ями і концепціями проєктів, а також спільна розробка нових стратегій, які сприяють промоції читання. Представлятиме Інститут у консорціумі EURead заступниця директорки з питань міжнародної співпраці Олена Одинока.  EURead складається з 33 організацій з 22 європейських країн, які вірять, що читання є передумовою для

та ролі читання для демократії» («Reading — European perspectives. Seminar on surveying, promoting and the role of reading for democracy»). Це читацький семінар, в якому взяли участь представники різних європейських стейкхолдерів читання для спільного обговорення питань дослідження і промоції читання, а також питань захисту демократії. У Майнцс

стю із річним звітом можна ознайомитись за посиланням. Продовжуємо нашу роботу із глибокою вдячністю Збройним Силам України!

дно минулорічного дослідження Українського інституту книги «Як читають українці під час повномасштабної війни – 2023» купівля на книжкових сайтах або сайтах видавництв – це другий за популярністю канал придбання книжок.  Ми

, «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко естонською та ще 58 позицій українських книг різними мовами світу: ділимося результатами програми підтримки перекладів Translate Ukraine 2023. Цьогоріч на участь у програмі надійшла 121 заявка, серед потенційн

в та істориків на тему «Як говорити з дітьми та підлітками про війну та мир засобами літератури». Експерти з читання пропонують інструменти для полегшення проживання дитячого та підліткового воєнного досвіду, травматичних подій через літературні твори сучасних українських письменників. Посібник можна завантажити тут. “Дитяче та підліткове читання, його якість та про

и презентації результатів дослідження агенції Info Sapiens на замовлення Українського інституту книги, завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» і сприяння ГО «Форум видавців». Дослідження проводили

роспект Степана Бандери, 23). Більше інформації на сайті.  Детальна презентація опитування доступна за лінком. Додаткова інформація: Юрій Марченко, [email protected]

цузька Канада Галина Малик Незвичайні пригоди Алі в Недоладії Польська Україна Андрій Любка Карбід Словацька Словаччина Ярина Чорногуз як вигинається воєнне коло /dasein: оборона присутності Польська Польща Куманська Юлія Олександрівна, превдонім Юлія Смаль  Віточка-квіточка та її дівочі справи Французька Україна Сердюк Марія Олегівна Як відкрити ресторан. Магічний посібник з ресторанної справи Французька Україна Куманська Юлія Олександрівна, превдонім Юлія Смаль  Я і він. Про хлопчаче без секретів Французька Україна Кирилова Валентина Володимирівна Коні та портрет мого дядька Французька Україна Моспан Наталія Миколаївна, псевдонім Тоня Коржик Сім рудих історій. Лагідна книжка Французька Україна Міняйло Марія Олександрівна «24.02» Англійська Україна Анатолій Лемиш Олександр Кучерявий «UA Спорт» Англійська Україна Доній Олександр Сергійович  «Українська мрія. 25 сходинок до суспільного щастя» Англійська Україна Павло Матюша Кокліко Польська Польща Іван Байдак Особисто я особисто тобі Польська Польща Вʼячеслав Левицький Long play Польська Польща Вахтанг Кіпіані Дисиденти / Dysydenty Німецька Німеччина Вахтанг Кіпіані Країна жіночого роду / Kraina Zhinochoho rodu Німецька Німеччина Софія Атланова; Олександр Клименко Ікони на ящиках з-під набоїв Англійська Німеччина Петро Васильович Рихло Урвані струни прегучної ліри. Німецько-єврейські поети Буковини Німецька Німеччина Олександр Стражний Український менталітет: ілюзії-міфи-реальність Англійська Німеччина Леонід Ушкалов Ловитва невловного птаха. Життя Григорія Сковороди. Англійська Німеччина Юрій Нікітінський (автор тексту) Еліна Цильке (ілюстраторка) Апокаліпсис. 40 правил виживання Польська Польща Андрій Любка Карбід Македонська Північна Македонія Забужко Оксана Стефанівна Польові дослідження з українського сексу Іврит Ізраїль Людмила Шепелева Молодість назавжди. 30 ідей як зберегти молодість та здоровʼя від жінки, котрій 66 Польська Україна Курило Інна Кексик-захисник Польська Україна Ірен Роздобудько Ґудзик Турецька Туреччина Євген Положій 5 секунд 5 днів Турецька Туреччина Остап Сливинський СЛОВНИК ВІЙНИ Грузинська Грузія Лариса Ніцой Навіщо песикові гавкати? Литовська Україна Марина Гримич Аджнабія в червоній машині Турецька Туреччина Олена Фінберг Неймовірні історії кота Бучика Польська Україна Лариса Ніцой Неслухи і вередулі Польська Польща Григорій Квітка-Основ'яненко Конотопська відьма, Перекотиполе Англійська Нідерланди Герасименко Наталія Маня в селі Польська Україна Юрій Винничук Легенди Львова Польська Польща Романа Романишин і Андрій Лесів Я ТАК БАЧУ Норвезька Норвегія До Тайдж Могул Шлях Чаплі. Юність Чингіс Хана Англійська Україна Тамара Гундорова Леся Українка. Книги Сивілли Польська Польща Дара Корній Чарівні істоти українського міфу. Духи-шкідники Хорвацька Хорватія  

ти договірна угода, яка надає іноземному видавцеві права на переклад, якщо твір не є суспільним надбанням книжка має бути видана протягом двох років з дати листа-підтвердження Фінансування: субсидія покриває 70% суми на переклад, якщо решта 30% оплачує видавець. У випадку з голландською класикою субсидія покриває 100% суми. Максимум для поезії – 1400 євро, а для ілюстрованої літератури – 2800 євро Дедлайн: 2 вересня 2023 Деталі   Грант на переклад німецькомовних книг Грантодавець: Goethe-Institut Основні вимоги: подаватись на грант можуть всі іноземні видавництва, зацікавлені в перекладі німецькомовних книг програма фокусується на сучасній художній літературі, коміксах, книжках для дітей та юнацтва, а також нонфікшн книжках на актуальні соціальні теми закордонні видавництва мають право подавати заявки на фінансування перекладів творів німецькомовних авторів, які вже були опубліковані німецькою мовою видавництвом переклад має бути зроблений з німецькомовного оригіналу грантова угода має бути укладена до того, як переклад вийде друком, щоб надрукована книга могла містити згадку про патронат Гете-Інституту та логотип Гете-Інституту бажано, щоб переклади, які виходять у вигляді електронних книг, були доступними для зареєстрованих користувачів на платформі Onleihe. Іноземний видавець зобов'язується надати Гете-Інституту переклад у форматі EPUB Фінансування: після публікації перекладу надається грант для покриття частини гонорару за переклад. Однак не покривається гонорар за переклад у повному обсязі, а також витрати на ліцензування, редагування або друк перекладу Дедлайн: 15 вересня 2023 року Деталі   Гранти на переклад словенської літератури Грантодавець: Trubar Foundation Основні вимоги:  пріоритет надається творам живих словенських авторів, проте допускаються заявки на всі художні твори, поезію, драми та есеї словенською мовою одразу після публікації видавець має надіслати до Фонду десять примірників книги видавець зобов’язаний забезпечити весь тираж, на який він отримав фінансову допомогу, підписом про те, що книга видана за сприяння Фонду Фінансування: до 50% вартості витрат на друк заявленого тиражу Дедлайн: кінець вересня Деталі   Гранти на переклад литовських творів Грантодавець: Lithuanian Culture Institute Основні вимоги:  гранти доступні для перекладу художньої та наукової літератури, поезії, драматичних творів, дитячих і підліткових книжок з литовської мови заявку можна подати на одну з трьох програм: грант на переклад книжок, грант на переклад ілюстрованих книжок, грант на переклад фрагментів творів подаватися на програму можна лише після того, як заявник придбав права на твір і підписав договір з перекладачем Фінансування:  — грант на переклад книг покриває до 100% витрат — грант на переклад ілюстрованих книг покриває до 100% витрат на переклад, а також додаткові витрати на публікацію (максимум 1000 євро): на ліцензію на авторське право, ілюстрації, редагування, дизайн, друк тощо Дедлайн: 1 жовтня 2023 Деталі   Гранти на переклад арабської літератури Грантодавець: Sheikh Zayed Book Award Основні вимоги:  грант фінансує переклад усіх літературних і дитячих книг, які виграли або потрапили до короткого списку Книжкової премії шейха Заїда заявник не може походити з країн Близького Сходу необхідно додати підписаний договір на арабське видання між видавцем і правовласником, а також договір між видавцем і перекладачем переклад, як правило, має виконуватися безпосередньо з арабської мови. Виняток може бути зроблено у випадку особливих обставин, наприклад, якщо немає кваліфікованих перекладачів з арабської мови або коли книгу вже перекладено англійською. У деяких випадках SZBA може перевірити якість перекладу до того, як буде сплачено кошти за переклад Фінансування: максимум 19 000 доларів США за книжку, але може бути доплата за конкретні витрати на рекламу та виробництво: витрати на переклад (до 10 000 доларів США), витрати на просування перекладеної книги (до 5000 доларів). Для перекладів ілюстрованих книг, які містять принаймні 50% фотографій та/або ілюстрацій (наприклад, дитячі книжки, графічні романи, ілюстровані книги тощо), виробничі витрати на одну перекладену книжку становлять до 4000 доларів США, а витрати на рекламу на одну перекладену книжку – до 4000 доларів США. Дедлайн: увесь рік Деталі   Гранти на переклад фламандської літератури Грантодавець: Flanders Literature Основні вимоги:  грант надається на переклад творів, написаних або проілюстрованих жителями нідерландськомовної Бельгії оригінальна версія твору має бути опублікована нідерландською мовою фламандським або голландським видавництвом або поставлена професійною театральною командою у Фландрії чи Нідерландах для перевидання надаються прозові або драматичні твори, комікси та ілюстровані книжки Фінансування: грант покриває від 60 до 100% гонорару перекладача Дедлайн: не пізніше, ніж за три місяці до видання книжки Деталі

Надважливий вплив читання на формування демократії у суспільстві стане основною темою міжнародної конференції “Читання задля демократії” (Варшава — Київ), яка від

рацівники Українського інституту книги провели дослідження російського медійного поля та склали список літературних діячів росії, що підтримують війну проти України. Ми вважаємо неп

аївська обласна універсальна наукова бібліотека 9 лютого Година спілкування "Екологічна безпека продуктів харчування" (у рамках КМК "Територія Науки") —14.00, в онлайн-форматі (http://reglibrary.mk.ua/index.php/novini/4859-godina-spilkuvannya-ekologichna-bezpeka-produktiv-kharchuvannya) 15 лютого Педагогічна полиця "Інклюзивна освіта: крок за кроком" (у рамках роботи Академії педагогічної майстерності) — 12.00, в онлайн-форматі (https://www.facebook.com/reglibrary.mk) 17 лютого Турнір знавців української мови "Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить..." (у рамках Стратегії популяризації української мови до 2030 року "Сильна мова – успішна держава", проєкту "З рідним словом міцніє держава" та до Міжнародного дня рідної мови) — 14.00 23 лютого День фахівця "Готельно-ресторанна індустрія: сервіс, комфорт і зручність" — 14.00 27 лютого Кінозустріч "Великий"романтик" (до 225-річчя від дня народження Франца Шуберта) (у рамках художньої вітальні «В гостях у 9 муз") — 15.00 28 лютого Коментар фахівця "Актуальні питання земельного законодавства" — 14.00 Рівненька область Рівненська обласна бібліотека для молоді (м. Рівне) 11 лютого Батл "Поезія силаботоніки & біт сучасності". Молодіжна літературна платформа Презентація всеукраїнської виставки "Наука – це вона". 14 лютого Акція "Зізнайся бібліотеці в коханні" Виставка "100 тисяч слів про любов". 17 лютого Перегляд фільму "Україна. Майдан. Перезавантаження" (до Дня Героїв Небесної Сотні). 18 лютого Вечір-пам’ять "Україна, свобода і гідність понад усе" (до Дня Дня Героїв Небесної Сотні). 20 лютого Вручення Всеукраїнської літературної премії імені Анатолія Криловця. Книжково-ілюстративна виставка "Лицарі Небесної Сотні". 25 лютого Історичний портрет "Славетні імена" – "На перехресті музи й долі" (135 років від дня народження Леся Курбаса, українського режисера, актора). Також протягом місяця проводяться виставки "10 рейтингових книг для молоді" – протягом місяця та "Варто читати, щоб …" – Книжкова агітка. Сумська область Буринська публічна бібліотека (м. Буринь) 1-25 лютого Участь в обласному турі Всеукраїнського конкурсу плакатів до Всесвітнього Дня Землі "Майбутнє планети у наших руках". 2 лютого Літературна візитка "Євген Гребінка – славетний байкар"  (до 210-річчя від дня народження Євгена Гребінки та Всесвітнього дня читання вголос). 8 лютого Тематична полиця "Гетьман цукру"  (до 190-річчя від дня народження Федора Терещенка, мецената). 10 лютого Книжково-інформаційна викладка літератури та бібліографічний огляд "Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, мислитель"  (до 125-річчя з дня смерті П.Куліша). 11 лютого Інформаційне досьє "Жінки України, що прославили світ" (до Міжнародного дня жінок та дівчат у науці). 17 лютого Героїчна хроніка "Мужність, приречена на безсмертя" (до Дня Героїв Небесної Сотні). 18 лютого Година українознавства "Мова — духовна святиня народу" (до Міжнародного дня рідної мови). 21 лютого Книжково-ілюстративна виставка та перегляд літератури "Сильна мова – успішна держава". Харківська область Вовчанська публічна бібліотека (м. Вовчанськ) 14 лютого Літературно-музичний вечір  "Чари кохання" (до дня Святого Валентина) – https://www.facebook.com/vidilobslugovany  15 лютого Патріотична година "Живу тобою. Україна мила!" – https://www.facebook.com/vovchanskadityacha.biblioteka.3 Урок минулого "Крізь пекло афганської війни" – https://www.facebook.com/vovchanskayunatska.biblioteka.5 21 лютого День інформації "Наша мова – українська мова" (до міжнародного дня рідної мови) 22 лютого Літературна година. "Люби, вивчай рідну мову" Хмельницька область Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека  8 лютого Правовий коучинг "Споживчий лікнеп" для мешканців територіальних громад області – 14.30 (ZOОM) 14 лютого Літературний дебют до Дня Святого Валентина "Любові чарівні рядки" – 13.00 15 лютого Презентація наукового дослідження кандидата історичних наук Віктора Адамського "Подільський губернський комісаріат (березень 1917 – квітень 1918)" – 12.00 16 лютого Інформаційний брифінг "Пенсійне забезпечення українських заробітчан" – 14.00 (ZOOM) 17 лютого Перегляд та обговорення документального фільму "Все палає" (до Дня Героїв Небесної Сотні) – 10.00 20 лютого Презентація робіт та майстер-клас у техніці  народної глиняної іграшки членкині хмельницької народної художньої студії "Рукотвори" Олени Охримчук" – 14.00 21 лютого Літературні читання до Міжнародного дня рідної мови "Мова кожного народу неповторна і своя" – ОУНБ ВЛІМ 15.00 22 лютого Зустріч із лікарем-кардіологом, кандидатом медичних наук Віталієм Паламарчуком до 75-річчя з дня народження "Моє покликання – лікар" – ОУНБ, ЧЗ 14.30 23 лютого Урок стилю до Всесвітнього дня кравців "Історія одягу" – ОУНБ, ВВЛ 15.00 24 лютого Скайп-консультування для працівників Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування – ОУНБ, СРІП 10.00 25 лютого Консультація лікаря "Чоловіче здоров′я та вік" – ОУНБ, ВМЛ 11.00 Чернівецька область Центральна публічно-шкільна бібліотека Глибоцької ОТГ (смт. Глибока) 11 лютого  Книжкова інсталяція: "Кохання на всі часи" (до Дня закоханих). 18 лютого Книжкова виставка-хроніка "Герої сьогодення – Небесна Сотня" (до Дня Героїв Небесної Сотні) 22 лютого Літературний пеленг: "Рідна мова &nda

15 грудня запрошуємо до перегляду найбільш трепетної вистави про Лесю Українку цього року – документально-поетичного перформансу «Я – ЛЕСЯ», – предста

часу їх читати. Байдужі до читання (14%) — ті, що визнають цінність книг, проте не мають ні цікавості до них, ні потреби. Закриті до читання (11%) — ті, які переконані, що читання — марна витрата часу. “Читання є запорукою сталого розвитку держави і суспільства, бо дозволяє розвивати навички рефлексії та мислення. Gradus як лідер інноваційних досліджень в Україні кілька разів на рік власним коштом проводить великі дослідження. Тема читання як стратегічно важливої навички нації не могла пройти повз нашу увагу. Так, дійсно, українців важко віднести до активних читачів. Проте наше дослідження виявило групи сталого читання, що точно можуть бути амбасадорами цієї навички серед решти населення. Видається надваждивим популяризувати читання серед представників молодих вікових груп, адже вони читають найменше, ця звичка в них майже не сформована і сприймається скоріше як обов’язок, аніж задоволення”, — переконана засновниця і директорка компанії Gradus Research Євгенія Близнюк. Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років  за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном.  Період проведення поля: 29-31 жовтня.  Розмір вибірки: 2039 респондентів. Повні результати дослідження читання від Gradus Research можна переглянути за посиланням. Умови участі в Національному тижні читання від УІК — тут. Презентація Українського інституту книги — тут.

ку амбітну та масштабну акцію, спрямовану на визначення найбільш знакових книжок нашої Незалежності, — прокоментувала оголошення результатів проєкту директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. — Для нас дуже важливо відзначити видання, що здобули потужний суспільний резонанс та зробили внесок у формування національної ідентичності. Справжньою подією є те, що голосами багатьох українців у ТОП-30 потрапили три повні видання творів наших класиків: Василя Стуса (1994 року) на 13 місці, Лесі Українки (2021 року) — на 15-му і Тараса Шевченка (2001) — на 18-му. Результати голосування  свідчать про зрілість вибору українців, що взяли участь у голосуванні і про те, що хороші книжки об’єднують країну. Будемо розвивати цю акцію в наступні роки». Нагадаємо, що мета проєкту, реалізованого за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, — відзначити наймасштабніші здобутки української нації за історію її незалежності та переосмислити українську літературу й книжковий досвід незалежної України. Усі охочі з усієї країни могли вибрати із довгого списку довільну кількість книжок від 1 до 30 та проголосувати за них як за знакові книжки нашої Незалежності. Довгий список зі 100 найменувань знакових книжок нашої Незалежності сформували експерти книговидавничої галузі, літературознавці, перекладачі, історики літератури разом з УІК. Серед зовнішніх експертів, що взяли участь у формуванні довгого списку, — Тамара Гундорова, Тетяна Трофименко, Ростислав Семків, Микола Рябчук, Софія Челяк, Ростислав Мельників, Дар’я Бадьйор, Олена Гусейнова, Таня Стус, Мирослава Прихода, Богдана Неборак, Ярослава Стріха, Ольга Герасим’юк.  У список потрапили ті видання, що викликали суспільний резонанс, сприяли розумінню історії України, створювали національну ідентичність, об’єднували всю Україну та формували імідж країни за кордоном завдяки високій якості та актуальності. Особливістю списку стало те, що до нього увійшли художні, науково-популярні та дитячі видання. Проєкт реалізується за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Національної бібліотеки імені Ярослава Мудр

видали дослідження-путівник “Український книжковий ринок: перспективи та можливості”. Цей гайд допоможе українським видавцям презентувати себе на міжнародному ринку. А також забезпечить зарубіжним видавцям деталізовану інформацію про український книжковий ринок. Його мож

кеан. Презентація дослідження ринку та нових професійних можливостей для видавців у Канаді та Україні”. Вона включатиме: 1) Презентацію путівника українським книжковим ринком (англійською та французькою мовами). Путівник (маркет гайд) створений Українським інсти

дення дослідження "Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання" Дані можуть бути корисними для видавців, книгорозповсюдників та експертів книжкового ринку — для власного аналізу потенційної аудиторії, залучення зовнішніх спеціалістів для можливого кор

а досвіді гравців українського ринку.РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ (УКР) RESEARCH RESULTS (ENG) Дослідження фокусується на сучасному стані книговидавничої галузі в Україні, результати представлені за галузями (видавці, книготоргівля, книгорозповсюдження, права, обмеження російського імпорту, порушення авторських прав, читання та розвиток аудиторії, установи та асоціації, вплив Covid-19), разом із висновками та рекомендаціями щодо просування української літератури за кордоном, розвитку навичок і читацької аудиторії.Загальні результати дослідж

sh; 3, у Туреччині — 5 книг, виданих на душу населення.Олександр Афонін, Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, зазначив:“Ми вже вп’яте намагаємося створити дорожню карту та документ, який забезпечить підтримку читання в Україні. Нинішній підхід кардинально відрізняється від попередніх завдяки залученню великої кількості представників бібліотечного середовища, книгорозповсюдження, видавничої сфери, а також представників офісу Президента України, Верховної Ради та інших інституцій. Вагомий акцент зроблено на розвитку книговидавничої галузі, питаннях популяризації читання, інвестиції у розвиток книжкової галузі та книговидання. Головне завдання сьогодні — досягнення самодостатності української держави та забезпечення населення наповненими базовими жанровими нішами літератури. Ми мусимо поставити крапку на контрафактній літературі та піратському контенті. Фінансування мусить йти паралельно у популяризацію читання і в розвиток книговидавничої галузі та розбудови її структури”.Що стосується другого напрямку Soft, учасники прес-конференції звернули увагу на важливість забезпечення доступності та безбар’єрності книги. Так, Вероніка Селега, генеральний директор Директорату з питань гуманітарної політики Офісу Президента, прокоментувала:“Стратегічні цілі, викладені у презентації Стратегії, орієнтовані на видимий результат. Доступ до книги — це шлях до безбар’єрності. У цьому контексті бібліотеки є одним із найпотужніших інструментів, який забезпечує доступність читання для всіх категорій українського населення, в тому числі і для людей з інвалідністю. Тож дуже тішить, що Стратегія була розроблена на основі принципу інклюзивності та доступності книги для всіх: з одного боку, її реалізація передбачає популяризацію читання, з іншого — створення безбар’єрного середовища для читання усіма категоріями населення України”.Оксана Бруй, директорка Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського, Президентка ВГО “Українська бібліотечна асоціація” підкреслила важливість бібліотек як стратегічно важливого інструменту в розвитку читання в Україні. Вона зауважила: “Про роль бібліотек у прищепленні любові до читання можна говорити безкінечно. Ми хочемо, щоб кожен міг прийти у сучасну бібліотеку та обрати собі книжку для читання у зручному форматі та у зручний спосіб. Для багатьох бібліотека — єдина можливість читати книги. Щоб забезпечити доступність книг у бібліотеках, Стратегією передбачено здійснення ряду системних заходів, які стосуються бібліотек як соціальних інституцій: реновацію, постійне оновлення фондів, централізована каталогізація, створення національної цифрової бібліотеки тощо. Це стосується не лише публічних бібліотек, а й шкільних та університетських. Ми повинні забезпечити оновлення фондів та доступність книг для людей”.Імплементація Стратегії передбачає розробку та реалізацію конкретних заходів, впровадження механізмів правового регулювання та фінансування книжкової сфери з боку держави.Євгенія Кравчук, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики, зазначила:“Розуміємо, що держава чи представник держави не можуть прийти додому до кожного українця і сказати: “Читай”. Але ми можемо зробити так, щоби книга була ближчою і щоб людина захотіла читати, щоб читання було в тренді. Українцям потрібно донести думку про те, що читання і розвиток критичного мислення забезпечує кращий рівень життя. Я чудово знаю, що закони наздоганяють тренди. Ми розробили два законопроєкти: 4318 про створення центрів культурних послуг (ЦКП) та зареєстрований 5002 про бібліотеки. Законопроєкти передбачають створення центрів культурних послуг та соціальні гарантії для бібліотекарів, створення національної електронної бібліотеки України, мобільність бібліотек, а також інклюзивність та інтегрованість України у міжнародне середовище.У бюджеті на 2021 рік закладена субвенція на створення ЦКП та розвиток бібліотек у розмірі 200 млн грн. на фінансування Українського інституту книги закладено майже 151 млн гривень”.Лариса Петасюк, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України, зауважила:“Найважливіше, щоб Стратегія не залишилася на папері та була імплементована. До середини травня ми плануємо її затвердити, а далі розробити заходи для виконання.  Задля цього ми створимо робочу групу, до якої запросимо експертів, що працювали над розробкою Стратегії. Вже на етапі розробки конкретних заходів залучимо Міністерство фінансів та Міністерство економіки України.Ми вже частково розпочали впроваджувати Стратегію. Працюємо над зміною законодавства щодо контрафактної продукції. При Держкомтелерадіо створено робочу групу із залученням представників правоохоронних органів, інших міністерств та  учасників ринку з метою обговорення проблематики та опрацювання вже наявних пропозицій: зміни до Закону про електронну комерцію, Закону про захист прав споживачів.Сподіваюсь, на момент виконання заходів з реалізації Стратегії буде задіяно механізм моніторинг-контролю. Хочу наголосити, що розробка цього механізму  відбуватиметься не лише за участі Міністерства культури та інформаційної політики, але й інших органів виконавчої влади. Так, у планах залучити близько 25 центральних органів виконавчої влади. Серед них: Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство освіти України, Служба безпеки України і ще багато інших міністерств, злагоджена співпраця з якими допоможе в ефективній імплементації Стратегії”.Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги, подякувала всім причетним до розробки Стратегії розвитку читання в Україні:“Ми в Українському інституті

кий книжковий ринок: перспективи і можливості” включатиме огляд книжкового ринку України. Путівник вийде двома мовами — англійською та французькою, відтак український книжковий ринок буде доступний для носіїв англійської та французької мов.Путівник буде розміщено у вільному доступі у мережі.Путівник, покликаний розтлумачити особливості українського книжкового ринку, включатиме: загальний огляд ринку, найновішу інформацію про українських видавців у різноманітних секторах ринку, відомості щодо каналів розповсюдження книжкової продукції, доступних форматів та цін в Україні, можливості продажу та купівлі прав в українських видавців, а також читацьких звичок українців і книжкових подій.Вихід публікації ринкового гіда відбудеться у квітні 2021.

я Стус, керівниця Лабораторії дитячого читання НЦ "МАНУ", громадська активістка промоції дитячого й підліткового читання та сфери реформування шкільної літературної освіти, засновниця проєкту “BaraBooka. Простір української дитячої книги”, письменниця, дитяча психологиня, сказала:“Одні з найважливіших пунктів Стратегії стосуються питання шкільних бібліотек та цільової підтримки читання дітей та підлітків — надання учням сертифікатів на придбання книжок. Це забезпечує можливість витягнути увагу школярів із іржавих ґрат сучасної літературної освіти. Важливо дати їм можливість вільного вибору, і будуть ефективні кроки з вирішення проблеми нечитання дітей та підлітків”.Таня Орлик, співзасновниця BookBox, переконана:“Я бачу в компаніях союзника держави у промоції читання. Читання слугує інструментом об’єднання команди. Компанії не треба переконувати, що добре мати працівників, які читають, — вони краще дають раду стресу, краще комунікують і можуть використати отримані знання на робочому місці. Промоція читання у компанії: книжкові клуби, офісна бібліотека, зовнішня промоція тощо, сприяє іміджу компанії. Netflix та інші компанії із сильною культурою читання сприймаються як такі, що дають більше можливостей для розвитку. Нам потрібно працювати з бізнесом, як із нашим союзником”.Оксана Хмельовська, головна редакторка культурно-видавничого проєкту "Читомо", кураторка програм професійного розвитку Книжкового Арсеналу, прокоментувала: “Ми бачимо, що люди, які робили пости про книжки, посилалися на малі медіа, не масові. У масових медіа рубрика “Культура” — традиційно на останній сторінці, а через пандемію, кризу та зменшення ринку медіареклами на 12% у світі (за даними компанії eMarketer за 2020 рік), так може тривати і далі. Тим часом лише у 30% активних українських видавців є піар-відділ, у якому часто працює лише одна людина. За такої ситуації навряд культура й читання стануть пріоритетними в найближчий час для ЗМІ.Тому тут важлива робота Українського інституту книги у проведенні та об’єднанні зусиль з іншими установами та інституціями в організації масштабних кампаній промоції читання, важливо підкреслювати зв'язок між успішно реалізованою людиною, з доброю кар'єрою і кількістю прочитаних книжок, розробляти комунікаційні кампанії на перетині книжки й кіно, телепродукту, відеогри тощо.У нас зараз не дуже хороша ситуація з іншими книжковими медіа, які потребують особливої уваги та підтримки (ЛітАкцент, Букмоль, Барабука інші — це ентузіасти), тому гранти на культурні рубрики у ЗМІ, спеціалізовані книжкові медіа — це спосіб утримати цілу інфраструктуру, гадаю, це має бути у Стратегії Українського інституту книги і держави”.Євгенія Кравчук, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики, членкиня робочої групи з розробки стратегії розвитку читання на 2021-2025 рр. при Міністерстві культури та інформаційної політики, зауважила: “Законодавство завжди мусить наздоганяти тренди. Тому для успішної реалізації Стратегії ми вже почали закладати інституційну базу: ухвалений за основу законопроект 4318 про центри надання культурних послуг та зареєстрований 5002 про бібліотеки. Вони саме про той необхідний апґрейд, якого чекають люди і який зацікавить їх прийти за книжкою. Ось я два дні тому була у Стамбулі, сьогодні — на Тернопільщині. У мене всі поїздки проходять із книгою в руках. Це має бути безумовна звичка — коли ти подорожуєш, коли в тебе є вільний час, щоб збагачувати себе та прочитати щось нове”.Ірена Карпа, письменниця, авторка бестселерів «Добрі Новини з Аральського Моря» та «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете», колумністка Deutsche Welle, радіо Свобода та ін., членкиня Пен-клубу, громадська діячка, екс-дипломатка, наголосила: “Я виступаю за стратегічну співпрацю журналістів, критиків та усіх працівників книжкової сфери. У Каталонії я стала свідком презентацій, коли збирається програма презентацій, які їдуть у села. Інститут писемності Каталонії організовує виїзні презентації, авторські тури. Можна організувати тури письменників у села та міста і в Україні. Однак має бути підтримка держави для таких промотурів”.

з QR-кодами-посиланнями на проєкт та інструкцією про читання вголос.Детальніше щодо озвучених казок:«Ялинкова історія іграшок», Марія Солтис-Смирнова, озвучила Ольга Фреймут; «Дарунок для Миколая», Віталія Савченко, озвучила Василіса Фролова;  «Помічники Cвятого Миколая», Віталія Савченко, озвучила Ната Жижченко; «Домініка і зимова Ластівка», Дзвінка Матіяш, озвучив Костя Боровський; «Зайчикове Різдво», Іван Андрусяк, озвучив Паліндром; «Казка про Білого Пса», Богдана Матіяш, озвучила Олена Карась; «Казка про Ніжність», Богдана Матіяш, озвучила Поліна Неня; «Ковалі щастя, або Новорічний детектив», Всеволод Нестайко, озвучив Данило Галико; «Лісова красуня», Марія Солтис-Смирнова, озвучив Джеффрі Кенні; «Муха-несплюха», Галина Вдовиченко, озвучила Тетяна Лукинюк; «Новорічні дива», Віталія Савченко, озвучила Аня Гресь; «Новорічна казка», Віталія Савченко, озвучила Тала Калатай; «Пригоди новорічного ельфа», Марія Солтис-Смирнова, озвучив Олександр Педан; «Різдвяна рукавичка», народна за ред. Івана Малковича, озвучив Олег Собчук; «Різдвяна фея», Оксана Лущевська, озвучила Ксенія Букшина; «Три дари ангелів», Богдана Матіяш, озвучив Геннадій Попенко; «Хурделик», Іван Андрусяк, озвучив Женя Галич; «Зимова казка», Олесь Ільченко, озвучив Арсеній Фінберг; «Як від Рудельки втікали слова», Віталія Савченко, озвучив Андрій Гуцуляк; «Ялинка для звірят», Віталія Савченко, озвучив Діма Зезюлін.

оріч ми вперше провели дослідження дитячого читання — серед дітей від 6 років, і мушу визнати: діти піднімають більше проблем, ніж уявляли батьки. Маленькі читачі скаржаться, що їм не дають обирати цікаві для них книжки, більшість читають із примусу (аж 57%!) і бояться недочитати нудну книжку до кінця, а в окремих областях України дітям складно назвати письменників крім Пушкіна і Чуковського. Більшість батьків справді прагнуть заохотити до читання, проте дослідження засвідчує, що, здається, потреби дітей не завжди враховуються, заохочення може мати зворотній ефект, а значна частка батьків продовжує читати дітям книжки, на яких виховувалися або вони самі, або діти декілька поколінь і країн тому”.Анастасія Євдокимова, начальниця відділу промоції читання Українського інституту книги:“Читання уголос не тільки значно поповнює словниковий запас дошкільнят, а й розвиває загальну грамотність дитини: навички спостереження,  слухання, говоріння та первинного аналізу тексту. Сьогодні читання вголос – невід’ємний елемент прогресивного виховання та світовий тренд. Міжнародна організація LitWorld уже 10 років поспіль проводить Всесвітній день читання вголос #WorldReadAloudDay і заохочує до цього дорослих з усіх куточків світу. Завдання нашої інституції – підтримати цю глобальну тенденцію та прищепити звичку читати вголос на локальному українському рівні”.Ірина Басіста, психотерапевтка:“Розвиткові пізнавальної та емоційної сфери дитини допомагає читання вголос. Щоденні, навіть короткотривалі, практики такого читання  не лише розвивають мовлення, мислення, поповнюють словниковий запас, а й встановлюють довірливі і безпечні стосунки дитини з батьками. Відповідаючи на безліч запитань підростаючого малюка, батьки у такий спосіб знайомлять його зі світом дорослих через казки і оповідання, готують до дорослого життя. Читаючи тематичні книжки, можна легко і зрозуміло пояснити про складні дорослі речі. Наприклад, про безпеку на вулиці, сексальну обізнаність (відповідно до віку), пояснити енциклопедичні терміни. Про переваги можна довго говорити, але у цьому всьому є одна найцінніша річ - якісно спільно проведений час.Я пам'ятаю, як одна моя доросла клієнтка з тяжкою історією життя намагалася згадати щось таке, щоби зігрівало душу. І знаєте що то було? - читання книжки разом з дідусем у нього на колінах, де було тепло і безпечно. Саме тоді вона відчувала, що її  люблять, що вона важлива. Тож вкладаючи 30 хвилин щоденно в читання разом, батьки або інші члени родини роблять надзвичайний вклад у стосунки з дітьми, “інвестують” у здібності до навчання в шкільному віці і закладають фундамент любові до читання на все життя”.Український інститут книги — державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, покликана формува

соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання».З повним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1KCC8ZkOAXTWInqRTRchHzpVzUhKtxSf5?usp=sharin

кого культурного фонду та House of Europe ми презентуємо нові можливості та підіб’ємо підсумки вже запущених проєктів, спрямованих на підтримку культурної галузі.    Реєструйтеся на професійну програму 27 BookForum за лінком: https://cutt.ly/afY4XGL  17 вересня 13:00 Перспективи розвитку книжкової сфери: візія МКІП та УІК  https://bookforum.ua/events/34 17:00 Канада та Україна: чи можливий вихід на закордонний ринок, якщо між вами – океан? https://bookforum.ua/events/50   18 вересня 14:00 Презентація проміжних результатів дослідження читання: https://bookforum.ua/events/58 15:00 “Книжковий клуб” та інші дієві формати промоції читання від Українського інституту книги: https://bookforum.ua/events/67 17:00 Презентація каталогу Illustrators From Ukraine: https://bookforum.ua/events/78   19 вересня 16:00 Відповідь на Covid. Які можливості пропонують культурні інституції: https://bookforum.ua/events/163

підтримку усіх програм Інституту, займатиметься програмою поповнення фондів публічних бібліотек, реалізацією програми Українська цифрова бібліотека запланована, програми Нова українська книга.  З презентацією планів на 2020 рік можна ознайомитися за посиланням.   Український інститут книги — державна установа при Міністерстві культури, молоді та спорту України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.

рядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Українському інституту книги для підтримки книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 р. № 638. А саме: програма поповнення фондів публічних бібліотек. Оскільки цьогорічний бюджет програми закупівель складає 28,5 млн грн, акцент програми закупівель буде зроблений на дитячій та підлітковій літературі; реалізація програми Українська цифрова бібліотека запланована, і порядок її роботи буде узгоджений та деталізований з загальними планами цифрових трансформацій України. Бюджет програми на 2020 рік — 15 млн грн; програма Нова українська книга. Це підтримка видань до 150-річчя з дня народження Лесі Українки, підтримка перекладів світової гуманітаристики, видання книжок шрифтом Брайля. Загальний бюджет програми Нова українська книга — майже 30 млн грн. Для нас дуже важливим є те, що вся діяльність Українського інституту книги — публічна і відкрита. З діяльністю УІК, нормативними документами та звітами можна ознайомитися на сайті Інституту книги.

:   “Ми візьмемо участь у фестивалі ARTS+, який відбувається під час Франкфуртського книжкового ярмарку. Фонд представить різні види українських мистецтв на власному стенді та під час офлайн презентації. Комунікація будується навколо слогану “Let’s unite for Culture!”. Ми розвиваємо міжнародну співпрацю, закликаємо іноземних культурних менеджерів, представників організацій та мереж об’єднуватися з українськими колегами для створення копродукцій. Ми засвідчуємо прагнення нашої держави підтримувати культурні проєкти, позиціонуємо Україну як відкриту до співпраці”, ー розповіла виконавча директорка Українського культурного фонду Юлія Федів.   Франкфуртський книжковий ярмарок ー важливий елемент культурної дипломатії.    “Нам важливо, щоб про Україну чули, щоб розуміли, що попри те, що країна перебуває у стані ініційованого Росією, військового конфлікту, який триває на Сході, тут динамічне мирне і культурне життя та сприятливе середовище для бізнесу. Що у наших аеропортах безпечно приземлятися. Ми відкриті до світу і почуваємося частиною великої і розмаїтої сім'ї. Роль письменників ー розповідати про це в деталях і нюансах”, ー прокоментувала Українська письменниця, лауреатка Літературної премії Європейського Союзу Гаська Шиян.   Лінк на ТРАНСЛЯЦІЮ.   Франкфуртський міжнародний книжковий ярмарок (Frankfurter Buchmesse) — найбільший книжковий ярмарок у світі, який безперервно відбувається з 1949 року. Кожна країна представляє тут свої досягнення у сфері книговидання та літератури, великі міжнародні гравці підписують угоди на купівлю прав та проводять бізнес перемовини, а читачі мають можливість познайомитись з новинками світової літератури.   Український інститут книги (УІК) — державна установа при Міністерстві культури України, покликана втілювати державну політику в книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.   Український культурний фонд (УКФ) ‒ державна установа, створена з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. 

ауреатка Літературної премії Європейського Союзу Гася Шиян   За додатковою інформацією щодо події звертайтеся до керівниці відділу зв’язків з громадськістю УІК Юлії Лактіонової за номером телефону: 067 466 90 67 або на скриньку [email protected]. Франкфуртський міжнародний книжковий ярмарок (Frankfurter Buchmesse) — найбільший книжковий ярмарок у світі, який безперервно відбувається з 1949 року. Кожна країна представляє тут свої досягнення у сфері книговидання та літератури, великі міжнародні гравці підписують угоди на купівлю прав та проводять бізнес перемовини, а читачі мають можливість познайомитись з новинками світової літератури.Український інститут книги (УІК) — державна установа при Міністерстві культури України, покликана втілювати державну політику в книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.Український культурний фонд (УКФ) ‒ державна установа, створена з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір.  

Український інститут книги підготував брошуру, присвячену українському книжковому ринку: Report on the State of Publishing in Ukraine. 2018-2019. Презентація видання

ограм Інституту, та термінів, що використовуються в книговидавничій діяльності як-от: “грант”, “електронне та звукове електронне видання”, “електронна книга” та “книга”. Комітет з питань культури є профільним для законопроекту №10354. Нагадаємо, що у 2018 році Український інститут книги закупив та передав до публічних бібліотек близько мільйона сучасних книжок українських та іноземних авторів. У 2019 році Інститут забезпечив участь України у міжнародних книжкових ярмарках в Лондоні, Парижі, Болоньї, Абу-Дабі та Празі. Головними завданнями Інституту є створення сприятливих умов для розвитку книговидавничої справи в Україні, промоція української літератури за кордоном, поширення в Україні культури читання.

ограм Інституту, та термінів, що використовуються в книговидавничій діяльності як-от: “грант”, “електронне та звукове електронне видання”, “електронна книга” та “книга”. Комітет з питань культури є профільним для законопроекту №10354. Нагадаємо, що у 2018 році Український інститут книги закупив та передав до публічних бібліотек близько мільйона сучасних книжок українських та іноземних авторів. У 2019 році Інститут забезпечив участь України у міжнародних книжкових ярмарках в Лондоні, Парижі, Болоньї, Абу-Дабі та Празі. Головними завданнями Інституту є створення сприятливих умов для розвитку книговидавничої справи в Україні, промоція української літератури за кордоном, поширення в Україні культури читання.

о нове дослідження про читацькі уподобання громадян.   Культурно-видавничий проект “Читомо” здійснював опитування разом із цифровим видавництвом GUTENBERGZ та у співпраці із соціологічним Центром Разумкова. Дослідження відбулося завдяки гранту Українсько

галузі.  Кар’єра пані Коваль у сфері культури розпочалася у 1990-х, вона була заступницею головного редактора львівського видавництва «Фенікс». У 1992-1997 роках очолювала видавництво львівської обласної організації Товариства української мови імені Тараса Шевченка «Просвіта». Перший Форум видавців пані Коваль організувала у 1994 році. Цьогоріч у Львові відбудеться ювілейний 25-й Форум видавців, фокусна тема якого – “Ринок свободи”.

истема у часи змін: дослідження і рішення".   Запрошуємо менеджерів, decision-makers на різних рівнях: управлінців із держсектору, фахову аудиторія видавничого, друкарського сектору та книгорозповсюдження, менеджерів суміжних креативних індустрій. Участь вільна за попередньої реєстрації

Українські видавці про потребу підтримки українського книжкового ринку та її можливі формати. Опитування від Українського тижня. Тиждень звернувся до українських книговидавців,

ки на людину на рік.  З урахуванням результатів дослідження читання, за яким є люди, які взагалі не купують книжок, а хтось купує більше однієї.  Книжки, за результатами опитування, купують не більше 12 мільйонів осіб, тобто на одного припадає десь по 3,3 книжки на рік.  І це без підручників. Без підручників, які закуповуються для шкіл централізовано, але з урахуванням навчальної літератури, яку батьки купують самі.  То чи можна – з усіма питаннями до них – брати до уваги результати досліджень читання? Чи все ж таки вони про щось нам кажуть? Якщо так, то про що? З одного дослідження важко зробити висновки. Треба мати хоча б два для порівняння – одне зараз, друге – за рік чи два.Тоді можна судити про динаміку, тенденції і так далі. Поки що ми маємо миттєве фото того, що відбувалося у 2018 році. До того ж, сама соціологія, без статистики, не дає повного уявлення про досліджуваний предмет.Тобто до цієї паніки-істерики з приводу того, що 60% українців не читають книги, ви не приєднуєтесь? Цей показник мені видається достовірним. Панікувати з цього приводу? Краще подумати, як це можна змінити.  Про що, як ви думаєте, це свідчить? Для мене це свідчить про те, що впродовж дуже багатьох років в Україні була повністю проігнорована тема читання, зв’язку читання з якісною освітою, а освіти з перспективами професійного і соціального розвитку. І, відповідно, зацікавленість у читанні зменшилась.  До того ж, в останні роки відбувся бурхливий розвиток технологій і соціальних мереж, тож втрата інтересу до читання є загальносвітовою тенденцією. Є люди, навіть ті, які є соціально успішними, які стверджують, що читати вже не обов’язково, мовляв, достатньо відео.Я, поки що, схильна вважати, що читання довгих текстів позитивно впливає на розвиток критичного мислення, здатності запам’ятовувати, аналізувати, приймати відповідальні рішення, а також і на розвиток креативності і комунікативних навичок – базових компетенцій ХХІ століття.Добре було б проводити дослідження у фокусній групі читаючих дітей, і у контрольній групі дітей, які не читають, робити ці дослідження регулярно, щороку чи що два роки, і через 20-30-40-50 років дізнатися, як читання позначилося на їхній успішності в школі, в які університети вони вступили, як розвивалася їхня кар’єра і формувалися соціальні зв'язки, чи досягли вони успіху в загальноприйнятому і особистому розумінні. Можливо, зараз уже не треба доброї освіти, щоб стати успішним, а треба просто спіймати хвилю? Зі свого досвіду знаю, що люди, які не читають, позбавляють себе радості й емоційності. Вони втрачають можливість якісно вербально спілкуватись з іншими людьми, не вміють аргументувати і відстоювати свою думку, систематизувати і розширювати свій світогляд. Це важливо. Це сприяє розвитку інтелектуального потенціалу кожного та людського капіталу країни.  Ви казали, що інтерес до читання падає усюди. Чи спілкуєтесь ви з колегами на аналогічних посадах за кордоном, які спільні проблеми бачите і шляхи їх вирішення? Це світова тенденція, але в різних країнах розуміють загрозу, тому там робляться шалені зусилля, щоб популяризувати читання, щоб не дати ситуації погіршитися. Але поки що системного спілкування з колегами в інших країнах ми не маємо. Намагаємося дізнатися де і що робиться, зокрема, у Великій Британії, Німеччині, Франції, всіх скандинавських країнах, США, Австралії для того, щоб прививати дітям навички читання і обговорення книжок у школах. Найпоширенішою є практика, що діти просто приносять до школи свою книжку з дому або беруть в бібліотеці і по 20 хвилин на день спокійно її читають. Час від часу вчитель їх опитує стосовно прочитаного, вони дискутують, створюють книжкові клуби. Навіть тренери шкільних спортивних команд впливають на читання: не будеш читати, не будеш тренуватися. Фото: Валентин Кузан Все, про що ми зараз говоримо, дуже сильно пов’язано з Міністерством освіти. Чи є у вас комунікація там з цього приводу з МОН?Наразі ця комунікація почалася, тому що освітяни шоковані результатами дослідження PISA, які показали досить низький рівень розуміння текстів нашими школярами. Але ця дискусія не стала такою масштабною, як у Польщі, чи у Росії, чи в інших країнах, які на першому тестуванні здобули гірші результати, ніж сподівалися.  Що ви маєте на увазі? Якою вона мала б бути? Дискусія мала б бути суспільною, до якої б долучились батьки, медіа, вчителі. А на позір здається, що десяток ЗМІ обмежилися однією публікацією з цього приводу Обговорення мали відбутися з батьками у кожній школі, якщо не у кожному класі. Пізніше ці обговорення мали б узагальнити і створити адекватну пропозицію щодо зростання показників навичок читання і розуміння школярами різного виду текстів. Вслід за цим необхідно вносити зміни до шкільних стандартів, програм і до підручників. Наскільки я орієнтуюся, у шкільні підручники, які будуть видані у 2020 році, і за якими будуть вчитися ще п’ять років, необхідні зміни не вносяться. Буду рада помилитися і дізнатися, що вповноважені інститути у сфері МОН займаються цим питанням. Але залишаюся при своїй думці: про проблему недостатньої читацької компетенції українських школярів слід буквально кричати.    Про що це свідчить? Про те, що є недоліки в шкільній програмі, в аналізі компетентностей учнів і в налаштуванні дітей на подальші результати в їхньому житті. Діти не розуміють, що зі школи мають вийти з певним комплексом навичок, серед яких навичка читання є базовою, а дорослі їх цьому не вчать. Коли я говорю про читання, маю на увазі всі стадії – здатність прочитання довгого тексту, його розуміння, вміння виділити найважливіше, переказати, адаптувати отриману інформацію під свої потреби, а далі або присвоїти його як прийнятний для подальшого світогляду, або ж відкинути.  У молодшій школі робиться акцент тільки на читанні тексту, а в середній – трохи на розумінні. Під «читанням» переважно розуміють лише літературу. Але з читанням пов’язане засвоєння всіх предметів, і математики, і природничих наук, і гуманітарних. Читання статистичних досліджень і розуміння взаємозв'язку різних показників, тенденцій – це теж воно. Статистичними дослідженнями, графіками, таблицями можна дуже успішно маніпулювати, як і цитуванням, вирваним з контексту. То є комунікація між МОН і культурними інституціями, зокрема Українським інститутом книги? Міністерство культури, молоді і спорту має підписати меморандум про співпрацю з Міністерством освіти і науки, і, власне, дослідження читання і впливу читання позашкільної літератури ми маємо провести разом, а потім разом подивитися, що і як можна змінювати в шкільній програмі, а також чим Інститут може бути корисним українській школі.  Я зустрічалась з директором новоствореного державного Українського інституту розвитку

и з організації та проведення соціологічного дослідження рівня читання дітей та дорослих (код ДК 021:2015 79320000-3 Послуги з опитування громадської думки) Ідентифікатор закупівлі: UA-

з організації та проведення соціологічного дослідження рівня читання дітей та дорослих (код ДК 021:2015 79320000-3 Послуги з опитування громадської думки) Ідентифікатор закупівлі: UA-2024-07-23-010556

Фінансові результати підприємств книжкової галузі 2021-2024 років Фахівці Українського інституту книги проаналізували показники фінансової звітності книговидавничих та книготорг

промоція – серед провідних напрямків діяльності «Українського інституту книги». Нині важливість контакту з книгою зросла в рази, адже для величезної кількості юних українців він набув ще більш особливих значень. Це і безпечне відволікання від страшних реалій, і можливість через обережне літературне втілення поміркувати про складні теми, і врешті чи не єдиний доступний контакт із рідною мовою для сотень тисяч дітей за кордоном. Посібник та вебінари «Як говорити з дітьми про війну та мир» разом із проєктами «Книжки без кордонів», «Tales of EUkraine» є важливою частиною комплексної діяльності державної інституції у плеканні культурної ідентичності зростаючого покоління, а також підтримкою українських авторів та видавців”, — зазначає Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги. “Ми певні, що читання та контакт із книжкою є одним із найбільш ефективних інструментів у супроводі дітей та підлітків у небезпечних досвідах війни та в переосмисленні цих досвідів. Після пережитого ми усі шукаємо ресурси й способи жити в новому мирі, у новому світі, який ніколи не буде таким як був, і з досвідами, яких ми та наші діти краще б не переживали. Тож ми свідомо вирішили, що будемо говорити ще й про масштабний і бажаний фінал війни — МИР.”, – коментує керівниця проєкту, Тетяна Стус.  Додаємо, що 2

вномасштабного вторгнення на читання українців Опитування УІК: у житті 88% українців немає місця бібліотечним книгам 69,6% дорослих українців ніколи не беруть книжки в бібліотеках, ще 18,4% — брали книжки давніше, ніж рік тому. Можна сказати, що в житті 88% українців немає місця бібліотечним книгам. Решта 12% позичали книжки впродовж останніх 12 місяців. Такі дані було отримано в межах соціологічного опитування, яке на замовлення Українського інститут книги провела  дослідницька агенція Info Sapiens.  Результати за посиланням: Опитування УІК: у житті 88% українців немає місця бібліотечним книгам

видали дослідження-путівник “Український книжковий ринок: перспективи та можливості”. Цей гайд допоможе українським видавцям презентувати себе на міжнародному ринку. А також забезпечить зарубіжним видавцям деталізовану інформацію про український книжковий ринок. Ukrainian Book Market: Prospects and Opportunities англійською

Дослідження обсягів ринку УІК вперше визначив обсяги книговидавничого ринку. До розгляду потрапили 2600 компаній, які займаються виданням книжок. Серед них Інститут виокремив 380

лідження: Ірина Батуревич Дослідження читання в контексті життєконструювання та медіаспоживання (укр) Report based on the results of the all-Ukrainian sociological research «Reading in the context of media consumption and life construction» (eng) Читання в контексті медіаспоживання: вплив карантину на читацьку поведінку українців Дослідження проведене на замовлення Українського інституту книги з 1 січня по 31 липня 2020 року

SML дослідження “ЧИТАННЯ В КОНТЕКСТІ МЕДІАСПОЖИВАННЯ: Вплив карантину на читацьку поведінку українців” В ході SML дослідження, проведеного на замовлення Українського і

Український інститут книги проводить дослідження книжкового  ринку та читацьких звичок українців.   Дослідження 2019 Дослідження 2020 Дослідження 2021 Дослідження 20