Книжковий бізнес під час війни
видання книг українських авторів в Україні за тематичними пріоритетами і розподіляє їх по бібліотеках, переклади творів української літератури іноземними мовами;
участь у міжнародних книжкових ярмарках;
заходи промоції української літератури й читання та заходи підвищення професійної кваліфікації видавців.
«Ви помітили, як останнім часом, особливо під час повномасштабного російського вторгнення, зросла якість українських книжок? Пов'язую це, насамперед, з інтенсифікацією міжнародних контактів. Якість, яка видавалася надмірною і фінансово невиправданою ще в час ковіду, зараз стала нормою, а український читач, навіть в умовах подорожчання книжок і зменшення купівельної спроможності, вимагає якісних видань. Звісно, хочеться, щоб на ринку були книжки, доступні за ціною всім охочим, і тут ще слово за видавцями та книготорговцями», — ділиться думками Олександра Коваль.
Детальніше читайте за посиланням.
Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві, де Україна була Почесною гостею, зібрав 100 тисяч відвідувачів
На українському стенді були представлені польські переклади українських творів та творів про Україну, видані польськими видавництвами. Особливий інтерес викликали видання польсько-українських книг-білінгв, книги про війну, про Україну, українські комікси, книжки про пса Патрона та інші книжки для дітей, видання у перспективному для українських видавців жанрі “янг едалт”.
“Ми були раді прийняти Україну як Почесного гостя Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві. Наші українські партнери та друзі представили українську культуру та літературу під гаслом «Мільйони мостів». Це був важливий елемент ярмарку, особливо в нинішній ситуації, який ми вважаємо дуже успішним. Великою честю та радістю для нас як організаторів стали спеціально записані виступи першої леді України Олени Зеленської, яка займається проєктами підтримки української книги, а також міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, які транслювалися під час відкриття. Також для нас була важливою участь у відкритті особливого гостя – Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука. Це свідчить про те, наскільки важливою для української сторони була поява в ролі Почесного гостя на ярмарку, а для нас це підкреслило важливість ярмарку та унікальну роль культури як фактора, що сполучає наші народи. Ми також задоволені результатами ділової співпраці, налагодженої під час Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві. Зі свого боку ми намагалися створити якомога більше контактів між українськими та польськими видавцями, щоб автори з обох країн знаходили спільну мову та порозуміння в рамках фестивалю «Сила слова». Я сподіваюся, що це вдалося і що це лише початок спільного шляху до гармонійної співпраці після успішного завершення війни в Україні. Дякуємо організаторам українського стенда – Українському інституту книги та Посольству України в Республіці Польща за професійну та ефективну підготовку. Висловлюємо особливу вдячність за те, що в такий важкий воєнний час українська сторона взялася та успішно виконала таке складне завдання. І все це чудово спрацювало. Дуже дякую за це”, — прокоментував участь України директор Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві Яцек Ориль.
Велику зацікавленість іноземної спільноти викликали професійні заходи, під час яких її представники обговорили ситуацію на книжковому ринку України — “Український книжковий ринок під час війни: невдачі та перемоги за перший рік повномасштабної війни” та “Як допомогти українському книжковому ринку під час і після війни”. Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль представила дані про вплив війни росії проти України у сфері книговидання та зупинилася на тенденціях, які характеризують український ринок. Обговорення складної ситуації українських видавців стали можливістю озвучити інструменти допомоги та підтримки, які може задіяти міжнародна книжкова спільнота. Віцепрезидентка Федерації європейських видавців та президентка Польської книжкової палати Соня Драга розповіла про проєкти, присвячені допомозі українським видавцям, зокрема про грантовий проєкт у межах програми Creative Europe від Європейського Союзу Tales of EUkraine та Програму підтримки перекладів Translate Ukraine Українського інституту книги, відновлення якої у 2023 році вже оголошене.
Особливу увагу на українському стенді привертала “червона книга”: Українська агенція Bickerstaf
“Мільйони мостів”: гасло українського стенда на Книжковому ярмарку у Варшаві
енниця Галина Ткачук, поетка, волонтерка, військовослужбовиця Ярина Чорногуз, перекладачка, співзасновниця Kyiv Comic Con Марія Шагурі, видавець коміксів ("Воля") Денис Фадєєв, письменниця Таня Стус. Також на стенді будуть представлені плакати клубу ілюстраторів Pictoric.
"Українська книга справді набуває особливого значення в час російської агресії. Я думаю, що кожен поляк, кожна полька, хто хоче зрозуміти Україну, Україну, яка бореться, має звернутися до української книги, щоб пізнати душу українського народу", — ствердив Посол України в Республіці Польща Василь Зварич.
У День відкриття ярмарку 25 травня о 16.00 в рамках української програми запланований також спеціальний концерт Молодіжного академічного симфонічного оркестру «Слобожанський» з Харкова на сцені під відкритим небом на площі Дефіляд.
Пропонуємо ознайомитися з українською програмою заходів.
Також у скороченому вигляді польською мовою українська програма представлена на сайті Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві.
Нагадаємо, що від початку 2023 року Український інститут книги організував українські стенди на міжнародних книжкових ярмарках у Вільнюсі, Болоньї, Лондоні та Лейпцигу.
Довідка:
Український інститут книги, УІК — державна установа у сфері впливу Міністерства культури та інформаційної політики України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.
Facebook | Instagram | Twitter
[email protected]
Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві — один з найдавніших книжкових ярмарків у Європі та найбільша книжкова подія в Польщі, який організовує Фонд “Історія і культура”. Традиційно проводиться щороку в травні, проводить зустрічі з авторами, промоцію книг, дискусії, презентації тощо. Учасники книжкового ярмарку можуть обмінятися досвідом на ярмарковому майданчику та ознайомитися з викликами польського книжкового ринку. Розрахований на видавців, літагентів, бібліотекарів, перекладачів, друкарів, авторів, журналістів, а також найширшого кола читачів. Вхід для всіх відвідувачів вільний.
Facebook | Instagram | Twitter
Україна представить національний стенд на Лейпцизькому книжковому ярмарку
о досвіду війни, ми пишемо й видаємо книжки. У проєкті Дарії Білої та Софії Гупаловської на українському стенді — нові книги з України поряд із меблями зі зруйнованих унаслідок російських обстрілів українських бібліотек. Крізь білу фарбу, що пом'якшує реальність, проступають понівечені війною бібліотечні меблі та книги. Ми пом’якшуємо дійсність, щоб жити далі, але вона промовляє, зокрема, крізь нові українські книжки. Доступна для сприйняття та обговорення правда про війну має звучати, доки Україна не позбудеться колонізаційної експансії росії”, — переконана директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
Українська програма відбудеться завдяки підтримці Goethe-Institut в Україні.
“Лейпцизький книжковий ярмарок є важливою платформою для наших українських партнерів з культури, медіа та видавничої сфери, які вже понад рік роблять надзвичайно важливий внесок у протистояння брутальній агресії проти України. Ми вдячні, що книжковий ярмарок надає сцену для українських голосів, де Goethe-Institut може представити свою спеціальну програму "Пам'ятати / Переосмислювати / Відбудовувати". Тут українські та німецькі інтелектуали протягом чотирьох днів обговорюватимуть питання, які й через рік після повномасштабного вторгнення все ще залишаються в центрі уваги. Важливо дати імпульси для нового осмислення історії, суспільства та культури України та закласти підвалини для того, щоб цю велику та важливу країну сприймали як незалежного та динамічного європейського сусіда, яким вона, власне, завжди і була. Програма стала можливою завдяки співпраці з Лейпцизьким книжковим ярмарком, Федеральною агенцією політичної освіти, Українським інститутом книги, Мистецьким Арсеналом, Українським інститутом та Віденським Інститутом наук про людину”, — розповідає Фабіан Мюльталер, Директор Goethe-Institut в Україні.
Близько 200 назв книжок на стенді представлять сім українських видавництв: "Час Змін Інформ"
Україна — країна у фокусі Лондонського книжкового ярмарку-2023
ти й видавати книжки, але наш досвід тепер назавжди з нами. Цю дуальність ми показуємо проєктом Дарії Білої та Софії Гупаловської на нашому стенді: нові книги з України і меблі зі зруйнованих унаслідок російських обстрілів українських бібліотек. Ми покрили понівечені війною бібліотечні меблі та книги білою фарбою. Ми заблюрюємо реальність, щоб могти жити далі, але вона проступає і промовляє, зокрема, крізь нові українські книжки. Правда має звучати — правда про війну, письмо під час війни і те, яким мистецтво буде після неї, коли Україна здолає колонізаційний тиск росії”, — переконана директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
На українському колективному стенді будуть представлені близько 300 книжок від 21 видавництва: “Артбукс”, “АССА”, “Навчальна книга — Богдан”, "Букс енд Картунс", "Віхола", “Видавництво Старого Лева”, "Кліо", “Ковчег Україна”, “Наш формат”, “Ранок”, “Саміт-книга”, “Час майстрів”, видавництво “їzhak”, ist publishing, “Парасоля”, Видавництво “ТУТ”, CP Publishing, Ukraїner, а також Національний Центр “Мала академія наук України”, Harvard Ukrainian Research Institute та Українсько-єврейська зустріч (УЄЗ).
Цьогоріч УІК разом з партнерами залучили до програми найкращих спікерів та модераторів: Орися Луцевич, Вікторія Амеліна, Катерина Бабкіна, Олеся Хромейчук та Люк Гардінг, Марʼяна Савка, Олександр Михед, Ярина Чорногуз, Тетяна Терен, Ніна Мюррей, Таня Тума, Іва Пезуашвілі, Пол Роберт Магочі, Владислав Девідсон, Оля Токарюк, Ольга Муха, Уям Блекер. Український інститут книги під час подій представлятимуть заступниця директора УІК з питань міжнародної співпраці Олена Одинока та представниця відділу міжнародної співпраці УІК Софія Челяк, а на стенді також працюватимуть
"Мамо, я бачу війну": Україна на 60-му Болонському ярмарку дитячої книги
иця", "Яслав", "Видавництво Старого Лева", "Артбукс", "Юнісофт", "Віват", "Агенція "ІРІО", "Каламар", "АССА", "Книги - ХХІ", ТМ "Чорні вівці", "Ранок", "Навчальна книга — Богдан", "Якабу Паблішинг", "Саміт-книга", "Мала академія наук України", "Час майстрів", ФОП Полонік Т.В., ФОП Наконечна Таїсія Вікторівна, Видавництво "Ірбіс Комікси", шведсько-українське видавництво "Tianachu".
"Минулого року Україна представила в Болоньї порожній стенд-маніфест із закликом #StandWithUkraine та повідомленням про те, що українці зараз на фронті, але зроблять усе, щоб повернутися наступного року. Професійну спільноту це вразило — на повернення України в 2023-му чекали з нетерпінням. Завдяки величезній підтримці організаторів ярмарку та партнерів ми повернулися з великою кількістю яскравих видань, які привернули увагу професійних відвідувачів ярмарку. Ця підтримка відчувалася під час усіх визначальних подій ярмарку, адже організатори постійно порушували тему війни та дітей на війні і закликали підтримувати Україну. Основними відвідувачами українського стенда були іноземні представники книговидавничої галузі, глибоко зворушені концепцією цьогорічної участі України в ярмарку. Безперервний переговорний процес між українськими та іноземними видавцями тривав на стенді всі дні роботи ярмарку. Всі книги, представлені на стенді, були передані Посольству України в Італійській Республіці для розповсюдження в бібліотеках та школах та читання дітьми, які потребують книг українською мовою", — розповіла про роботу на ярмарку заступниця директорки Українського інституту книги Олена Одинока.
Відвідувачі стенда цікавилися створеними для дітей книгами про війну, що описують події в Україні мовою дітей. Зворушливим є бажання іноземців розповісти своїм дітям про війну та те, як її переживають великі та малі українці. Численні представники бібліотек, шкіл та книгарень шукали книги українською мовою, аби придбати та забезпечити доступ до них дітям, що були змушені тимчасово покинути Україну, а також італійським дітям, аби розповідати їм про Україну.
Цьогоріч концепція українського стенда полягала в тому, аби привернути увагу світової спільн
Україна — неофіційний почесний гість на Франкфуртському книжковому ярмарку-2022
ви міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, в тривалій перспективі здатна підсилити всіх учасників книговидавничого ринку України та бібліотечної сфери: від видавців та книгорозповсюджувачів до авторів та культурних менеджерів, що продовжують боротися проти російської пропаганди та брехливих наративів. Завдяки участі України у ФКЯ та можливості представити насичену українську програму з понад 50 заходів українській делегації вдалося розповісти західним партнерам про ситуацію в Україні, закцентувати на готовності українців боротися проти країни-агресора до перемоги та звернутися по допомогу книжковій сфері України. Про те, що культурна політика у часи війни має особливе значення, під час ярмарку говорили також генеральний секретар Goethe-Institut Йоганнес Еберт, письменник Сергій Жадан, голова Українського інституту Володимир Шейко та керівниця «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта.
У роботі колективного українського стенда взяли участь понад 40 видавців: «Навчальна книга — Богдан», «Наш формат», «Ковчег Україна», «Видавець Корбуш», UA Comix, «Час майстрів», «Vivat», «Віхола», «Чорні вівці», «Юнісофт», «Каламар», «Маміно», «Мушля», їzhak, «Парасоля», «Сафран», «Моторний Равлик», BookChef, IPIO, «Маджента Арт Букс», «Видавництво Старого Лева», «Артбукс», ist publishing, «Крокус», «Книголав», «Кліо», «Видавництво Анетти Антоненко», «Ніка-Центр», «Нора-Друк», Meridian Czernowitz, CP Publishing, «Портал», «Якабу Паблішинг», «Зелений Пес», «Моя книжкова полиця», »Ранок», «Лабораторія», FastAR Kids, «Фоліо», «АДЕФ-Україна», Ukrainian Jewish Encounter, Ukrainian Research Institute at Harvard University, iKs B.V. | Better Time Stories. Окремими стендами були представлені Мистецький Арсенал, Pictoric, видавництва ist publishing і «Ранок».
У програмі ярмарку відбулося багато заходів за участі українців: як на національному стенді, так і на інших майданчиках. Серед тих, хто виступав від України на ФКЯ цього року, — Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Андрій Курков, Наталка Сняданко, Станіслав Асєєв, Валентина Вздульська, Оксана Бруй, Олександра Матвійчук, Юлія Паєвська (Тайра), Олеся Яремчук, Севгіль Мусаєва, Євгенія Бєлорусець, Олеся Островська-Люта, Мстислав Чернов, Тарас Лютий, Юлія Козловець, Володимир Шейко та інші. Більшість українських авторів були запрошені німецькими видавництвами з нагоди видання перекладів їхніх книжок німецькою.
Завдяки підтримці організаторів ФКЯ каталог видань Books from Ukraine, підібраних і рекомендованих до перекладу незалежними експертами на запрошення Українського інституту книги, доступний іноземним видавцям до вересня наступного року включно. З колекцією, в якій безплатно для українських видавців представлено майже 500 найменувань, можна ознайомитися тут. Під час ярмарку відбулися десятки переговорів щодо придбання прав на видання перекладів українських книжок різними мовами. Крім того, тема важливості перекладів української літератури іншими мовами була розкрита в українській програмі відразу в кількох заходах. Одна з дискусій за участі цьогорічної лауреатки премії Вільгельма Мертона за європейські переклади та першої лауреатки премії Drahoman Prize (2020) Клаудії Дате, перекладачки Софії Онуфрів та координаторки проєктів з літератури та перекладу Goethe-Institut в Україні, кураторки участі України на ФКЯ Марії Шубчик, була присвячена перекладу як різновиду політичного активізму. Також на ФКЯ були представлені цьогорічні переклади німецькою романів Валеріана Підмогильного та Віктора Домонтовича, які стали можливими завдяки програмі підтримки перекладів «House of Europe».
В останній день роботи ярмарку Сергієві Жадану була вручена Премія миру німецьких книгарів за творчість та гуманну позицію, допомогу цивільним та військовим. Урочисте вручення відбулося традиційно в Церкві святого Павла, де ця премія вручається з 1950 року. Сергій Жадан виступив з промовою, а його ім’я відтепер висічене на кам’яній плиті в холі церкви разом з іменами всіх попередніх лауреатів, серед яких Герман Гессе, Астрід Ліндгрен, Вацлав Гавел, Маріо Варгас Льйоса, Юрген Габермас, Сьюзен Зонтаг, Орхан Памук, Світлана Алексієвич, Маргарет Етвуд та інші.
УІК підготував кілька презентацій, які були продемонстровані гостям ярмарку на українському стенді (англійською мовою), та доступні для ознайомлення за посиланнями:
Книжковий ринок України. Огляд
Програма підтримки перекладів Translate Ukraine
Книжки без кордонів
Каталоги закупівлі українських книжок в іноземні бібліотеки (література для дорослих та література для дітей)
Робота українського національного стенда завершилася передачею книжок, привезених видавцями, до бібліотеки Генерального консул
Колекція Books from Ukraine — у каталозі прав Франкфуртського книжкового ярмарку (ФКЯ)
моленку, Ользі Гнатюк, Марії Шубчик, Остапу Сливинському, Костянтину Родику, Ярославі Стрісі, Богдані Романцовій, Олександру Зінченку та Максиму Ярмистому.
Також Український інститут книги дякує й волонтерам, які доєдналися до роботи над каталогом та доклали багато зусиль для втілення цього проєкту: Вікторії Ма, Зені Томпкінс, Вірі Карасьовій та Ліні Трофимчук.
До колекції увійшли також видання 46 видавництв, що зголосилися працювати на національному стенді України на Франкфуртському книжковому ярмарку. Протягом року видавці матимуть можливість оновити видання та представити більш актуальні книжки увазі потенційних іноземних партнерів, які можуть зацікавитися їхнім перекладом.
До колекції Books from Ukraine увійшли видання різних жанрів та тематики, серед них — видання, присвячені російсько-українським війнам та наслідкам сусідства з державою-агресором. Колекція книг Books from Ukraine, до якої на сьогодні увійшли вже понад 300 рекомендованих до перекладу творів української літератури, розміщена на платформі Frankfurt Rights за лінком тут.
Усі к
Звернення культурних інституцій щодо «реорганізації» Національного центру Олександра Довженка
ни та вкрай негативним сигналом для міжнародної спільноти, що виходить далеко за межі культурного поля.
Такі дії розцінюються закордонними партнерами та донорами як корупційні ризики та неповага до співпраці та наданої раніше підтримки. Це ознака того, що спільні цінності поставлені під сумнів. Нищення успішних культурних інституцій зашкодить довірі до України у світі, послабить підтримку дій Президента та Уряду України, які сьогодні є визначальними для відстоювання незалежності України.
Окрім того, виокремлення фільмової колекції від інших структурних одиниць Довженко-Центру (кіноархіву та Музею кіно) унеможливить багато міжнародних проєктів, пов’язаних з промоцією української кіноспадщини у світі, її належне збереження та дослідження за міжнародними стандартами. Консолідована обґрунтована критика такого рішення з боку фахової культурної спільноти є серйозною підставою для перегляду відповідного наказу Держкіно.
Закликаємо Кабінет Міністрів України зупинити рішення підпорядкованого йому Державного агентства України з питань кіно щодо «реорганізації» Довженко-Центру, який представляє Україну в Міжнародній федерації кіноархівів та є цілісною організацією, яка довела свою ефективність як в Україні, так і за її межами.
Мистецький арсеналУкраїнський інститутУкраїнський ПЕН
Український інститут книги доєднується до звернення колег із Мистецького арсеналу, Українського інституту та PEN Україна. Якщо ваша організація також бажає долучитися та підтримати звернення, заповніть, будь ласка, гугл-форму тут.
Згуртованість - Солідарність - Незламність
непаду в Україні. Навпаки: маємо ще більшу ненависть до ворога і все більше переконання у правоті своєї справи - захисту від російського вторгнення. Наші військові стають з кожним днем професійнішими і влучнішими: чого варте потоплення крейсеру “Москва” українськими ракетами “Нептун” - аналогічна подія відбулася більш ніж сто років тому.Ми відкинули ворога від Києва - він намагався “зберегти обличчя”, заявивши про “жест доброї волі”, але ми знаємо, що без цього жеста на них би чекала ганебна поразка. Наші переговорні позиції не похитнулися ні на міліметр. Наше військово-політичне керівництво і переговорну команду не вдалося залякати чи змусити до капітуляції. Ми не претендуємо на чуже (звинувачення в атаках на Бєлгород чи Брянськ звучать навіть смішно), але свого не віддамо - ані територій, ані людей, ані позицій у світі. Наша економіка тримається. Ми отримуємо підтримку від партнерів та міжнародних фінансових організацій. Наш бізнес демонструє титанічні зусилля, щоб за допомогою держави перевезти промислові потужності у безпечніші регіони і відновити роботу. Наша посівна розпочалася на 80% площ. Будемо з хлібом, будемо з продуктами харчування. В умовах воєнного часу влада створила найкращі умови для підприємців, підтримавши їх податковою і регуляторною політикою, допомогою у логістиці тощо. На відміну від України, економіка агресора почала входити до крутого піке: це змушена була визнати навіть головний банкір росії набіулліна. Звісно, в них запас міцності більший. Але через санкції та відмову міжнародного бізнесу працювати з країною-агресором цього запасу вистачить ненадовго.Україна показала, що здатна швидко відновлюватися навіть після страшних випробувань. Вулиця Вокзальна у Бучі, яка була наповнена підбитою ворожою технікою, вже незабаром після звільнення і розмінування повернулась майже до первісного виду. Швидко відновили - нехай і тимчасово - мостові переходи, зруйновані війною. Ухвалили систему відновлення зруйнованого житла та можливість заявляти про руйнування через Дію. Все це свідчить: Україну не можна зламати навіть намаганням стерти наші міста і села з лиця землі. Звісно, відновлення Маріуполя чи Рубіжного потребуватиме часу і коштів. Але ми і це подолаємо.Сьогодні ми думаємо над стратегією відновлення країни. Над післявоєнними часами. Це вже само по собі дає надію і надихає на спротив. Ми хочемо, щоб війна скінчилася якнайшвидше. Але вона повинна закінчитися лише нашою перемогою.
Перші успіхи проєкту друку книжок для дітей-біженців
protestujących, którzy ucierpieli podczas rewolucji godności, a w latach 2015-2016 – rodziny bohaterów Niebiańskiej Sotni, lekarzy i dziennikarzy, którzy zginęli w strefie Operacji antyterrorystycznej.
Andrzej Zabrowarny i Natalia Sawicka pomagają nam w dostarczaniu ukraińskich książek naszym dzieciom w Polsce.
Andrzej Zabrowarny z Pracownia Wydawnicza zajmuje się oceną i koordynacją procesu wydawniczego oraz dystrybucją książek.
Natalia Savitska, dyrektorka Yellow Point Publications, pomaga również w wydawaniu książek dla młodych ukraińskich uchodźców.
"Język i kultura są podstawą tożsamości, kształtują nas i dają poczucie przynależności. Dzieci na wygnaniu, które mają ze sobą tylko to, co niezbędne, potrzebują przynajmniej części świata, z którego zostały siłą wyrwane. Historie napisane w ich języku ojczystym, a także zwykłe ilustracje mogą dać im przynajmniej tymczasowy dom i pozwolić zapomnieć na chwilę o okropności wojny. Mam nadzieję, że nasza inicjatywa stanie się projektem paneuropejskim i gdziekolwiek ukraińskie dzieci pójdą, zawsze będą na nie czekać książki", — przekonuje Natalia Sawicka.
Projekt jest kontynuowany, ponieważ wspiera go natchniony międzynarodowy zespół. Jeśli chcesz do niego dołączyć, udostępniamy konta, na które możesz dokonać wpłaty
Fundacja Edukacja dla Demokracji
Nr konta: 51 1240 6322 1111 0000 4607 1075
Tytułem: darowizna na cele statutowe – książeczki dla Ukrainy
Dane do przelewu międzynarodowego:
Fundacja Edukacja dla Demokracji
Adres: ul. Nowolipie 9/11, 00-150 Warszawa
Bank Pekao SA
SWIFT/BIC: PKOPPLPW
IBAN: PL51 1240 6322 1111 0000 4607 1075
УІК візьме участь у Четвертому міжнародному ярмарку грантів у сфері культури
вує дискусія про перспективи синергії між найбільшими європейськими грантовими програмами: «Горизонт Європа» (в минулому Горизонт 2020), Ерасмус+, а також «Креативна Європа», і, звичайно, як українські митці можуть використати їх можливості для стабільної роботи на міжнародному рівні.О 12:00 Ірина Батуревич, начальниця відділу стратегічної роботи та аналітики Українського Інституту книги, в окремому виступі презентує грантові можливості Українського інституту книги.Окрім того, обмежена кількість відвідувачів буде запрошена на оффлайн-інтенсив у Києві з підготовки грантових заявок на європейські програми. Відвідувачі дізнаються про те, яка команда та компетенції потрібні організації для реалізації проєктів, підтриманих європейськими програмами, про юридичні аспекти роботи, побудову міжнародних партнерств, тестування власних ідей та бюджетування грантових проєктів. Інтенсив проведе Микола Смолінський, Президент Центральноєвропейської Академії Навчань та Сертифікації (CEASC), бізнес-тренер із 15-ти річним досвідом, експерт із залучення грантового фінансування програм Європейського союзу, Норвезьких та Вишеградських фондів. Участь в інтенсиві безкоштовна та буде запропонована обмеженому колу відвідувачів, базуючись на їх мотивації.Реєстрація на Четвертий міжнародний ярмарок грантів у сфері культури безкоштовна та можлива за наступним посиланням. Реєстрація – https://forms.gle/gXHg1mc41MLwNvNY7 Посилання доступу до онлайн-заходу зареєстровані отримають за день до його проведення.Посилання доступу до онлайн-заходу всі зареєст
4,6 млн грн на переклади українських книжок за кордоном: Інститут книги підтримав 30% від усіх перекладів українських творів у 2020
рямків Українського інституту книги. Для нас важливо налагодити комунікацію з іноземними видавцями та підтримувати промоцію української літератури за кордоном, організовувати промоційні тури для українських письменників та забезпечувати участь наших авторів у найважливіших ярмарках та літературних фестивалях. 4,6 млн гривень — це інвестиція держави у промоцію української культури у світі”.Олена Земляна, начальниця управління правового забезпечення МКІП зауважила: “Програма підтримки перекладів є важливим кроком у напрямку промоції читання та української літератури за кордоном. Інститут важко працював, щоб запуск програми відбувся, а перші результати вражають. Перед нами постає важливе завдання: продовження програми та виведення програми на належний рівень. Працюватимемо над збільшенням термінів програми. Вважаю, нам це під силу”.Богдана Неборак, менеджерка культурних проєктів, редакторка проєкту "Читанка" “The Ukrainians”, раніше очолювала сектор перекладної літератури УІК, зазначила: “Програма підтримки перекладів є невід’ємним гвинтиком у екосистемі, яка формує нетворки. Ми з вами живемо в епоху нетворків і наш головний капітал — це люди, з якими ми працюємо. Програма Translate Ukraine гуртує людей навколо української книжки: видавців, перекладачів, читачів, які хочуть довідатися про Україну більше, менеджерів культурних проєктів та усіх, кому цікава книга”.Анастасія Герасимова, начальниця відділу комунікацій і зв'язків з громадськістю УКФ, членкиня експертної ради з відбору переможців програми підтримки перекладів творів української літератури іншими мовами, розповіла: “Я знаю, наскільки давно та сильно всі чекали на появу такої програми. Кожен із членів експертної групи розумів, що від нашого вибору залежить репрезентація України на різних книжкових ринках. У нас була методика оцінювання, чудове модерування та багато матеріалів, з якими було приємно працювати. Хотілося максимально глибоко та комплексно підходити до вибору книжок. Я послуговувалася багатьма критеріями, не лише тими, що були в методиці оцінювання, враховувала художню якість: публіцистичну, поетичну; досвід перекладача, інституційну спром
Оголошено рейтинг книжок програми перекладів Translate Ukraine
та екосистему, що твориться навколо неї», — розповіла кураторка програми та керівниця сектору перекладної літератури Інституту книги Богдана Неборак.
Найбільшу кількість балів отримали заявки на переклади книжок Юрія Андруховича, Василя Голобородька, Тамари Горіха Зерня, Сергія Жадана, Оксани Забужко, Олесі Яремчук.
До складу Експертної ради увійшли:
Неля Ваховська, перекладачка, співзасновниця ініціативної групи «Перекладачі в дії»
Анастасія Герасимова, керівниця відділу комунікацій та зв'язків з громадськістю
Українського культурного фонду;
Юлія Козловець, координаторка Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал»;
Ірина Троскот, головна редакторка видання ЛітАкцент;
Оксана Хмельовська, заступниця голови Експертної ради. Співзасновниця і головна редакторка видання Читомо;
Софія Челяк, голова Експертної ради. Програмна директорка Львівського міжнародного літературного фестивалю Book Forum;
Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту.
Склад Експертної ради був затверджений наказом Українського інституту книги від 14 травня 2020 року №47-од.
Експерти оцінювали учасників за двома критеріями: літературна якість проєкту та компетентність виконавця. За кожним з них експерти нараховували бали від 0 до 2, де «0» — повністю не відповідає критеріям оцінювання; «1» — частково відповідає критеріям оцінювання, «2» — повністю відповідає критеріям оцінювання. На засіданні члени Експертної ради ухвалили рішення про рекомендацію підтримки проєктів, що набрали 20 і більше балів.
«Список, який затв
Болонський ярмарок дитячої книги вперше відбувся в онлайн режимі — підсумки
вців та надавали їм організаційну підтримку на усіх етапах підготовки до ярмарку. Онлайн ярмарок це хороша компромісна альтернатива, але реальний фізичний ярмарок ніщо не замінить. Тепер дуже цікаво проаналізувати ефективність такого формату. Цим будемо займатись наступні тижні. Досвід Global Rights Exchange став корисним досвідом, адже українське книговидання, а заразом і УІК, адаптуємось до нових форматів, які диктує світ. Тепер УІК може впевнено братись за такі проєкти та розширяти можливості для українських видавців навіть в умовах пандемії та самоізоляції”.
За офіційними даними, завдяки тому, що ярмарок був проведений в онлайн-форматі, в ньому взяли участь вдвічі більше відвідувачів, ніж зазвичай, коли ярмарок проводиться в офлайн режимі. Загалом цьогоріч було понад 60 тис відвідувачів, 75% з яких - не з Італії. Ярмарок оприлюднив інформацію про більше 500 зареєстрованих видавців, які завантажили на сайт ярмарку біля 20 тис. назв. Офіційна сторінка ярмарку отримала 400 тис. переглядів, відео ярмарку (вебінари, конференції, церемонії нагородження) зібрали 30 тис. переглядів.
Віртуальна стіна ілюстраторів включала роботи 2500 ілюстраторів з різних країн. Серед них були представлені роботи 30 українських ілюстраторів. Зокрема, робота української ілюстраторки Світлани Землянкіної потрапила до переліку 38 відібраних в рамках проекту "Mapping" ілюстрацій. Проект досліджує зв'язки раннього дитинства та перформативних мистецтв. Робота була представлена у одній з галерей BCBF- "Children - Spectators". Світлана вже не один рік працює як професійний ілюстратор і співпрацює з відомими видавництвами – "Ранок", "Сага", "Ексклюзив". З її ілюстраціями вже видано близько 30 дитячих книг і підручників для шкіл.
Також, український бренд GAPCHINSKA отримав одну з нагород у категорії Bologna Licensing Award 2020 серед найкращих ліцензійних проєктів серед італійських і європейських ліцензіатів, що були реалізовані в 2019 році.
Так, у номінації "Кращий ліцензійний видавничий проєкт" переміг проєкт, реалізований компанією Malia Edizioni з українським брендом GAPCHINSKA. Компанія випустила серію книг і аксесуарів з колекції Famous by GAPCHINSKA. Назва серії VITE (im) PERFETTE ("ЖИТТЯ (НЕ) ДОСКОНАЛЕ"). Окрім книг у серії випущені блокноти, щоденники, стікери для записів, чашки, еко-сумки, арт-постери, пазли, аромасаше.
Також Болонський ярмарок оголосив найкращі видавництва 2020 року, які випускають дитячу літературу.
Одразу після закінчення ярмарку Інститут книги провів опитування серед українських учасників щодо участі в ярмарку. Всього онлайн зустрічей з метою продажу або купівлі прав було проведено 13. Більшість опитаних видавців зазначили, що онлайн формат ярмарку є цікавим, але робота платформи мала технічні недоліки та потребує подальшого вдосконалення. Також більшість видавців вказали, що надали б перевагу ярмарку офлайн, а реальні зустрічі є більш комфортними.
Офіційний сайт Болонського ярмарку дитяч
Українські видавці беруть участь в Болонському ярмарку дитячої книги онлайн
китайський ринок: спільні виклики, спільні можливості»;
17:00 – «Переможці BolognaRagazzi Awards: спеціальний приз журі і категорія “кіно”»;
18:00 – Виставки, присвячена Джанні Родарі.
6 травня
12:00 – Зустріч з журі виставки ілюстрацій 2020;
13:00 – Оголошення переможців «Ars in Fabula Grant Award»;
15:00 – «Переможці BolognaRagazzi Awards: комікси»;
17:30 – Презентація переможців BolognaRagazzi Digital Awards і обговорення трендів цифрового дитячого книговидання;
18:00 – «BolognaRagazzi Digital Awards: нотатки журі».
7 травня
13:00 – Оголошення переможців конкурсу «In altre parole 2020»;
15:00 – «Велика втеча: читання як короткий (і законний) спосіб втекти з-під карантину».
* час вказано за Києвом
Офіційний сайт Болонського ярмарку дитячої книги: http://www.bookfair.bolognafiere.it/en/exhibit/bcbf-global-rights-exchange/10135.html
Глобальна біржа прав (GRE) дає можливість тим, хто хотів відвідати подію, планувати зустрічі, демонструвати книжки та робити пропозиції щодо будь-якої книжки на платформі. Лише учасники, зареєстровані на ярмарку 2020 року, зможуть завантажувати та показувати назви книжок, а видавці, які мають право на участь, можуть завантажити свої книжкові назви ще до того, як запрацює віртуальний ярмарок (4 травня).
Болонський ярмарок дитячої літератури (Bologna Children’s Book Fair) — найбільший у світі. На нього з’їжджаються близько 1400 учасників, а кількість відвідувачів сягає 30 тис. осіб. У 2020 році він відбудеться у 57-ме.
Український інститут книги — державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.
Нагадаємо, що в лютому Болонський книжковий ярмарок змінив дати проведенн
Подяка за підтримку від команди УІК
інтерес. Так відбувається перерозподіл ринку і стає неможливим розвиток цілого сегменту культурних індустрій.
Тому вкрай важливо концентрувати зусилля підтримки державою книговидавничої сфери в руках профільної інституції, в якій працюють експерти зі знанням особливостей ринку, досвідом у книговидавничому, ярмарковому напрямках, аналітиці, менеджменті, комунікаціях. Український інститут книги — комплексна інституція з чітким розумінням потреб, вимог і сподівань книжкової сфери. Ми всеохопно і водночас точково розуміємо, що відбувається у книжковій сфері України, в якому напрямку потрібно розвиватися, на які важелі впливати, щоб усі механізми сфери працювали якісно і злагоджено.
Нікому не спадає на думку позбавляти фінансування Інститут серця.
У найкризовіших ситуаціях — і це показав міжнародний досвід — влада європейських демократичних країн підтримує інститути культури — і це один із перших «антикризових» кроків для оздоровлення всієї державної системи.
Інститут книги — це як Інститут серця. Книги — це наше серце.
Щиро дякуємо всім, хто долучився, за розуміння важливості Інституту книги для повноцінного розвитку країни!
Особлива персональна подяка:
за ініціативу публічного відстоювання культурних бюджетів: директорці Українського культурного фонду Юлії Федів, директорці Мистецького арсеналу Олесі Островській-Лютій, генеральному директорові Довженко-Центру Іванові Козленку, генеральному директорові Українського інституту Володимиру Шейкові,
за наполегливу боротьбу за наші бюджети: в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлані Фоменко, держсекретарю Міністерства культури та інформаційної політики України Артемові Біденку, голові Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної політики Олександрові Ткаченку, народному депутатові Верховної Ради, голові наглядової ради Інституту книги Миколі Княжицькому, керівниці департаменту гуманітарної політики Офісу Президента Вероніці Селезі, народним депутатам, які голосували за збереження культурного бюджету,
за залучення тисяч працівників книжкової сфери: президентові Української асоціації видавців та книготорговців Олександрові Афоніну, президентці Української бібліотечної асоціації Оксані Бруй, президентові PEN Ukraine, членові наглядової ради УІК Андрієві Куркову та віце-президентці Тетяні Терен, колегам з ГО "Форум видавців" Катерині Шевченко, Марії Кравченко, Дарині Шаловій, Софії Челяк.
Величезна подяка:
Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики ВР України, Національному інститутові пам’яті, Національній суспільній телерадіокомпанії України, Американській асоціації українознавчих студій (American Association for Ukrainian Studies), Національній спілці письменників України, благодійному фонду "Бібліотечна країна", Міжнародному фонду "Відродження", House of Europe, Британській Раді в Україні, Національному університету «Києво-Могилянська академія», Національному університетові “Київський політехнічний інститут”, Київському університетові імені Бориса Грінченка, Українському католицькому університетові, Львівському національному університетові імені Івана Франка, Харківській державній академії культури, Держкіно України, Українській Кіноакадемії, КМКФ «Молодість», Одеському міжнародному кінофестивалю, Міжнародному фестивалю документального
УІК презентував звіт про роботу за 2019 рік
ей”, - заявила Олександра Коваль.
Також пані Олександра поділилася планами Українського інституту книги на 2020 рік. Так, у 2020 році УІК візьме участь у 6 головних міжнародних книжкових ярмарках, підтримає 5 українських проєктів чи фестивалів з промоції читання, 16 літературних та книжкових фестивалів по всій Україні, проведе 3 всеукраїнські дослідження, започаткує стипендію для авторів та їхніх наставників, запустить програму підтримки перекладів, проведе конкурси на комунікаційну підтримку усіх програм Інституту, займатиметься програмою поповнення фондів публічних бібліотек, реалізацією програми Українська цифрова бібліотека запланована, програми Нова українська книга.
З презентацією планів на 2020 рік можна ознайомитися за посиланням.
Український інститут книги — державна установа при Міністерстві культури, молоді та спорту України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.
Набув чинності наказ № 790, що спростить процес закупівель
для цих заходів, заздалегідь на весь рік.
Тому неможливо було проводити відкриті торги на закупівлю товарів і послуг, оскільки, у такому разі їх номенклатура та технічні параметри мають бути відомі за 2-3 місяці до початку заходу.
Але тепер все зміниться. Тепер Український інститут книги зможе:
здійснювати за прямими договорами, без проведення процедур закупівель, з публікацією звітів про укладені договори, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн, закупівлю специфічних послуг, необхідних для проведення заходів (послуги дизайну, режисерсько-постановочні, інформаційно-рекламні послуги, виготовлення виставкових конструкцій, оренда, монтаж, демонтаж обладнання, художнє оформлення приміщень тощо), технічні параметри яких складно визначити заздалегідь і взагалі, без прив’язки до конкретного заходу, зокрема під час участі в міжнародних заходах за кордоном;
здійснювати на таких же умовах закупівлю за місцем проведення заходів послуг проживання та харчування учасників, послуг перекладу, режисерсько-постановочних, поліграфічних, ін
Короткі підсумки зустрічі з видавцями 25 травня
вах покупців (читачів) що книга це цінність яка не повинна бути безкоштовною або надто дешевою
Основні конкуренти за час та увагу читача не ми з Вами - тобто не основні гравці книжкового ринку, а соціальні мережі (facebook, instagram, месенджери), якi просто перехопили увагу та час більшості людей (особливо молоді)
Слабка інфраструктура (недостатня кількість професійних перекладачів, редакторів, менеджерів саме книжкового продажу), недостатня кількість професіоналів в отраслі та мала кількість платформ та мереж книгорозповсюдження
Відсутність в Україні гуртовиков та такої структури як такової яка створюють зручні умови постачання книжок як у мережі так і кінцевому покупцю (наприклад у Німеччині є 2 найбільших гуртовика (Libri, Kno) - в отраслі які забезпечують майже все мережу книгорозповсюдження гарантуючи видавцям частину накладу, магазинам - величезний асортимент (близько 1 млн. найменувань), а читачеві зручність з отриманням замовлення будь-якої книги. 24 години на виконання замовлення)
При цьому рост цін на бумагу, поліграфію, цінові спіралі аукціонів за права без вирішення цих питань призведе тільки до падіння накладів ще більшої стагнації книжкового ринку та отраслі в цілому та ще більших втрат видавцями читачів, та втрат прибутковості самого книжкового бізнесу
Книжковий бізнес це не тільки розподіл держзакупівель, пошук шляхів мінімізації або ухилення від сплати податків та отримання грандів на видання накладів, це не те рішення що потребує галузь – це насамперед створення умов на законодавчому рівні для формування інфраструктури книжкового бізнесу якої зараз в Україні майже немає та кропітка праця з вирощування читача який розуміє і поважає цінність книги як товару і стає покупцем книжок. І саме це дає розвиток галузі в цілому
Віталій Тютюнник, КСД
Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві 2023
ітератури Остап Сливинський, письменниця Світлана Тараторіна, дитяча письменниця Галина Ткачук, поетка, волонтерка, військовослужбовиця Ярина Чорногуз, перекладачка, співзасновниця Kyiv Comic Con Марія Шагурі, видавець коміксів ("Воля") Денис Фадєєв. Також на стенді будуть представлені плакати клубу ілюстраторів Pictoric.
"Українська книга справді набуває особливого значення в час російської агресії. Я думаю, що кожен поляк, кожна полька, хто хоче зрозуміти Україну, Україну, яка бореться, має звернутися до української книги, щоб пізнати душу українського народу", — ствердив Посол України в Республіці Польща Василь Зварич.
У День відкриття ярмарку 25 травня о 16.00 в рамках української програми запланований також спеціальний концерт Молодіжного академічного симфонічного оркестру «Слобожанський» з Харкова на сцені під відкритим небом на площі Дефіляд.
Пропонуємо ознайомитися з українською програмою заходів.
Також у скороченому вигляді польською мовою українська програма представлена на сайті Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві.
Нагадаємо, що від початку 2023 року Український інститут книги організував українські стенди на міжнародних книжкових ярмарках у Вільнюсі, Болоньї, Лондоні та Лейпцигу.
Довідка:
Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві — один з найдавніших книжкових ярмарків у Європі та найбільша книжкова подія в Польщі, який організовує Фонд “Історія і культура”. Традиційно проводиться щороку в травні, проводить зустрічі з авторами, промоцію книг, дискусії, презентації тощо. Учасники книжкового ярмарку можуть обмінятися досвідом на ярмарковому майданчику та ознайомитися з викликами польського книжкового ринку. Розрахований на видавців, літагентів, бібліотекарів, перекладачів, друкарів, авторів, журналістів, а також найширшого кола читачів. Вхід для всіх відвідувачів вільний.
Facebook | Instagram | Twitter
Лондонський книжковий ярмарок 2023
ти й видавати книжки, але наш досвід тепер назавжди з нами. Цю дуальність ми показуємо проєктом Дарії Білої та Софії Гупаловської на нашому стенді: нові книги з України і меблі зі зруйнованих унаслідок російських обстрілів українських бібліотек. Ми покрили понівечені війною бібліотечні меблі та книги білою фарбою. Ми заблюрюємо реальність, щоб могти жити далі, але вона проступає і промовляє, зокрема, крізь нові українські книжки. Правда має звучати — правда про війну, письмо під час війни і те, яким мистецтво буде після неї, коли Україна здолає колонізаційний тиск росії”, — переконана директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
На українському колективному стенді будуть представлені близько 300 книжок від 21 видавництва: “Артбукс”, “АССА”, “Навчальна книга — Богдан”, "Букс енд Картунс", "Віхола", “Видавництво Старого Лева”, "Кліо", “Ковчег Україна”, “Наш формат”, “Ранок”, “Саміт-книга”, “Час майстрів”, видавництво “їzhak”, ist publishing, “Парасоля”, Видавництво “ТУТ”, CP Publishing, Ukraїner, а також Національний Центр “Мала академія наук України”, Harvard Ukrainian Research Institute та Українсько-єврейська зустріч (УЄЗ).
Цьогоріч УІК разом з партнерами залучили до програми найкращих спікерів та модераторів: Орися Луцевич, Вікторія Амеліна, Катерина Бабкіна, Олеся Хромейчук та Люк Гардінг, Марʼяна Савка, Олександр Михед, Ярина Чорногуз, Тетяна Терен, Ніна Мюррей, Таня Тума, Іва Пезуашвілі, Пол Роберт Магочі, Владислав Девідсон, Оля Токарюк, Ольга Муха, Уям Блекер. Український інститут книги під час подій представлятимуть заступниця директора УІК з питань міжнародної співпраці Олена Одинока та представниця відділу міжнародної співпраці УІК Софія Челяк, а на стенді також працюватимуть
Промоція читання 2021
на акція з підтримки дитячого та підліткового читання «#Живі Письменники: хто вони?»
Жовтень-листопад
Співорганізатори: Лабораторія дитячого читання НЦ «МАНУ» та проєкт підтримки дитячого читання «BaraBooka»
У 2021 році продовжив свою роботу проєкт «#Живі письменники», розпочатий в УІК 2019-го задля підтримки дитячого та підліткового читання, аби популяризувати творчість живих дитячих письменників та надавати конкретні рекомендації для читання кожній сім’ї України. Цього року проєкт зріс — до нього додалися рекомендаційні матеріали для читання для дітей віком від 3 до 14 років, каталог з біографічними та бібліографічними даними сучасних українських дитячих письменників та спеціально розроблений інформаційний ресурс (лендингова сторінка) для популяризації Акції в дитячих садках та школах. До каталогу потрапили сучасні активні письменники — автори не менше трьох книжок.
Всеукраїнська інформаційно-просвітницька акція з підтримки дитячого та підліткового читання «#Живі Письменники: дошкілля»
Онлайн, жовтень-листопад
Співорганізатор: всеукраїнський науково-методичний журнал «Дошкільне виховання»
«#Живі Письменники: дошкілля» — проєкт, який цього року подарував батькам та бібліотекарям практичний посібник, що містить розроблені робочою групою рекомендаційні матеріали для читання та додатки — дидактичні матеріали для дітей. До блоку рекомендаційних матеріалів для читання до кожної книжки увійшли наступні компоненти:
презентація книжки (анотація, відомості про автора, обкладинка);
методичний коментар;
коментар психолога;
практичні розробки (ігри, бесіди, руханки тощо) на основі літературних творів;
ідеї щодо оформлення освітнього простору;
поради щодо залучення батьків.
Професійна програма для агентів книжкової екосистеми «Книжковий клуб: бібліотекарі»
Онлайн, жовтень-листопад
Співорганізатор: Громадська організація «Культурно-видавничий проєкт «Книжка року»
Задля того, аби вичерпно продемонструвати розмаїття українського книжкового ринку та представити бібліотекарям і широкій аудиторії читачів рейтинг «Кращі книжки півріччя», УІК підготував відео з інформацією про відібрані книжки у восьми номінаціях. Усі вони представлені в популярній, доступній формі, аби збільшити коло зацікавлених у результатах роботи Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» та просвітницької діяльності УІК. Результати Програми можна вільно використовувати в бібліотеках для презентації книжкових новинок 2021 року.
Мандрівний літературно-мистецький фестиваль «Подорож із Лесею до моря»
Співорганізатори: Театр «Гармидер», театральна студія «ДогориДриґом» та мистецьке об’єднання «Стендаль».
Онлайн, грудень
УІК ініціював Мандрівний літературно-мистецький фестиваль «Подорож із Лесею до моря» на честь 150-річчя з дня народження Лесі Українки, що відзначалося 2021 року. Саме цій даті було присвячено захід, в основі якого — перша поетична збірка 17-річної Лесі, її подорож з Волині до моря, рефлексії від побаченої величі української краси. Мандрівний фестиваль привернув увагу до постаті юної письменниці та сучасних прочитань її авторських надбань, а також надав простір для рефлексії її творчості підлітками і молоддю України завдяки здійсненню постановки вистави-перфомансу «Я – Леся», яка зворушила завченні у шкільні роки стереотипи про Лесю Українку.
Метою Фестивалю стало підвищення зацікавленості учнів середньої та старшої школи, освітян та всіх, хто працює з основною цільовою авдиторією, сучасними українськими літературними проєктами (зокрема художніми текстами) через проговорення точок дотику тем сучасної літератури та класика – Лесі Українки; привернення уваги до постаті письменниці як до 17-річної дівчини, чиї особисті та громадянські болі та шляхи їх подолання відгукуються молодим поколінням нашого часу.
Професійна програма для агентів книжкової екосистеми «Книжковий клуб: освітяни»
Онлайн, грудень
Команда УІК та творчого колективу «Гармидер» вирішила продовжити тему залучення учнів/студентів до літератури за допомогою альтернативних шляхів її вивчення, які допоможуть по-іншому сприйняти книжковий світ, зокрема класичний, та обговорити досвід реалізації театрального проєкту на прикладі конкретної навчальної ініціативи — гуртка «Бюро театралізованих екскурсій». Фундаментом цієї онлайн-події став організований раніше «Мандрівний фестиваль „Подорож з Лесею до моря“», в межах якого було записано перфоманс «Я – Леся». Режисерка вистави «Я — Леся», співзасновниця та викладачка театральної майстерні «Догори Дриґом», викладачка акторської майстерності та риторики ВНУ імені Лесі Українки Руслана Порицька як одна зі спікерок заходу розповіла про наступне:
Як підлітку почати дружню розмову з письменником із підручника чи, боронь боже, багатотомника?
Що таке документальний театр і чому нам треба про це поговорити?
Як можна зробити виставу, якщо початково є лише тема і ніякого сценарію чи п'єси?
Що таке форум-театр і нащо він нам здався?
Книжкова виставка у Верховній Раді до 30-річчя Незалежності України
Київ, грудень
14 грудня в межах загальнонаціональної акції «Національний тиждень читання» в кулуарах Верховної Ради УІК провів книжкову виставку до 30-ї річниці Незалежності України. В експозиції було представлено книги понад 30 українських видавництв. У відкритті виставки взяли участь Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, народні депутати України Микита Потураєв, Євгенія Кравчук та директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. До участі у самій виставці, окрім видавців, було залучено відомих громадських та культурних діячів, працівників Інституту. У межах виставки відбулася пресконференція про стан та перспективи державної підтримки книговидання в Україні, а також зустріч із професором Ярославом Грицаком.
Всеукраїнська інформаційно-просвітницька тематична акція «Національний тиждень читання»
Онлайн, грудень