Із 16 по 20 жовтня відбувся 76-й Франкфуртський книжковий ярмарок, який відвідали понад 230 000 осіб: 115 000 представників книжкової індустрії зі 153 країн та 115 000 звичайних відвідувачів. Працювали понад 4300 стендів і виставок із 95 країн. Під час ярмарку відбулося понад 3 300 заходів, які висвітлювали більше ніж 7 500 журналістів. Почесним гостем цьогоріч була Італія, яка представила близько 90 авторів і виступала під гаслом «Roots in the future» («Коріння в майбутнє»).
Українські видавці на ФКЯ
Організатором роботи українського національного стенда у павільйоні 4.1 B64 став Український інститут книги. Франкфуртський ярмарок має формат B2B, основною метою його учасників є купівля та продаж прав на книжки. На українському стенді 30 видавництв представили понад 300 книжок, ліцензії на переклад яких пропонували іноземцям.
«У межах цьогорічної участі у ярмарку ми багато говорили про спільні виклики для всього світу, зокрема про Росію як загрозу національним інтересам демократичних країн. Україна потрібна світові як приклад стійкості, незламності та демократичного відстоювання свого голосу, позиції та культурної спадщини. Міжнародна книжкова спільнота зацікавлена у співпраці з нами. Іноземні видавці виявляють інтерес до нашого ринку та державної підтримки перекладів. Очевидною тенденцією є співпраця з країнами-сусідами. Не ми одні багато часу дивились в сторону далеких європейських країн, в той час, коли люди, близькі нам культурно, знаходяться зовсім поруч, і найперше з ними ми маємо налагодити тісний зв'язок. Попереду багато роботи для кожного сектору книжкової галузі України. Ми повинні діяти спільно і злагоджено, щоб досягати наших цілей», — каже заступниця директорки Українського інституту книги з міжнародної співпраці Олена Одинока.
В межах українського національного стенда на ярмарку також відбувся захід у форматі speed dating, організований за ініціативи SUPRR (Підтримка стійкості та відновлення українського видавництва) та Central European University спільно з Українським інститутом книги. Формат події передбачав серію коротких розмов українських видавців з іноземними представниками галузі книговидання та книгорозповсюдження.
«Цьогорічний ФКЯ став успішним і дуже насиченим для видавництва «Ранок». Такому результату, звісно, передувала тривала підготовка. Тільки з продажу прав на власні книжки ми мали два десятки заздалегідь призначених зустрічей. А зрештою вдалося провести в рази більше переговорів і знайти багато нових контактів. Цікавість до української дитячої книжки, безумовно, є. Найзатребуванішими запитами лишаються книжки-картинки. Відчувається велика конкуренція на ринку, особливо за книжки категорій Young Adult і New Adult, які ми видаємо в імпринті «Readberry». Також в межах ярмарку відбулося нагородження лауреатів міжнародної премії BELMA (Best European Learning Materials Awards), де здобув перемогу підручник навчального департаменту видавництва «Ранок» — «Німецька мова. 2 клас» (авторки Світлана Сотникова та Ганна Гоголєва). Це перша така нагорода для українського підручника», — поділилась представниця видавництва «Ранок» Ганна Булгакова.
Фокусна тема: Повернення голосу/ Reclaiming the Voice
Український стенд у Франкфурті мав власну сцену, де щодня відбувалися події. Співкураторки програми: Марія Шубчик (Гете-інститут), Ольга Петришин (Український інститут), Юлія Козловець (Мистецький арсенал), Клаудія Дате (Bundeszentrale für politische Bildung), Тетяна Петренко і Олена Одинока (обидві Український інститут книги). Відбулось 27 подій, в яких взяли участь такі автори, інтелектуали і громадські діячі: Софія Андрухович, Наріман Джелял, Олена Стяжкіна, Дмитро Кулеба, Павло Маков, Таня Малярчук, Мирослав Лаюк, Ія Ківа, Радомир Мокрик, Катерина Міхаліцина, Алім Алієв, Ірина Вікирчак, Володимир Єрмоленко, Вахтанг Кебуладзе, Євгенія Кузнєцова, Марічка Паплаускайте, Тетяна Пилипчук, Олександр Савчук, Олена Герасим'юк, Галина Крук, Клаудія Дате, Катерина Рітц-Ракул, Ангеліна Карякіна, Франціска Девіс, Енн Епплбом, Якоб Волощик, Міхал Хворецький, Гванца Джобава та інші.
Найновіша українська література – це література факту, навіть коли йдеться про поезію та художню прозу. «Поезія під час війни починає відігравати функцію свідчення про те, що відбувається з нами всіма, з людьми, що воюють і опиняються на окупованих територіях», – каже поетка Галина Крук. На всіх поетичних подіях також неодмінно лунали вірші Вікторії Амеліної, яку вбила російська ракета. Учасниці програми показували, як змінилось поетичне слово з війною. Олена Герасим'юк дала дуже точне формулювання поезії воєнного часу. Автори, що бачили війну створюють особливі тексти, «вони дарують вектор руху, а не вилизану красу». Також вона зазначила: «Це важливо, щоб українські голоси і голоси ветеранів звучали за кордоном, бо це люди, які зараз найбільш дотичні до встановлення безпеки в Європі». Поезію Герасим’юк, присвячену загиблим на війні, аудиторія слухала стоячи.
На українській програмі також були присутні репортажисти, які знайомили аудиторію з історіями людей з передової. Також учасники панелей говорили про українських дисидентів в контексті цього руху в Східній Європі, а також про сучасний опір на окупованих територіях.
Український стенд відкривали Клаудія Рот, Міністерка культури та медій Німеччини, Юрґен Боос, директор Франкфуртського книжкового ярмарку, Штефан Рюссель, уповноважений із питань культурної політики Міністерства закордонних справ Німеччини, Пітер Краус фом Клеф, директор Спілки німецьких видавців, Йоганнес Еберт, очільник Гете Інституту, Браян Хез. На відкритті українського стенда Клаудія Рот наголосила на силі культури: «Російсько-українська війна – це війна проти культури, я це повторюю часто, бо мені здається, цього недооцінюють. Чому в центрі агресії стоять книжки? Бо культура має силу мобілізувати людей».
Візуал стенда був зроблений дизайнерським бюро 3Z studio на основі творів сучасного харківського митця Павла Макова з його книжки «До По». Вигляд стенда привертав увагу аудиторії і резонував зі смаками відвідувачів. Також під час ярмарку відбулась розмова з Маковим, який розповідав про свою творчість і мистецтво України в часи війни.
«Франкфуртський книжковий ярмарок завжди чутливо реагує на події на міжнародній політичній арені, а його тенденції часто впливають на прийняття багатьох важливих рішень. Стабільна присутність на ярмарку, сильні позиції та потужні голоси не тільки посилюють вплив на суспільство, але й формують політичну волю стосовно України у багатьох питаннях. Цього року варто підкреслити, що сам Франкфуртський ярмарок разом із німецькими партнерами зробили все можливе для реалізації української програми. Важко уявити інший національний стенд, на відкритті якого були присутні майже всі почесні гості ярмарку. Ми щиро сподіваємось на продовження та зміцнення нашого партнерства в майбутньому», — говорить представниця Гете-інституту Марія Шубчик.
Професійна програма
В межах професійної програми Українському інституту книги вдалось досягти низки домовленостей щодо міжнародної співпраці. Зокрема Георг Хауслер, директор Єврокомісії з питань культури, творчості та спорту виступив зі словами, що Єврокомісія продовжуватиме підтримувати культурні, зокрема літературні проєкти від України.
В 12 країнах світу книжкові продажі вимірює платформа Bookscan від компанії Nielsen. 16 жовтня за ініціативи Українського інституту книги керівний директор NielsenBookData Andre Breedt провів переговори з групою найбільших українських видавців та книготорговців, серед яких були представлені Книгарня «Є», КСД, Книголенд, Дім книги, ВСЛ, Наш Формат. За підсумками зустрічі домовлено провести у 2025 році тестування системи в Україні, з тим, щоб всі учасники ринку оцінили переваги платформи, переконалися в надійності належного використання даних.
Російські стенди
На початку повномасштабного вторгнення члени Ради директорів міжнародних книжкових ярмарків підписали меморандум про недопущення російських національних стендів до участі у своїх ярмарках і досі неухильно його дотримуються. Цей принцип не стосується присутності окремих незалежних видавців і літературних агентів. Цього року в 5 павільйоні ярмарку з'явився стенд «Ексмо», одного з найбільших гравців книжкового ринку Росії, і ще чотирьох російських видавництв. Український інститут книги звернувся до Юрґена Бооса, директора Франкфуртського книжкового ярмарку з поясненнями, чому присутність цього видавництва є неприпустимою на Франкфурті. Під час відкриття українського стенда Юрґен Боос публічно пообіцяв влаштовувати перевірку книжок, які росіяни привозять на ярмарок. Українська Асоціація Видавців та Книгорозповсюджувачів провела протест біля стенда «Ексмо». Своє занепокоєння присутністю росіян висловлювали та обговорювали на різноманітних заходах також наші країни-сусіди, зокрема розуміння небезпеки збільшення російської підтримки на ярмарку й підтримку Україні висловила Гванца Джобава, віцепрезидентка Міжнародної асоціації видавців. В останні дні роботи ярмарку стенд «Ексмо» вже не було.
Партнери
Організація українського стенда стала можливою завдяки зусиллям Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у співпраці з Beauftragte für Medien und Kultur, Frankfurter Buchmesse, Börsenverein, Міжнародним фондом «Відродження», Goethe-Institut в Україні, Українським інститутом, Мистецьким арсеналом, PEN Україна, Мистецькою радою «Діалог», Посольством України в Федеративній Республіці Німеччина, Генеральним Консульством України у Франкфурті-на-Майні, а також Координаційним центром у Франкфурті-на-Майні.
Координації, підготовці до участі в ярмарку та чудовій роботі стенда ми завдячуємо Марії Дегтярьовій та Надії Теребі з відділу міжнародної співпраці Українського інституту книги.
Висловлюємо вдячність усім партнерським організаціям, які долучилися до формування програми та роботи стенда: Гете-інституту, Українському інституту, Мистецькому арсеналу, Bundeszentrale für politische Bildung, Мистецькій ралі «Діалог».
Дякуємо нашим інформаційним партнерам Українській Правді та Читомо за висвітлення діяльності національного стенда України на Франкфуртському книжковому ярмарку.
Дякуємо очільниці Українського Координаційного центру у Франкфурті Вікторії фон Розен та волонтерам центру за чудову роботу на стенді протягом усього періоду заходу.
Окрему вдячність висловлюємо Павлу Макову за надання права на використання його робіт в дизайні стенда.
Реалізація української програми на національному стенді стала можливою завдяки фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження», Goethe-Institut, Українського інституту, Bundeszentrale für politische Bildung, за що ми висловлюємо безмежну вдячність і велику повагу.
