УІК ініціював на Франкфуртському книжковому ярмарку дискусію про зовнішній канон української літератури
УІК ініціював на Франкфуртському книжковому ярмарку дискусію про зовнішній канон української літератури
22 / 10 / 2021

Український інститут книги в межах Франкфуртського книжкового ярмарку (Німеччина) провів дискусію на тему «Українська література як частина європейської цивілізації. Формування зовнішнього канону української літератури та його переклад іноземними мовами». В обговоренні взяли участь провідні літературознавці та україністи: Григорій Грабович, Оксана Пахльовська, Тамара Гундорова, Олена Галета, Василь Махно. Розмову, в ході якої були озвучені головні лінії впорядкування зовнішнього канону української літератури, модерував Ростислав Семків. 

Учасники дискусії закликали фахову спільноту приєднатися до обговорення.

Запрошуємо всіх охочих переглянути відеозапис дискусії на YouTube-каналі УІК українською та англійською мовами та приєднатися до обговорення.

«УІК порушує питання формування зовнішнього канону української літератури саме під час Франкфуртського книжкового ярмарку, щоб привернути до нього якнайширшу увагу не лише української, а й міжнародної фахової аудиторії, — коментує ініціативу Дарина Степанюк, начальниця відділу міжнародної співпраці Українського інституту книги. Ми сподіваємося, що ця дискусія започаткує обговорення зовнішнього канону нашої літератури в українських та іноземних медіа. А також стане потужним аргументом на користь системної державної підтримки його формування та перекладу творів, які його складають. У подальшому ми плануємо сформувати експертну раду, яка формуватиме перелік творів, що мають увійти до канону української літератури».

Під час обговорення учасники дискусії порушили низку питань щодо присутності української літератури в європейському культурному середовищі. Серед них:

  • відсутність якісних перекладів на основні європейські мови (англійську, німецьку, французьку та італійську) творів українських письменників ХІХ – початку ХХ ст.;
  • формування зовнішнього канону – через книжковий ринок чи державну політику;
  • особливості промоції української літератури на різні аудиторії та її рецепція масовим читачем і академічним;
  • інструменти для мотивації гравців зарубіжного книжкового ринку братися за переклади української літератури;
  • канон як корпус текстів чи набір цінностей та ін.

«Фактично питання про зовнішній канон досі не поставлене. Це питання замінене індивідуальним „прориванням“ окремих авторів у західні видавництва. Тому ідея історичної тяглості української культури в західних контекстах практично відсутня. Майже вся давня українська література (включно з Григорієм Сковородою) вписана в російський канон. В домінуючій рецепції славістів українська література починається заледве від Івана Котляревського, а це суто радянська схема. А новочасна література сприймається як свого роду соціологічний довідник проблем „утомливої країни“ (Чорнобиль, війна, проблеми з ідентичністю тощо). До всього ж з боку України в промоційній активності часто спостерігається таке ж саме запобігання перед масовими смаками, як і у внутрішніх контекстах», — окреслює порушене питання в статті «Проект: „Європейська бібліотека української літератури“» професорка Римського університету La Sapienza Оксана Пахльовська.