в, архівів, центрів культурних послуг інноваційних практик інформаційної, бібліотечної, просвітницької, соціокультурної діяльності.  У програмі виставки-форуму передбачено широкий спектр заходів з популяризації книги і читання: круглий стіл «Книжкова екосистема України: виклики і фактори розвитку, вектори зростання» за участі заслуженого працівника культури України, президента Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна, презентації нових вітчизняних видань та видавничих проєктів, промоакції, автограф-сесії, майстер-класи від  майстрів декоративно-прикладного мистецтва  Одещини, творчі майданчики та інші інтерактиви за участі представників провідних видавництв України, письменників, ілюстраторів книги, літературознавців, мистецтвознавців, бібліотечних фахівців та широкої громадськості.  Цьогоріч у виставці-форумі візьмуть участь близько 60 провідних видавництв України, які представлятимуть в Одесі свій доробок.  Відбудуться творчі зустрічі з відомими українськими авторами: Ірен Роздобудько, Андрієм Кокотюхою, Мирославом Дочинцем, Володимиром Рутківським та іншими видатними вітчизняними та зарубіжними авторами.  На підтримку Плану розвитку Одеси як міста Літератури ЮНЕСКО буде запропоновано низку заходів з популяризації творчого доробку представників одеської літературної школи. У онлайн-форматі відбудуться творчі зустрічі з лауреаткою літературної премії «Ніке», Міжнародної Букерівської премії та Нобелівської премії за 2018 рік Ольгою Токарчук (Польща), письменником і журналістом Михайлом Трайстою (Румунія), поетом і письменником, генеральним директором Національної парламентської бібліотеки Грузії  Гіоргі Кекелідзе. Приймаючи естафету попередніх виставок, у програмі другого дня XХІІ Всеукраїнс

ати працівників, які читають, — вони краще дають раду стресу, краще комунікують і можуть використати отримані знання на робочому місці. Промоція читання у компанії: книжкові клуби, офісна бібліотека, зовнішня промоція тощо, сприяє іміджу компанії. Netflix та інші компанії із сильною культурою читання сприймаються як такі, що дають більше можливостей для розвитку. Нам потрібно працювати з бізнесом, як із нашим союзником”.Оксана Хмельовська, головна редакторка культурно-видавничого проєкту "Читомо", кураторка програм професійного розвитку Книжкового Арсеналу, прокоментувала: “Ми бачимо, що люди, які робили пости про книжки, посилалися на малі медіа, не масові. У масових медіа рубрика “Культура” — традиційно на останній сторінці, а через пандемію, кризу та зменшення ринку медіареклами на 12% у світі (за даними компанії eMarketer за 2020 рік), так може тривати і далі. Тим часом лише у 30% активних українських видавців є піар-відділ, у якому часто працює лише одна людина. За такої ситуації навряд культура й читання стануть пріоритетними в найближчий час для ЗМІ.Тому тут важлива робота Українського інституту книги у проведенні та об’єднанні зусиль з іншими установами та інституціями в організації масштабних кампаній промоції читання, важливо підкреслювати зв'язок між успішно реалізованою людиною, з доброю кар'єрою і кількістю прочитаних книжок, розробляти комунікаційні кампанії на перетині книжки й кіно, телепродукту, відеогри тощо.У нас зараз не дуже хороша ситуація з іншими книжковими медіа, які потребують особливої уваги та підтримки (ЛітАкцент, Букмоль, Барабука інші — це ентузіасти), тому гранти на культурні рубрики у ЗМІ, спеціалізовані книжкові медіа — це спосіб утримати цілу інфраструктуру, гадаю, це має бути у Стратегії Українського інституту книги і держави”.Євгенія Кравчук, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики, членкиня робочої групи з розробки стратегії розвитку читання на 2021-2025 рр. при Міністерстві культури та інформаційної політики, зауважила: “Законодавство завжди мусить наздоганяти тренди. Тому для успішної реалізації Стратегії ми вже почали закладати інституційну базу: ухвалений за основу законопроект 4318 про центри надання культурних послуг та зареєстрований 5002 про бібліотеки. Вони саме про той необхідний апґрейд, якого чекають люди і який зацікавить їх прийти за книжкою. Ось я два дні тому була у Стамбулі, сьогодні — на Тернопільщині. У мене всі поїздки проходять із книгою в руках. Це має бути безумовна звичка — коли ти подорожуєш, коли в тебе є вільний час, щоб збагачувати себе та прочитати щось нове”.Ірена Карпа, письменниця, авторка бестселерів «Добрі Новини з Аральського Моря» та «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете», колумністка Deutsche Welle, радіо Свобода та ін., членкиня Пен-клубу, громадська діячка, екс-дипломатка, наголосила: “Я виступаю за стратегічну співпрацю журналістів, критиків та усіх працівників книжкової сфери. У Каталонії я стала свідком презентацій, коли збирається програма презентацій, які їдуть у села. Інститут писемності Каталонії організовує виїзні презентації, авторські тури. Можна організувати тури письменників у села та міста і в Україні. Однак має бути підтримка держави для таких промотурів”.

ми вирішили запустити проєкт, де кожен зможе відчути цю приналежність до всіх своЇх завдяки яскравим лайвам у домівках чи студіях літераторів та цінних нестандартних відеорепортажах. Наша команда наразі працює над тим, аби відійти від цієї онлайн-бюрократії та максимально точно передати атмосферу зустрічей з письменниками», - зазначає програмний директор «Мистецького фестивалю «Ї», поет Юрій Матевощук.   Перша мандрівка відбудеться 25 липня у м. Рівне. Поки що локації та імена письменників організатори тримають в інтризі. Усе поступово анонсуватимуть на сторінках соцмереж.   Проєкт організовано спільно з Українським інститутом книги (УІК).   «Літературні фестивалі – це джерело натхнення для читацької аудиторії, яка має можливість побачити і почути авторів, доторкнутися для фото на пам’ять і поставити будь-яке питання. Так, ми не можемо побачитися на живо, але фестиваль їде «до своїх» – добре знаних і улюблених, тож зустріч неодмінно буде теплою. Цьогоріч ми підтримуємо багато онлайн заходів з усієї України. Онлайн формат робить захід більш доступним, тому цьогоріч його можна відвідати не лише, якщо ви перебуваєте фізично у драматичному театрі файного міста. Тож усі, кому досі не вдавалося потрапити у Тернопіль та відчути атмосферу «Ї» зможуть стати частиною фестивальної спільноти та долучитися до кола «своїх» однодумців», – розповіла керівниця відділу промоції читання Українського інституту книги Анастасія Євдокимова.   Онлайн-трансляції та відеорепортажі публікуватимуть на сторінках УІК та фестивалю «Ї» у Фейсбук, Інстаграм та Ютюб-каналах.   Сторінки фестивалю «Ї» у соцмережах: Facebook Instagram YouTube

шим і складав 2 дні. Працівники Інституту розуміють важливість перегляду книжок і  працюють над тим, щоб збільшити експертам термін на ознайомлення.   Яким чином відбувалася робота експертів?   Ми надавали Експертній раді всю необхідну консультаційну підтримку для якіснішої роботи, зокрема ознайомили з даними незадоволеного читацького попиту (2016-2018).  Кожен з експертів мав зведену таблицю, де була  повна інформація про книжки: видавця, автора, назву,  рік видання, вид за призначенням, вартість, технічні характеристики,  а також гіперлінк на опис книжки від видавця на сайті bookforum.ua. Кожен експерт оцінював книжки самостійно, заповнюючи  індивідуальні оцінювальні відомості. Переглянувши весь матеріал, а також ознайомившись із книжками наочно, експерт ставив свої оцінки  кожному виданню (бали 1 або 0). Після цього всі надані експертами відомості зводилися в одну таблицю, в якій автоматично визначалася сумарна кількість балів по кожній позиції. На спільному засіданні експерти ознайомилися з  результатами і методом відкритого голосування підтвердили свій вибір. Найнижчий прохідний бал і наклад також визначався голосуванням. Крім того, було обговорено кілька спірних питань, які також вирішилися відкритим голосуванням.  Протоколи та індивідуальні оцінювальні відомості, згідно з рішенням Експертної ради, розголошенню не підлягають.   Ми дуже вдячні експертам, які погодилися на інтенсивну безоплатну роботу, витративши на це свій дорогоцінний вільний час. Дехто з них  навіть приїхав з інших міст! Ми маємо всі підстави вважати, що експерти дуже сумлінно поставилися до своїх обов'язків, адже працювали не лише зі списком з гіперлінками, а й провели багато часу в бібліотеці, де були викладені книжки, переглядаючи їх і дискутуючи.   Якими критеріями керувались експерти при здійсненні відбору?   У цьогорічному Положенні про Експертну раду (п.11) були зазначені такі критерії оцінювання:   актуальність тематики та новизна твору; сприяння розвитку української мови, національної культури, засвоєння найкращих зразків світової літератури, культурних і наукових надбань; належність до видань, включених до незадоволеного читацького попиту; рівень видавничої підготовки, естетичність оформлення і якість виготовлення книжкової продукції, її придатність до інтенсивного використання в бібліотечних умовах.   Експерти не виставляли оцінок окремо за кожним критерієм – їхня оцінка була сукупною і становила 1 бал у разі схвалення видання і 0 – у разі відхилення (комплексно за наведеними показниками). Навіть при такому підході робота з кожним виданням була достатньо кропіткою та потребувала багато часу. Змінити цю систему і вимагати від експертів оцінювати книжки за кожним критерієм зокрема, або ж застосувати багатобальну систему оцінювання неможливо, адже якщо приділити кожній поданій книжці в середньому 10 хвилин, то кожен експерт мав би безкоштовно відпрацювати 416 годин, або ж 10,5 робочих тижнів.    Чи купують з року в рік одні й ті ж книжки в бібліотеки?    Напередодні програми відбору ми звернулися до обласних публічних бібліотек із запитанням щодо стану бібліотечних фондів. На цьому етапі ми зіштовхнулися з труднощами отримання даних щодо наповненості бібліотечних фондів, які оновлювалися як коштом держбюджету, так і місцевих бюджетів – не кожна публічна бібліотека змогла надати такі дані у терміни, прийнятні для публікації зведених даних. Натомість опитування бібліотекарів, як і дані незадоволеного читацького попиту, засвідчують, що деякі назви книжок незмінно залишаються у попиті читачів (світова класика, популярні українські автори). Про попит на класику

чаиаи

Промоція читання 2021 Церемонія вручення перекладацької премії Drahomán Prize Київ, квітень Співорганізатори: Державна установа «Український інститут», Україн

У 2019 році УІК став співорганізатором 8 міжнародних, всеукраїнських і локальних заходів, спрямованих на популяризацію читання в УкраїніЛітературний тур «Схід читає»Хар

Живі письменники.БатькамСемінар для керівників бібліотеконлайн, травеньСемінар для керівників підприємств видавничої галузіонлайн, травеньАкція «Дегустація книжок». Томи 1, 2, 3, 4, 5онлайн, червень-грудень«Дегустація книжок» — це добірка з 96 відео, наповнена 5 різними за концепцією та змістом томами (комплектами) літературних творів.Передумовою акції є стрімінгові театралізовані читання «Дегустація книжок» — новий формат театрально-літературної взаємодії, який виник за умов карантинних обмежень як своєрідна колаборація недержавного театру і державної інституції. Театралізовані читання «Дегустація книжок» відбуваються на базі Центру сучасного мистецтва «ДАХ» за участі Українського інституту книги. Режисер і модератор — Владислав Троїцький. Учасники — команда інтелектуального фрік-кабаре Dakh Daughters, команда акторів та менеджерів «ДАХ», а також запрошені коментатори-дегустатори — фахівці літературної сфери, літературознавці, критики. 16 прямих ефірів (з них 3 за співфінансування УІК), які було архівовано в окремі відеотоми «Дегустація книжок», відбулися на 12-ти платформах.Співорганізатор акції: Центр сучасного мистецтва «ДАХ». Том 1 Том 2 Том 3 Том 4 Том 5Міжнародний книжковий фестиваль «Book Space»онлайн, Дніпро, 4-5 липняBook Space — онлайн-марафон (альтернатива офлайн-фестивалю у м. Дніпро). У його межах відбулися 15 подій різних форматів: лекції, дискусії, огляди книжкових новинок, розмови з видавцями та авторами. Частина заходів орієнтована на дорослу аудиторію, частина — на дітей і батьків із дітьми. Фокус-тема фестивалю: «Майбутнє: (анти)утопії». Для проведення дискусій та лекцій підключалися автори та експерти з усієї України. Також у ефір було випущено частину попередньо записаного матеріалу: книжкові огляди від команди фестивалю, промоматеріали видавництв, окремі лекції тощо. Співорганізатор заходу: громадська організація «Міжнародний книжковий фестиваль «Книжковий космос».Book Space: онлайн-марафон. День 1Book Space: онлайн-марафон. День 2Сайт фестивалюМистецький фестиваль «Ї»онлайн, липень-жовтеньУ межах онлайн-формату Мистецького фестивалю «Ї» відбувся проєкт «До #всіх своЇх» (альтернатива фізичному фестивалю у м. Тернопіль).Проєкт складається із 2 активностей: Проведення 7 онлайн-трансляцій зустрічей з відомими українськими письменниками/письменницями з їхніх домівок чи студій. Зустрічі були у форматі інтерв’ю, із читанням віршів або уривків із прозових книг. Для реалізації цього задуму організатори разом зі знімальною групою  відвідували митців у їх населених пунктах: Львів, Калуш, Івано-Франківськ, Рівне, Київ, Чернівці, Тернопіль. Створення 7 відеосюжетів «Будні митця». Герої відеосюжетів — письменники і письменниці, із якими було проведено онлайн-трансляції. Відеосюжети містять бекстейдж, відповіді на найцікавіші запитання із онлайн-трансляцій, історії від першої особи на актуальні теми та про гострі проблеми. Це були поїздки в гості до Юрка Іздрика, Андрія Любки, Олександра Ірванця, Макса Кідрука, Юрія Андруховича, Юрка Завадського, Дмитра Лазуткіна, Мар’яни Савки та Івана Байдака. Співорганізатор заходу: громадська організація «Мистецький фестиваль "Ї"». Сторінка проєкту #До всіх своїхСторінка Фестивалю ЇIII Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера»онлайн, липень-жовтеньУ межах ІІІ Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» відбувся  запуск ютуб-програми «Фронтера: Нові світи» (онлайн-варіант дитячої програми фестивалю в Луцьку). Проєкт містить цикл із 10 відео, створених за мотивами сучасних та класичних дитячих українськомовних художніх та нонфікшн видань, а також видань, перекладених українською. Відео призначені для використання під час навчального процесу в початковій школі. Матеріали були передані навчальним закладам та бібліотекам Волинської області, з ними ознайомилися понад 2900 учнів та відвідувачів бібліотек. Розроблено також 18 ексклюзивних роз’яснювальних матеріалів про проєкт. Проєкт реалізовано як пілотний з метою подальшого масштабування його у фестиваль дитячої та підліткової літератури «Фронтера: Нові світи», який заплановано на літо 2021 року. Співорганізатор заходу: громадська організація «Мистецьке об’єднання «Стендаль».Сторінка проєкту Фронтера: Нові світиСторінка фестивалю ФронтераАкція з популяризації читання в соціальних мережах «Почитай мені»онлайн, листопад-грудень«Почитай мені» — це Всеукраїнська акція з популяризації читання в Фейсбуку, що проводилась Українським інститутом книги в онлайн-форматі з 26 листопада по 17 грудня 2020 року. Головна мета акції — поінформувати батьків про важливість та необхідність спільних сімейних читань і заохотити їх читати дітям уголос.У межах цього проєкту було: — сплановано та проведено рекламну кампанію у фейсбуці, з метою привернення громадськості до питань, пов’язаних з читанням дітям вголос; — організовано та проведено вебінар за участі психотерапевтки Ірини Басістої Психологія читання дітям уголос; — розроблено інтернет-ресурс Читати вголос із рекомендаціями про читання дл

Відділ промоції читання є структурним підрозділом Українського інституту книги, основна мета програми – популяризація української літератури та читання в Україні.  Задл