Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання
УІК оприлюднив результати дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання». ДОКУМЕНТ
23 / 11 / 2020

Український інститут книги опублікував результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання».

З повним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1KCC8ZkOAXTWInqRTRchHzpVzUhKtxSf5?usp=sharing.

У дослідженні взяло участь 3900 осіб, а саме - 2100 дорослих та 1800 дітей. Зокрема, було проведено 8 фокус-груп з дорослими респондентами 18-59 років та 16 фокус груп з дітьми 6-17 років. Респонденти надали відповіді на 44 запитання, що широко охоплюють книжкову тематику.

Ось лише кілька важливих і цікавих результатів дослідження:

  • вперше за часи незалежності України українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам - 32% українською проти 27% - російською

  • 8% дорослих і 13% дітей щоденно читають книжки

  • у 2020 році 34% українці хоч раз купили друковану книжку

  •  
  • за час карантину 2020 року 23% дітей-читачів почали частіше читати під час карантину, а 16% - рідше

  • жінки значно частіше читають, ніж чоловіки: ніколи не читає 38% чоловіків і 28% жінок, при цьому, щодня читають 7% чоловіків і 9% жінок

  • 57% дітей читають з примусу

  • найпопулярнішими жанрами для дорослих є класика (20%) та детективи (18%), любовні романи (16%), книги з психології та саморозвитку, а також фантастика і фентезі та сучасні романи (по 15%), наукові та науково-популярні видання (14%), фахова та бізнес-література (12%).

«Можна сміливо стверджувати, що це дослідження читання — наймасштабніше за останній час: воно охопило практично всі вікові групи, включало не лише масові опитування, але й фокус-групи. Окрім того, це дослідження логічно продовжило дослідження The Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, а отже, ми нарешті можемо говорити про те, чи змінилися читацькі звички українців за цей період — тобто вперше відстежувати динаміку, будувати плани щодо промоції читання та зростання кількості читачів. Переконана, що ці дані будуть корисними для всіх, хто працює у галузі книговидання і культури загалом», - розповіла координаторка дослідження Ірина Батуревич.

Автори дослідження: Інна Волосевич, Анастасія Шуренкова.
Координаторка дослідження: Ірина Батуревич