вої Тенета колективної самотности: рецензія на книгу «Перехід» Юлії Баткіліної Битись, молитися, кохати: про нову книжку Павла Белянського Історія про минуле, яке не відпускає і засмоктує: рецензія на книгу «Лімб. Місце загублених душ» Кирила Половінка Відчувати тверду землю під ногами, але не вростати в неї: рецензія на роман «Острів забутої Пасхи» Світлани Васильченко Однорідний ряд неоднорідної поезії: рецензія на збірку «Літо, діти, осінь, зима, війна і весна» Богдана Куценка  Велике кохання і страшна війна в Одесі 1920-х: рецензія на роман Соні Капинус «Білі кролики» Простори мешкання, творення, піклування. Рецензія на фотокнигу Євгена Нікіфорова та Поліни Байцим «Чипси: Українські наївні мозаїки, 1950–90» Що ховається за ностальгією 90-х та сімейною опікою? Рецензія на книгу Юлії Мак «Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем» Боротьба за право бути і пошук спільного, або Чому варто прочитати «Кримський інжир. Куреш»: рецензія на антологію «Кримський інжир. Куреш» Література, яка поросла війною. Рецензія на «Писати війну» Ганни Улюри Якби міста вміли говорити

дна співпраця: промоція української літератури за кордоном, налагодження зв’язків між українськими й іноземними видавцями, авторами, перекладачами. Команда відділу міжнародної співпраці, а саме – Олена Одинока, Ангеліна Трофимчук, Софія Чел

й контакт із рідною мовою для сотень тисяч дітей за кордоном. Посібник та вебінари «Як говорити з дітьми про війну та мир» разом із проєктами «Книжки без кордонів», «Tales of EUkraine» є важливою частиною комплексної діяльності державної інституції у плеканні культурної ідентичності зростаючого покоління, а також підтримкою українських авторів та видавців”, — зазначає Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги. Посібник складається з двох основних розділів: Методологічні та психологічні статті, що пояснюють терапевтичний ефект читання, містять літературознавче та психологічне обгрунтування роботи з виданнями для різних вікових аудиторій дітей та підлітків, містять опис методик читання літератури на складні теми, роботи зі школярами тощо. Зокрема доросла аудиторія отримає дієві підказки для відповідей на поширені дитячі запитання про війну й спрямування до відповідних видань. Добірки книжок із описами для дітей дошкільного, молодшого, середнього та старшого шкільного віку. У цих статтях є обкладинки видання, теги — теми, яких торкається твір, бібліографічний рядок

Державна установа "Український інститут книги" планує провести в 2023 році Національний тиждень читання. З метою організації і проведення Національного тижня читання у 2023 році, в

в, архівів, центрів культурних послуг інноваційних практик інформаційної, бібліотечної, просвітницької, соціокультурної діяльності.  У програмі виставки-форуму передбачено широкий спектр заходів з популяризації книги і читання: круглий стіл «Книжкова екосистема України: виклики і фактори розвитку, вектори зростання» за участі заслуженого працівника культури України, президента Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна, презентації нових вітчизняних видань та видавничих проєктів, промоакції, автограф-сесії, майстер-класи від  майстрів декоративно-прикладного мистецтва  Одещини, творчі майданчики та інші інтерактиви за участі представників провідних видавництв України, письменників, ілюстраторів книги, літературознавців, мистецтвознавців, бібліотечних фахівців та широкої громадськості.  Цьогоріч у виставці-форумі візьмуть участь близько 60 провідних видавництв України, які представлятимуть в Одесі свій доробок.  Відбудуться творчі зустрічі з відомими українськими авторами: Ірен Роздобудько, Андрієм Кокотюхою, Мирославом Дочинцем, Володимиром Рутківським та іншими видатними вітчизняними та зарубіжними авторами.  На підтримку Плану розвитку Одеси як міста Літератури ЮНЕСКО буде запропоновано низку заходів з популяризації творчого доробку представників одеської літературної школи. У онлайн-форматі відбудуться творчі зустрічі з лауреаткою літературної премії «Ніке», Міжнародної Букерівської премії та Нобелівської премії за 2018 рік Ольгою Токарчук (Польща), письменником і журналістом Михайлом Трайстою (Румунія), поетом і письменником, генеральним директором Національної парламентської бібліотеки Грузії  Гіоргі Кекелідзе. Приймаючи естафету попередніх виставок, у програмі другого дня XХІІ Всеукраїнс

ати працівників, які читають, — вони краще дають раду стресу, краще комунікують і можуть використати отримані знання на робочому місці. Промоція читання у компанії: книжкові клуби, офісна бібліотека, зовнішня промоція тощо, сприяє іміджу компанії. Netflix та інші компанії із сильною культурою читання сприймаються як такі, що дають більше можливостей для розвитку. Нам потрібно працювати з бізнесом, як із нашим союзником”.Оксана Хмельовська, головна редакторка культурно-видавничого проєкту "Читомо", кураторка програм професійного розвитку Книжкового Арсеналу, прокоментувала: “Ми бачимо, що люди, які робили пости про книжки, посилалися на малі медіа, не масові. У масових медіа рубрика “Культура” — традиційно на останній сторінці, а через пандемію, кризу та зменшення ринку медіареклами на 12% у світі (за даними компанії eMarketer за 2020 рік), так може тривати і далі. Тим часом лише у 30% активних українських видавців є піар-відділ, у якому часто працює лише одна людина. За такої ситуації навряд культура й читання стануть пріоритетними в найближчий час для ЗМІ.Тому тут важлива робота Українського інституту книги у проведенні та об’єднанні зусиль з іншими установами та інституціями в організації масштабних кампаній промоції читання, важливо підкреслювати зв'язок між успішно реалізованою людиною, з доброю кар'єрою і кількістю прочитаних книжок, розробляти комунікаційні кампанії на перетині книжки й кіно, телепродукту, відеогри тощо.У нас зараз не дуже хороша ситуація з іншими книжковими медіа, які потребують особливої уваги та підтримки (ЛітАкцент, Букмоль, Барабука інші — це ентузіасти), тому гранти на культурні рубрики у ЗМІ, спеціалізовані книжкові медіа — це спосіб утримати цілу інфраструктуру, гадаю, це має бути у Стратегії Українського інституту книги і держави”.Євгенія Кравчук, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики, членкиня робочої групи з розробки стратегії розвитку читання на 2021-2025 рр. при Міністерстві культури та інформаційної політики, зауважила: “Законодавство завжди мусить наздоганяти тренди. Тому для успішної реалізації Стратегії ми вже почали закладати інституційну базу: ухвалений за основу законопроект 4318 про центри надання культурних послуг та зареєстрований 5002 про бібліотеки. Вони саме про той необхідний апґрейд, якого чекають люди і який зацікавить їх прийти за книжкою. Ось я два дні тому була у Стамбулі, сьогодні — на Тернопільщині. У мене всі поїздки проходять із книгою в руках. Це має бути безумовна звичка — коли ти подорожуєш, коли в тебе є вільний час, щоб збагачувати себе та прочитати щось нове”.Ірена Карпа, письменниця, авторка бестселерів «Добрі Новини з Аральського Моря» та «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете», колумністка Deutsche Welle, радіо Свобода та ін., членкиня Пен-клубу, громадська діячка, екс-дипломатка, наголосила: “Я виступаю за стратегічну співпрацю журналістів, критиків та усіх працівників книжкової сфери. У Каталонії я стала свідком презентацій, коли збирається програма презентацій, які їдуть у села. Інститут писемності Каталонії організовує виїзні презентації, авторські тури. Можна організувати тури письменників у села та міста і в Україні. Однак має бути підтримка держави для таких промотурів”.

ми вирішили запустити проєкт, де кожен зможе відчути цю приналежність до всіх своЇх завдяки яскравим лайвам у домівках чи студіях літераторів та цінних нестандартних відеорепортажах. Наша команда наразі працює над тим, аби відійти від цієї онлайн-бюрократії та максимально точно передати атмосферу зустрічей з письменниками», - зазначає програмний директор «Мистецького фестивалю «Ї», поет Юрій Матевощук.   Перша мандрівка відбудеться 25 липня у м. Рівне. Поки що локації та імена письменників організатори тримають в інтризі. Усе поступово анонсуватимуть на сторінках соцмереж.   Проєкт організовано спільно з Українським інститутом книги (УІК).   «Літературні фестивалі – це джерело натхнення для читацької аудиторії, яка має можливість побачити і почути авторів, доторкнутися для фото на пам’ять і поставити будь-яке питання. Так, ми не можемо побачитися на живо, але фестиваль їде «до своїх» – добре знаних і улюблених, тож зустріч неодмінно буде теплою. Цьогоріч ми підтримуємо багато онлайн заходів з усієї України. Онлайн формат робить захід більш доступним, тому цьогоріч його можна відвідати не лише, якщо ви перебуваєте фізично у драматичному театрі файного міста. Тож усі, кому досі не вдавалося потрапити у Тернопіль та відчути атмосферу «Ї» зможуть стати частиною фестивальної спільноти та долучитися до кола «своїх» однодумців», – розповіла керівниця відділу промоції читання Українського інституту книги Анастасія Євдокимова.   Онлайн-трансляції та відеорепортажі публікуватимуть на сторінках УІК та фестивалю «Ї» у Фейсбук, Інстаграм та Ютюб-каналах.   Сторінки фестивалю «Ї» у соцмережах: Facebook Instagram YouTube

шим і складав 2 дні. Працівники Інституту розуміють важливість перегляду книжок і  працюють над тим, щоб збільшити експертам термін на ознайомлення.   Яким чином відбувалася робота експертів?   Ми надавали Експертній раді всю необхідну консультаційну підтримку для якіснішої роботи, зокрема ознайомили з даними незадоволеного читацького попиту (2016-2018).  Кожен з експертів мав зведену таблицю, де була  повна інформація про книжки: видавця, автора, назву,  рік видання, вид за призначенням, вартість, технічні характеристики,  а також гіперлінк на опис книжки від видавця на сайті bookforum.ua. Кожен експерт оцінював книжки самостійно, заповнюючи  індивідуальні оцінювальні відомості. Переглянувши весь матеріал, а також ознайомившись із книжками наочно, експерт ставив свої оцінки  кожному виданню (бали 1 або 0). Після цього всі надані експертами відомості зводилися в одну таблицю, в якій автоматично визначалася сумарна кількість балів по кожній позиції. На спільному засіданні експерти ознайомилися з  результатами і методом відкритого голосування підтвердили свій вибір. Найнижчий прохідний бал і наклад також визначався голосуванням. Крім того, було обговорено кілька спірних питань, які також вирішилися відкритим голосуванням.  Протоколи та індивідуальні оцінювальні відомості, згідно з рішенням Експертної ради, розголошенню не підлягають.   Ми дуже вдячні експертам, які погодилися на інтенсивну безоплатну роботу, витративши на це свій дорогоцінний вільний час. Дехто з них  навіть приїхав з інших міст! Ми маємо всі підстави вважати, що експерти дуже сумлінно поставилися до своїх обов'язків, адже працювали не лише зі списком з гіперлінками, а й провели багато часу в бібліотеці, де були викладені книжки, переглядаючи їх і дискутуючи.   Якими критеріями керувались експерти при здійсненні відбору?   У цьогорічному Положенні про Експертну раду (п.11) були зазначені такі критерії оцінювання:   актуальність тематики та новизна твору; сприяння розвитку української мови, національної культури, засвоєння найкращих зразків світової літератури, культурних і наукових надбань; належність до видань, включених до незадоволеного читацького попиту; рівень видавничої підготовки, естетичність оформлення і якість виготовлення книжкової продукції, її придатність до інтенсивного використання в бібліотечних умовах.   Експерти не виставляли оцінок окремо за кожним критерієм – їхня оцінка була сукупною і становила 1 бал у разі схвалення видання і 0 – у разі відхилення (комплексно за наведеними показниками). Навіть при такому підході робота з кожним виданням була достатньо кропіткою та потребувала багато часу. Змінити цю систему і вимагати від експертів оцінювати книжки за кожним критерієм зокрема, або ж застосувати багатобальну систему оцінювання неможливо, адже якщо приділити кожній поданій книжці в середньому 10 хвилин, то кожен експерт мав би безкоштовно відпрацювати 416 годин, або ж 10,5 робочих тижнів.    Чи купують з року в рік одні й ті ж книжки в бібліотеки?    Напередодні програми відбору ми звернулися до обласних публічних бібліотек із запитанням щодо стану бібліотечних фондів. На цьому етапі ми зіштовхнулися з труднощами отримання даних щодо наповненості бібліотечних фондів, які оновлювалися як коштом держбюджету, так і місцевих бюджетів – не кожна публічна бібліотека змогла надати такі дані у терміни, прийнятні для публікації зведених даних. Натомість опитування бібліотекарів, як і дані незадоволеного читацького попиту, засвідчують, що деякі назви книжок незмінно залишаються у попиті читачів (світова класика, популярні українські автори). Про попит на класику

Цьогоріч Український інститут книги провів два мистецьких конкурси на організацію й проведення заходів із промоції читання. Перший конкурс оголосили 22 січня 2024 року, другий &nda

ldquo;Ми певні, що читання та контакт із книжкою є одним із найбільш ефективних інструментів у супроводі дітей та підлітків у небезпечних досвідах війни та в переосмисленні цих досвідів. Після пережитого ми усі шукаємо ресурси й способи жити в новому мирі, у новому світі, який ніколи не буде таким як був, і з досвідами, яких ми та наші діти краще б не переживали. Тож ми свідомо вирішили, що будемо говорити ще й про масштабний і бажаний фінал війни — МИР.”, – коментує керівниця проєкту, Тетяна Стус.  Додаємо, що 2023-го року проєкт реалізовано в межах мистецького конкурсу Українського інституту книги.

Цьогоріч Український інститут книги провів мистецький конкурс культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на організацію та проведення заходів з промоції читання.  Мета к

Промоція читання 2021 Церемонія вручення перекладацької премії Drahomán Prize Київ, квітень Співорганізатори: Державна установа «Український інститут», Україн

У 2019 році УІК став співорганізатором 8 міжнародних, всеукраїнських і локальних заходів, спрямованих на популяризацію читання в УкраїніЛітературний тур «Схід читає»Хар

Живі письменники.БатькамСемінар для керівників бібліотеконлайн, травеньСемінар для керівників підприємств видавничої галузіонлайн, травеньАкція «Дегустація книжок». Томи 1, 2, 3, 4, 5онлайн, червень-грудень«Дегустація книжок» — це добірка з 96 відео, наповнена 5 різними за концепцією та змістом томами (комплектами) літературних творів.Передумовою акції є стрімінгові театралізовані читання «Дегустація книжок» — новий формат театрально-літературної взаємодії, який виник за умов карантинних обмежень як своєрідна колаборація недержавного театру і державної інституції. Театралізовані читання «Дегустація книжок» відбуваються на базі Центру сучасного мистецтва «ДАХ» за участі Українського інституту книги. Режисер і модератор — Владислав Троїцький. Учасники — команда інтелектуального фрік-кабаре Dakh Daughters, команда акторів та менеджерів «ДАХ», а також запрошені коментатори-дегустатори — фахівці літературної сфери, літературознавці, критики. 16 прямих ефірів (з них 3 за співфінансування УІК), які було архівовано в окремі відеотоми «Дегустація книжок», відбулися на 12-ти платформах.Співорганізатор акції: Центр сучасного мистецтва «ДАХ». Том 1 Том 2 Том 3 Том 4 Том 5Міжнародний книжковий фестиваль «Book Space»онлайн, Дніпро, 4-5 липняBook Space — онлайн-марафон (альтернатива офлайн-фестивалю у м. Дніпро). У його межах відбулися 15 подій різних форматів: лекції, дискусії, огляди книжкових новинок, розмови з видавцями та авторами. Частина заходів орієнтована на дорослу аудиторію, частина — на дітей і батьків із дітьми. Фокус-тема фестивалю: «Майбутнє: (анти)утопії». Для проведення дискусій та лекцій підключалися автори та експерти з усієї України. Також у ефір було випущено частину попередньо записаного матеріалу: книжкові огляди від команди фестивалю, промоматеріали видавництв, окремі лекції тощо. Співорганізатор заходу: громадська організація «Міжнародний книжковий фестиваль «Книжковий космос».Book Space: онлайн-марафон. День 1Book Space: онлайн-марафон. День 2Сайт фестивалюМистецький фестиваль «Ї»онлайн, липень-жовтеньУ межах онлайн-формату Мистецького фестивалю «Ї» відбувся проєкт «До #всіх своЇх» (альтернатива фізичному фестивалю у м. Тернопіль).Проєкт складається із 2 активностей: Проведення 7 онлайн-трансляцій зустрічей з відомими українськими письменниками/письменницями з їхніх домівок чи студій. Зустрічі були у форматі інтерв’ю, із читанням віршів або уривків із прозових книг. Для реалізації цього задуму організатори разом зі знімальною групою  відвідували митців у їх населених пунктах: Львів, Калуш, Івано-Франківськ, Рівне, Київ, Чернівці, Тернопіль. Створення 7 відеосюжетів «Будні митця». Герої відеосюжетів — письменники і письменниці, із якими було проведено онлайн-трансляції. Відеосюжети містять бекстейдж, відповіді на найцікавіші запитання із онлайн-трансляцій, історії від першої особи на актуальні теми та про гострі проблеми. Це були поїздки в гості до Юрка Іздрика, Андрія Любки, Олександра Ірванця, Макса Кідрука, Юрія Андруховича, Юрка Завадського, Дмитра Лазуткіна, Мар’яни Савки та Івана Байдака. Співорганізатор заходу: громадська організація «Мистецький фестиваль "Ї"». Сторінка проєкту #До всіх своїхСторінка Фестивалю ЇIII Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера»онлайн, липень-жовтеньУ межах ІІІ Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» відбувся  запуск ютуб-програми «Фронтера: Нові світи» (онлайн-варіант дитячої програми фестивалю в Луцьку). Проєкт містить цикл із 10 відео, створених за мотивами сучасних та класичних дитячих українськомовних художніх та нонфікшн видань, а також видань, перекладених українською. Відео призначені для використання під час навчального процесу в початковій школі. Матеріали були передані навчальним закладам та бібліотекам Волинської області, з ними ознайомилися понад 2900 учнів та відвідувачів бібліотек. Розроблено також 18 ексклюзивних роз’яснювальних матеріалів про проєкт. Проєкт реалізовано як пілотний з метою подальшого масштабування його у фестиваль дитячої та підліткової літератури «Фронтера: Нові світи», який заплановано на літо 2021 року. Співорганізатор заходу: громадська організація «Мистецьке об’єднання «Стендаль».Сторінка проєкту Фронтера: Нові світиСторінка фестивалю ФронтераАкція з популяризації читання в соціальних мережах «Почитай мені»онлайн, листопад-грудень«Почитай мені» — це Всеукраїнська акція з популяризації читання в Фейсбуку, що проводилась Українським інститутом книги в онлайн-форматі з 26 листопада по 17 грудня 2020 року. Головна мета акції — поінформувати батьків про важливість та необхідність спільних сімейних читань і заохотити їх читати дітям уголос.У межах цього проєкту було: — сплановано та проведено рекламну кампанію у фейсбуці, з метою привернення громадськості до питань, пов’язаних з читанням дітям вголос; — організовано та проведено вебінар за участі психотерапевтки Ірини Басістої Психологія читання дітям уголос; — розроблено інтернет-ресурс Читати вголос із рекомендаціями про читання дл

Відділ промоції читання є структурним підрозділом Українського інституту книги, основна мета програми – популяризація української літератури та читання в Україні.  Задл