктів; Тетяна Гонченко — фриланс-журналістка, блогерка, авторка телеграм-каналу «Непозбувний книгочитун»; Тетяна Стус — українська письменниця, літературна критикиня, керівниця лабораторії дитячого читання «BaraBooka» НЦ «МАНУ»; Олександр Красовицький — генеральний директор видавництва «Фоліо»; Галина Титиш — редакторка-засновниця «Української правди. Життя», очільниця ГО «Смарт освіта», співзасновниця ГО «Батьківський контроль».

Нижче публікуємо важливі меседжі, котрі прозвучали під час обговорення дослідження. 

Євгенія Кравчук наголосила на важливості розвитку бібліотек у регіонах для посилення рівня читання українців, адже в третини людей у маленьких містечках і селах немає книгарень. «86% респондентів вважають потрібним і правильним те, щоб місцева влада закуповувала книги до місцевих бібліотек,  тому будемо про це, зокрема, місцевій владі нагадувати», — зауважила вона. 

На тому, щоб збільшувати показник тих, хто бере книгу в бібліотеці наголосила Галина Григоренко, оскільки часто, бібліотека — це єдиний заклад культури й громадський простір у населеному пункті. Окрім цього, перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій поділилася, що МКСК наразі працює над «Стратегією розвитку культури» — документом, що є частиною плану «Ukraine Facility».

Дослідження Українського інституту книги порушує також питання мови, якою читають і якою спілкуються українці. Зокрема стурбованість викликало те, що серед дітей зріс відсоток спілкування в школі російською мовою. Це прокоментував уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь: «У 2024 році зросла частка порушень мовного закону і в школах, і в університетах. На жаль, прикра ситуація серед дошкільної та позашкільної освіти, фактично кожне 10-15-те звернення, що надійшло протягом 2024 року, стосується цих порушень. Сподіваюсь, що дослідження буде додатковим інструментом для органів державної влади щоб прийняти правильні рішення».

Інна Совсун додала, що в цьому контексті ми маємо думати, яким чином працювати також і з учителями. «Ми не можемо впливати на батьків, але інституалізований канал впливу, який є у держави — це впливати через школу, через вчителів. Я говорю зараз у контексті підтримки, на кшталт читацьких клубів для вчителів. А також про надання інструменту, яким чином вчителям реагувати на те, що учні говорять на перервах російською мовою», — сказала народна депутатка України.

Керівниця лабораторії дитячого читання «BaraBooka» НЦ «МАНУ» Тетяна Стус поділилася приємною статистикою, що 40% опитаних у процесі дослідження дітей беруть книги в шкільних бібліотеках. Саме тому вона вважає, що потрібно прицільніше працювати саме зі шкільними бібліотекарями й бібліотекарками, адже такий показник — «це їхня заслуга, ентузіастів й ентузіасток, людей книги, це їхнє бажання зсередини і спроби щось змінити».

Співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна відреагувала на дані про те, що дорослі багато читають класику: «Класика дуже добре продається. Коли починався проєкт («Неканонічний канон») «Віхоли», ми не були впевнені в паперовій книжці, і що це буде продаватися, адже ці книги можна читати у вільному доступі. Українці, які в школі не хотіли читати класику, просто надолужують це в дорослому віці».

Директорка «Книжкового Арсеналу» Юлія Козловець сказала, що наразі, в тих загрожених умовах, у яких працює вся країна, для якої першочергово потрібно фінансувати армію, нам потрібно гуртуватися задля того, аби не втратити те, що ми напрацювали, оскільки фінансування культури надалі буде знижуватися: «Ми маємо об’єднувати необ’єднуване. Ми маємо шукати можливості рухатися  в бік збільшення бульбашки. Ми маємо думати експериментально, ми маємо думати критично. Ми маємо знати, що це — умови задачі, це такий час. Ми не маємо втратити те, що ми напрацювали».

«Я хочу висловити свою глибоку пошану Збройним Силам України і теж завірити, що УІК, як і всі ми, теж живе думкою про перемогу, теж живе думкою про підтримку і теж намагається зробити все, що в наших силах, щоб цю перемогу наближати. І щоби диверсифікувати свої джерела надходжень і подумати, про те як співпрацювати з усіма учасниками ринку й іншими стейкхолдерами: бібліотекарями, читачами, блогерами та всіма хто займається популяризацією читання», — на завершення додала в. о. директора Українського інституту книги Олександра Коваль.

Повний запис круглого столу можна переглянути за посиланням.